Ухвала

від 30.01.2012 по справі 2а-9812/11/0170/20

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9812/11/0170/20

30.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 04.10.11 у справі № 2а-9812/11/0170/20

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" (вул. Партенітська, 7 кв. 1 а, смт.Партеніт, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ", в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" адміністративно -господарських санкцій за робочі місця, не зайняті інвалідами у 2010 році в розмірі 10389,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2011 року позовні вимоги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" про стягнення заборгованості в сумі 10389,00 грн. - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" на користь Державного бюджету м. Алушта заборгованість зі сплати адміністративно - господарських санкцій за робочі місця не зайняті інвалідами у 2010 році в розмірі 10389,00 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Алуштинської міської ради 20.08.2007 року (арк.с.5).

Згідно звіту за формою № 10-ПI поштова-річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік", затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007 №42, відповідач повинен був забезпечити у 2010 працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, фактично у 2010 працювало 0 інвалідів (арк.с.6).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 7 статті 19 Закону порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Пунктами 1, 3, 5, 14 Положення "Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №314 (далі Положення № 314) визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введеним в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розроблюють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення 10389,00 грн. адміністративно-господарських санкцій, тобто середню річну заробітну плату на зазначеному підприємстві, так як матеріали справи безперечно підтверджується, що відповідач не виконав встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2010 в кількості 1 особи у зв'язку з чим, приймаючи до уваги, що середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві в 2010 становила 10389,00 грн., враховуючи, що середньооблікова кількість штатних працівників становить 18 осіб.

Крім того, судова колегія зауважує, що матеріалами справи, а саме письмовою відповіддю Алуштинського міського центру зайнятості, підтверджується, що відповідачем за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року були надані лише 4 звіти форми 3-ПН з відміткою про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів та необхідністю працевлаштування інвалідів.

Доводи апеляційної скарги про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" зареєстроване у Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів лише 24.09.2010 року, а отже не мало підстав для сплати адміністративно-господарських санкцій за весь 2010 рік, вважаються судовою колегією недоцільними, так як, матеріалами справи підтверджується, що відповідач зареєстрований юридичною особою ще 20.08.2007 року, а отже відповідно до положень Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, який затверджений Постановою КМ України № 70 від 31.01.2007 року, повинен був виконати, встановлене чинним законодавством зобов'язання щодо реєстрації підприємства у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів та виконання встановленої процедури звітності.

Також судовою колегією, не беруться до уваги посилання відповідача на те, що у зв'язку зі специфікою діяльності, якою є охоронна діяльність, підприємство не має змоги займатися працевлаштуванням інвалідів, так як чинним законодавством не передбачено пільгового ставлення до підприємств із будь-якою специфікою діяльності.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 04.10.11 у справі № 2а-9812/11/0170/20 за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардіяъ" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова