Ухвала

від 27.03.2012 по справі 2а-4739/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4739/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Кучми А.Ю. та Гром Л.М.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліан-Стайл»про стягнення заборгованості у розмірі 1687919, 00 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася в Окружний адміністративний суд м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліан-Стайл», в якому просило стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1 687 919, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року у позові відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що оскільки позивачем не надано суду доказів, що відповідач має податковий борг, а також не виконав вимог Податкового кодексу України в частині статей 89, 91 та не застосував до відповідача податкову заставу, а також не надав доказів наявності у відповідача грошових коштів у сумі, що підлягає стягненню саме та не зазначено рахунки, з яких має бути звернено стягнення на грошові кошти, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач провів невиїзні документальні перевірки ТОВ «Аліан-Стайл», за результатами яких складено акти від 23.09.2010 № 0046/15-6 та від 12.11.2010 № 6222/15-3. Відповідно до цих актів позивач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000491506/0 від 04.10.2010 на суму 1 688 190 грн. та № 0063921503/0 від 12.11.2010 на суму 510 грн. Враховуючи, що у відповідача рахувалася переплата на суму 781,00 грн., то позивач зменшив загальну суму податкового боргу на 781,00 грн.

Позивач зазначив, що вказані вище повідомлення-рішення були отримані відповідачем 05.10.2010 та 12.01.2011 та у встановлений законом строк оскаржені не були, тому визначені в них суми податкових зобов'язань набули статусу податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача про наявність у відповідача податкового боргу в сумі, яка заявлена до стягнення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

Позивач на підтвердження отримання відповідачем першої податкової вимоги на суму 1 687 409,00 грн. та другої податкової вимоги на суму 1 687 409,00 грн. 10.11.2010 року та 17.12.2010 року надав суду копії таких податкових вимог, в яких значиться напис «отримано»та відповідна дата. Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, ні прізвища, ні посади особи, що отримала такі податкові вимоги від імені відповідача на податкових вимогах не міститься.

Крім того, щодо податкового повідомлення-рішення № 0000491506/0 від 04.10.2010 на суму 1 688 190 грн., то на останньому міститься напис про отримання його 23.09.2010 з зауваженнями Дяченко. При цьому, відомостей про правовий зв'язок Дяченко з ТОВ «Аліан-Стайл»на наданій позивачем копії повідомлення-рішення не значиться, а також адреса відповідача, яка зазначена в податковому повідомленні -рішенні від 04.10.2010 року № 0000451506/0 та в позові не співпадає з адресою відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 22).

Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача податкового боргу в сумі, яка заявлена до стягнення.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках , обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що оскільки позивачем не надано суду доказів, що відповідач має податковий борг, а також не виконав вимог Податкового кодексу України в частині статей 89, 91 та не застосував до відповідача податкову заставу, а також не надав доказів наявності у відповідача грошових коштів у сумі, що підлягає саме стягненню та не зазначено рахунки, з яких має бути звернено стягнення на грошові кошти, тому вимоги позивача є необґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Гром Л.М.