Ухвала

від 23.01.2012 по справі 2а-12147/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12147/10/12/0170

23.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача, Джанкойського заводу "Водоприлад"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойського заводу "Водоприлад" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 18.04.11 у справі № 2а-12147/10/12/0170

за позовом Джанкойського заводу "Водоприлад" (вул. Промислова, 13, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Котарєва Г.М.) від 18 квітня 2011 року у справі № 2-а-12147/10/12/0170 у задоволенні позову Джанкойського заводу «Водоприлад»до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 квітня 2011 року, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що податкові накладні його контрагента відповідають Порядку, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року. Вказані податкові накладні є підставою для включення вказаних у них сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства за відповідний податковий період.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із виключенням податковою інспекцією із складу податкового кредиту з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2010 року суми ПДВ у розмірі 104789,15 грн., що призвело до донарахування податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 104789,15 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2010 року за № 0032771502/0.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту невиїзної документальної перевірки за податкові періоди березень -червень 2010 року від 19 серпня 2010 року № 2997/1502/01033355 щодо правильності включення контрагентів в додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за березень -червень 2010 року на загальну суму 104789,15 грн. сталося те, що податкова інспекція дійшла до висновку про те, що податкові накладні ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой», за якими був сформований податковий кредит на вказану суму, не можуть слугувати підставою для включення сум ПДВ, що зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно надана правова оцінка фактичним обставинам справи та правильно відмовлено у задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що податкова інспекція виключила із складу податкового кредиту позивача за березень -червень 2010 року суми ПДВ за податковими накладними ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой»датою виписки 26 березня 2010 року -21 червня 2010 року.

Так, матеріалами справи (а.с. 76-81, 87-91) підтверджено факт вилучення у ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой»слідчим податкової міліції ДПА у Львівській області у рамках кримінальної справи 23 березня 2010 року круглої печатки Товариства та первинних документів фінансово-господарської діяльності Товариства за період 2008 рік -23 березня 2010 року. Протокол обшуку від 23 березня 2010 року є належним та допустимим доказом щодо підтвердження факту вилучення вказаних документів та печатки.

Враховуючи, що податкові накладні, за якими позивачем був сформований податковий кредит у загальній сумі 104789,15 грн. були виписані після вилучення первинних документів фінансово-господарської діяльності та круглої печатки ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой», судова колегія вважає, що такі податкові накладні не можуть слугувати підставою для включення суми ПДВ 104789,15 грн. у склад податкового кредиту позивача, оскільки вони скріплені круглою печаткою ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой», яка була вилучена ще 23 березня 2010 року. При цьому, судовою колегією приймається до уваги лист Відділення дозвільної системи Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області від 13 вересня 2010 року за № 53/2409 про те, що заява на реєстрацію або обмін печатки ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой», ЄДРПОУ 33987818, зареєстрованого за адресою Луганська область, м. Стаханів, вул. Б. Хмельницького, б. 24/а за період з 23 березня 2010 року на час надання листа не надходило (а.с. 45).

Крім того, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Але, позивачем податковій інспекції під час здійснення перевірки не надані а ні платіжні документи, що посвідчують факт оплати за товар а ні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що посвідчують факт придбання товару, що підтверджується відомостями акту перевірки від 19 серпня 2010 року та листами позивача на адресу податкової інспекції (а.с.52-54), якими позивач надавав відповідачу по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой»лише реєстр обліку податкових накладних та копії податкових накладних.

Не надані позивачем відповідні розрахункові чи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку у підтвердження факту оплати чи отримання товару і суду.

Вказані обставини є підставою до висновку про те, що податкові накладні ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой»на загальну суму ПДВ 104789,15 грн. не можуть слугувати підставою для включення вказаної суми ПДВ до складу податкового кредиту позивача за березень -червень 2010 року, оскільки факт оплати (нарахування) ПДВ за ними -не підтверджений належним чином. Наявність лише податкових накладних для включення ПДВ до складу податкового кредиту є недостатнім.

Що стосується доводів позивача про проведення позивачем невиїзної документальної перевірки, то судова колегія вважає, що така перевірка здійснена відповідачем у відповідності із положеннями пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та з відома позивача.

Таким чином, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойського заводу «Водоприлад»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 квітня 2011 року у справі № 2-а-12147/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська