Постанова

від 22.09.2006 по справі 15/278-06-7504а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/278-06-7504А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "22" вересня 2006 р. Справа  № 15/278-06-7504А

  17 год. 39 хв.                                                                                м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                              Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –                Іноземцев О.В., Сліпенко Р.Ю.;

         від відповідача –            Кругленко Т.В., Гриневич Т.О., Самара В.М.,                                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства до з обмеженою відповідальністю „Арсенал” до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Арсенал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області №  0001032301/2 від 20.07.2006 р. та 0001022301/2 від 20.07.2006 р., посилаючись на невідповідність податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства України, а також на неправомірність визначення позивачу штрафних санкцій в розмірі 67 567 грн. та суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 55 925 грн. у зв'язку з відсутністю порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 липня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/278-06-7504А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 серпня 2006 р. у справі № 15/278-06-7504А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду на 04 вересня 2006 р.

Відповідач позовні вимоги не визнає та посилається на правомірність донарахувань, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, про що зазначено у письмових запереченнях проти позову.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

На підставі/направлення від 28.02.2006 р. № 75 та наказу № 97 від 28.02.2006 р. „Про відрядження” для проведення перевірки, направлення від 28.03.2006 р. № 96 та наказу № 131 від 28.03.2006 р. „Про відрядження” для продовження термінів проведення перевірки працівниками ДПІ у Овідіопольському районі була проведена комплексна планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю „Арсенал” вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р. та вимог валютного законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області було складено Акт № 131/23-0/25052251 від 25.04.2006 р. „Про результати комплексної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Арсенал” код 25052251 за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р.”, на підставі якого 10.05.2006 р. ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001032301/1 та № 0001022301/0.

Не погоджуючись з частиною доводів, викладених у Акті та винесенням вказаних повідомлень-рішень, ТОВ „Арсенал” оскаржило їх до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 02.06.2006 р. вих. № 2245/10/23-0 зазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга ТОВ „Арсенал” –без задоволення. На підставі вказаного рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області були винесені податкові повідомлення-рішення від 02.06.2006 р. № 0001032301/1 та № 0001022301/1.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням про результати розгляду первинної скарги та винесеними 02.06.2006 р. ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Одеській області. Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 14.07.2006 р. вих. № 17900/25-0007 вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга ТОВ „Арсенал” в частині їх оскарження –без задоволення. На підставі зазначеного рішення про результати розгляду повторної скарги ДПІ у Овідіопольському районі 20.07.2006 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0001032301/2 та №  0001022301/2.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0001032301/2 від 20.07.2006 р. та №  0001022301/2 від 20.07.2006 р. прийняті ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області в порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Податкові повідомлення-рішення № 0001032301/2, 0001022301/2 від 20.07.2006 р. винесені у зв'язку з встановленням згідно Акту про результати перевірки порушення позивачем п. п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п, п. 7.4.1. 7.4,5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: підприємством було занижено податок на додану вартість за перевіряємий період в сумі 259 984 грн., донараховано податок на додану вартість в сумі 111 850 грн.

Як встановлено судом, між ТОВ „Арсенал” та ПП „Укрпостач” було укладено договір № 26/7, відповідно до якого ПП „Укрпостач” поставлено на адресу ТОВ „Арсенал” товар (листи з полімерним покриттям, листи оцинковані, гвинти-саморізи, профілі, сайдинги) за період з 12.01.2004 р. по 07.12.2004 р., що підтверджується видатковими, прибутковими та податковими накладними, що місяться в матеріалах справи.

Так, відповідач посилається на те, що ПП „Укрпостач” за 2005 рік не звітував, та обсяг податкових зобов'язань за 2005 р. у ПП „Укрпостач” відсутній. Також ПП „Укрпостач” за 2005 р. не включило у декларацію по податку на додану вартість податкові зобов'язання з сум, сплачених йому ТОВ „Арсенал”, хоча ТОВ „Арсенал” включило значні суми до складу податкового кредиту за 2005 р. Крім того, згідно рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2004 р. по справі № 15/301-04-10367 державну реєстрацію ПП „Укрпостач” скасовано, при цьому відповідач стверджує, що ПП „Укрпостач” ліквідовано, однак після цього рішення ТОВ „Арсенал” мало з ним фінансово-господарські стосунки.

Проте, зазначені посилання та ствердження відповідача суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

По-перше, згідно ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. У зв'язку з цим ПП „Укрпостач”, на думку суду, не є такою юридичною особою, що припинилась, оскільки відсутні відомості щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення ПП „Укрпостач”.

По-друге, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти –дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої –дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У даному випадку моментом виникнення податкових зобов'язань по сплаті ПДВ у ПП „Укрпостач” є момент здійснення поставки будівельних матеріалів, тобто період з 12.01.2004 р. по 07.12.2004 р. за кожним фактом здійснення поставки.

Відповідачем в Акті про результати перевірки визначено момент, коли ПП „Укрпостач” було ліквідоване та скасована його державна реєстрація –22.12.2004 р. (дата прийняття рішення господарським судом Одеської області у справі № 15/301-04-10367). Тобто в будь-якому випадку до цього моменту ПП „Укрпостач” було платником ПДВ, повинно було сплачувати цей ПДВ по кожному факту здійснення поставки товару контрагенту та повинно було видавати податкові накладні контрагентам.

Також у вищевказаному Акті про результати перевірки зазначені дати податкових накладних і всі вони припадають на період, коли ПП „Укрпостач” існувало та було платником ПДВ, окрім податкових накладних № УП-0007768 від 01.01.2005 р. на суму 279644,40 грн., у т.ч. ПДВ - 46607,40 грн., № УП-0007788 від 01.01.2005 р. на суму 211161,60 грн., у т.ч. ПДВ –35193,60 грн., які, на думку відповідача, у позивача відсутні.

Проте, такі висновки перевіряючого органу не відповідають дійсності, оскільки вказані податкові накладні були виписані ПП „Укрпостач” 20.08.2004 р. та 10.09.2004 р. та надані суду позивачем (а.с. 96, 98 том І).  Більш того, згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси про зняття з обліку платника податків (а.с. 95 том ІІІ) ПП „Укрпостач” знятий з податкового обліку тільки 16.12.2005 р.

Крім того, як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 22.12.2004 р. у справі № 15/301-04-10367, податковий борг ПП „Укрпостач” згідно довідки СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.11.2004 р. № 27473/9/24-0030/515 відсутній.

Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній справі або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ствердження відповідача про те, що ПП „Укрпостач” не сплачувало ПДВ є безпідставними.     

П.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датами виникнення податкового кредиту по ПДВ у ТОВ „Арсенал” є дати виписки податкових накладних, тобто період з 12.01.2004 р. по 07.12.2004 р. за кожним фактом виписки податкових накладних.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Таким чином, ТОВ „Арсенал” мало всі законні підстави на віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ у 2005 році, сум, які підтверджуються податковими накладними, що були виписані у 2004 році.

З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на порушення ТОВ „Арсенал” п. п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету судового збору у розмірі 85 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 розділу 7 (Прикінцеві та перехідні положення) Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору –судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку, встановленому законодавством для державного мита. При цьому розмір судового збору визначається відповідно до підпункту „б” пункту 1 статі 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Отже, позивач повинен був при звернені до суду сплатити судовий збір у розмірі 6 грн. 80 коп. (2 х 3,40 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 6 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Так, позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору та витрат на ІТЗ судового процесу.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Арсенал” до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

2.          Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області №0001032301/2 та 0001022301/2 від 20.07.2006 р.

3.          СТЯГНУТИ з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арсенал” (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Черноморка-2, вул. Перша Проектуємо, 1/1; код ЄДРПОУ 25052251; р/р 26000014360000 в ОФ АКІБ „Укрсиббанк” м. Одеса, МФО 328782) судовий збір в розмірі 6/шість/грн. 80 коп.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 31.10.2006 р.

               Суддя                                                                                 Петров В.С.