Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2а-11086/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11086/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

за участю секретаря: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаубеха»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва визнання нечинним податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Фаубеха» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду від листопада 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва від 21 квітня 2011 року № 0000490710.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач ДПІ у Дарницькому районі міста Києва направив до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.12.2010 року по 06.04.2011 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Фаубеха, поданої за листопад 2010 року 16 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1476/0710/21450307 від 06.04.2011року, яким встановлена наступні порушення, виявлені під час перевірки,зокрема:

-порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

-порушення пп.5.12.2, 5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ,затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 в редакції від 15 червня 2005 року;

-підтверджено виявлену ТОВ «Фаубеха»суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року -13 557грн;

-зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в розмірі 704 грн.

-зменшено суму податкового кредиту за листопад 2010 року в розмірі 1093 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки та виявлених під час перевірки порушень, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000490710 від 21 квітня 2011 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності винесено податковим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки відсутні порушення з боку позивача вимог чинного законодавства, які тягнуть за собою відповідальність.

Так, вказуючи в акті перевірки про наявність порушень з боку позивача пп.7.2.1, 7.4.5, 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем не було зазначено які саме порушення мали місце при складанні податкових накладених.

Та обставина, що у ТОВ «Греіз»була розпочата процедура ліквідації, не є підставою для здійснення висновку про наявність порушень при складанні податкових накладних.

Судом встановлено, що ліквідаційна процедура зазначеного товариства розпочата 09 грудня 2010 року, тоді як податкові накладні виписані 02.11.2010 року. Свідоцтво платника податку товариства анульовано 23 лютого 2011 року. Отже, на момент одержання від контрагента податкових накладних, контрагент позивача не був ліквідований і останній мав всі правові підстави для включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що податкова накладна №61 від 11 жовтня 2010 року, що видана ТОВ «Рейдис», складена з порушенням п.7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не вказано адресу місцезнаходження покупця, не відповідає дійсності, оскільки податкова накладна містить відомості щодо місцезнаходження юридичної адреси вищезазначеної особи.

Не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи висновки ДПІ щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ по накладним ТОВ «Греіз», зокрема: 115,57 грн. на підставі податкової накладної № 3158 від 05 жовтня 2010 року; 32,84 грн. на підставі податкової накладної №3438 від 27 жовтня 2010 року; 899,26 грн. на підставі податкової накладної № 3538 від 02 листопада 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки невірно відображені загальні суми за вищезазначеними накладними. Відповідно до податкової накладної №207 від 04 листопада 2010 року загальна сума поставки становила 1050грн, в т.ч. ПДВ -174,99 грн., а не 10467 грн., як зазначено в акті перевірки.

Згідно податкової накладної №369 від 08.11.2010 року загальна сума поставки становила 110 грон, в т.ч. ПДВ -18,33грн, а не 873,609 грн. як те зазначено в акті перевірки.

Також судом встановлено, що відповідач невірно зазначив у акті номер свідоцтва платника ПДВ, а у податкових накладних, наданих ЗАТ «Кий Авіа», невірно зазначив у графах де повинні бути вказані номери свідоцтв платника ПДВ -номери свідоцтв як постачальника, так і покупця.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість викладених у постанові суду першої інстанції доводів щодо неправомірності прийнятого ДПІ у Дарницькому районі міста Києва податкового повідомлення-рішення № 0000490710 від 21 квітня 2011 року.

Доводи апеляційної скарги, викладені відповідачем, висновків суду першої інстанції не спростовують та не підтверджуються відповідними доказами, зібраними в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.