Ухвала

від 16.01.2012 по справі 2а-6737/11/0170/21

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6737/11/0170/21

16.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрське АТП"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 06.01.12

відповідач, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника.,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 26.08.11 у справі № 2а-6737/11/0170/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрське АТП" (вул. К. Маркса, 58,Октябрське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97060)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрське АТП" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000352301/0 від 25.05.2011 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрське АТП" 3,40 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 26.08.2011 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

11.05.2011р. відповідачем проведена документальна позапланова перевірка позивача щодо правових відносин з ТОВ «Сервісна компанія «Формула»за лютий 2011 року.

За результатами проведення вказаної перевірки 11.05.2011р. складений Акт № 1524/23-1/34458930 (а.с.17-23), в висновках якого зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження суми податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 137166,28 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 25.05.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000352301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 205749,42 грн., у тому числі 137166,28 грн. за основним платежем та 68583,14 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно п.п 14.1.191 ст. 141 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Продаж (реалізація) товарів згідно п. 14.1.202 ПКУ - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Місцем постачання товарів є, в т.ч. - фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту), що передбачено п. 186.1 ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.178 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 ст. ПКУ встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, яким затверджено форму Податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п.5). Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Згідно п.п. 14.1.27 ст. ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Пунктом 138.1 статті 138 ПКУ встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу, що встановлено п. 138.6 ПКУ. Згідно п. 138.2 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як встановлено перевіркою (а.с. 19), на підставі наданого до перевірки договору № СКФ/СК/ПО/40016629 від 01.07.2010р. купівлі-продажу товарів (далі-договір), позивач (покупець) придбав в лютому 2011р. у ТОВ «Сервісна компанія «Формула» (продавець) паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти) :бензин, дизельне паливо, скраплений газ( далі-товар), що відпускалися через автозаправочні станції (АЗС) продавця з використанням пластикових смарт-карт, які є технічним засобом обліку операцій відпуску товарів, а не платіжним засобом.

Перевіркою встановлено, що даний товар був прийнятий і оприбуткований позивачем за видатковою накладною ТОВ «Сервісна компанія «Формула»№ МDВ-007893 від 28.02.2011р. на суму 822997,66 грн., у т.ч. ПДВ 137166,28 грн.

Перевіркою встановлено, що за отриманий товар сплачено у безготівковій формі суму 805000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (арк. 4-5 акту). В акті зазначено, що на виконання умов договору ТОВ «Сервісна компанія «Формула»виписало (оформило) та надало покупцю податкову накладну № 4303 від 28.02.2011р. на суму 822997,66 грн., в т.ч. сума ПДВ 137166,28 грн., яку позивач включив до податкового кредиту за лютий 2011р. в декларації з ПДВ., зареєстрованої в ОДПІ 21.03.2011р. за № 10613. Перевіркою підтверджено, що сума ПДВ 137166,28 грн. за зазначеною податковою накладною відображеною в реєстрі отриманих податкових накладних, відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р.

Перевіркою також зазначено, що у зв'язку з характером поставки товару шляхом відпуску пального з АЗС, товарно-транспортні документи відсутні.

Як вбачається з акту № 1524/23-1/ 34458930 від 11.05.2011р., перевіркою підтверджено наявність податкової накладної на момент перевірки платника податку.

При цьому перевіркою не встановлено порушень вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969, щодо форми чи порядку заповнення продавцем ТОВ «Сервісна компанія «Формула»податкової накладної № 4303 від 28.02.2011р. чи порушень п. 201.8 ст. 201 ПКУ, тому що контрагент позивача був зареєстрованим як платник податку та мав право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Крім того, перевіркою не було встановлено порушень контрагентом - ТОВ «Сервісна компанія «Формула»абз 8,9 п. 201.10 ст. 201 ПКУ, тому що податкова накладна № 4303 від 28.02.2011р. на суму 822997,66 грн., в т.ч. сума ПДВ 137166,28 грн., не підлягає реєстрація продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з недосягненням відповідних обсягів сум ПДВ згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: сума податку на додану вартість в цій податковій накладній становить менш 1 мільйона гривень.

Більш того, відповідачем не встановлено порушень вимог податкового законодавства щодо віднесення позивачем до складу витрат підприємства собівартості придбаних у ТОВ «Сервісна компанія «Формула»товарів, сформованої відповідно до ціни їх придбання в лютому 2011р. в сумі 685831,38 грн.

Однак, посилаючись на первинні та інші документи позивача, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, відповідач в акті документальної перевірки № 1524/23-1/ 34458930 від 11.05.2011р. зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме «схеми руху сум ПДВ за 02 місяць 2011 року у другому ланцюгу постачальник ТОВ «Октябрьське АТП»- ТОВ «Сервісна компанія «Формула»мав взаємовідносини з підприємством ТОВ «Петро груп»(ДПІ в м. Івано-Франківськ, ІПН 368675126568, ЄДРПОУ 36867515)».

При цьому в акті перевірки відсутні посилання на будь-яку перевірку ТОВ «Сервісна компанія «Формула», яку податковий орган за місцем знаходження платника на податковому обліку зобов'язаний був здійснити у відповідності до приписів податкового законодавства та притягнути платника податків до відповідальності у разі порушення податкової дисципліни - законодавчо встановленого обов'язку по сплаті податку на додану вартість. Як зазначено в акті перевірки позивача № 1524/23-1/ 34458930 від 11.05.2011р., в результаті проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Петро груп»встановлено, що це підприємство не має основних засобів; кількість працюючих за грудень 2010р. складає 1 особу, яка фізично не могла здійснювати обсяг робіт по реалізації товарів за 1 кв. 2011р. у сумі 55245,1 тис. грн.; підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що до ЕДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим за ініціативою податкового органу його свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 18.03.2011р. з присвоєнням платнику облікового стану-8. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів(робіт, послуг).

Виходячи із встановленого щодо взаємовідносин між ТОВ «Петро груп»та контрагентом позивача - ТОВ «Сервісна компанія «Формула», який також на думку відповідача не виконує свої податкові зобов'язання за операціями через посередників (ТОВ «Петро груп») з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, то операції не мають реального товарного характеру, тобто операції між ТОВ «Сервісна компанія «Формула»та ТОВ «Октябрьське АТП».

Відповідач також вважає, що «ознака штучного формування податкового кредиту підтверджується відсутністю документального підтвердження у ТОВ «Октябрьське АТП»на момент перевірки «чеків касових апаратів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товарів на АЗС»згідно умов п. 2.5 договору купівлі-продажу товарів № СКФ/СК/ПО/40016629 від 01.07.2010р.

Посилання відповідача на п. 2.5 договору купівлі-продажу товарів № СКФ/СК/ПО/40016629 від 01.07.2010р. є безпідставним, оскільки даним пунктом договору передбачено: «Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому виступають дані Процесінгово центру продавця, або видаткові документи, або чеки терміналів разом з чеками касових апаратів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товарів на АЗС»(а.с.27). При виконанні даного договору право власності на товар перейшло від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чого є видаткові документи - видаткова накладна ТОВ «Сервісна компанія «Формула»№ МDВ-007893 від 28.02.2011р. на суму 822997,66 грн. Крім того, такий висновок відповідача спростовується фактами, встановленими перевіркою: отриманий товар сплачено у безготівковій формі у сумі 805000,00 грн. (арк. 4 акту а.с.20), що виключає розрахунки через регістратори розрахункових операцій та видачу чеків касових апаратів.

Інших обґрунтувань порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач в акті перевірки не зазначає.

Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку на додану вартість, яка здійснює операції з придбання товарів, не може залежить від того факту, що в ланцюзі постачання, куди входять ці операції, наступна чи попередня операція є недійсними у зв'язку з штучним формуванням податкового кредиту, оскільки операції в ланцюгу не мали реального товарного характеру, про що позивач не знав і не міг знати. Позивач не повинен нести відповідальність за допущені контрагентом чи його постачальником порушення вимог податкового законодавства в попередніх операціях. Припущення податкової інспекції щодо штучного формування податкового кредиту в ланцюгу постачання не є підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ.

Більш того, факт здійснення вищевказаних операції з придбання товару за договором № СКФ/СК/ПО/40016629 від 01.07.2010р., як господарської діяльності, а також оплата за товар податковим органом в акті перевірки не оспорювався.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано документів, які б спростовували твердження позивача щодо отримання товарів від зазначеного вище контрагента, оплату ним їх вартості.

Судом встановлено, що на час формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «Сервісна компанія «Формула»за лютий 2011р., позивачем не тільки отримані товари, але і сплачена їх вартість.

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкової накладної, проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару (послуг), керуючись зазначеними вище положеннями ст. 198 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми ПДВ, сплачені ТОВ «Сервісна компанія «Формула».

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.08.11 у справі № 2а-6737/11/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко