Ухвала

від 07.02.2012 по справі 2а-2810/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2810/11/0170/15

07.02.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Тур"- не з'явився,

представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим- ОСОБА_1, довіреність № 29 від 06.04.11,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддів Тоскіна Г.Л. ) від 19.05.11 у справі № 2а-2810/11/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Тур" (вул. Леніна, 144 - б, смт. Коктебель, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98186)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Тур" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим № 000197502/0 від 08.11.2010.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Тур" 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з даним рішенням суду, представник відповідача - Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2011 року та прийняти нове рішення по справі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній. просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Феодосійською міжрайонною податковою інспекцією АРК проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 1053/15-2/32511452 від 20.10.2010, відповідно до якого встановлено, що підприємством необґрунтовано завищено суму залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23 та 23.4. декларації) тим самим завищено залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) на суму 2153665,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації) на суму 359707,00грн.

На підставі акту № 1053/15-2/32511452 від 20.10.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000197502/0 від 08.11.2010 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 377692,35 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у порядку передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але скарга була залишена без задоволення, а сума визначеного податкового зобов'язання з ПДВ без змін.

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання-загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачу за звітний період серпня 2010 року за спірним податковим повідомленням-рішенням є також висновки акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спектраль-Тур»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 №1624/23-1/32511452 від 30.06.2009, яким встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 2513665,22 грн., у тому числі по періодах: за червень 2008 року -194666,67 грн., за вересень 2008р. -2318998,55 грн., у зв'язку з чим, зазначена сума виключена із складу податкового кредиту звітного періоду червня, вересня 2008 року. Враховуючи, що за результатами зазначеної перевірки податковим органом не прийнято податкове повідомлення рішення, а зазначені висновки акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спектраль-Тур»від 30.06.2009 стали підставою для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2010 року від 20.10.2010 та визначення податкових зобов'язань саме за спірним податковим повідомленням-рішенням.

За податковими накладними № 22 від 14.05.2008, № 19 від 15.04.2008, № 25 від 13.06.2008 суми ПДВ включені до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2008р., за податковими накладними №62 від 30.06.2007, №66 від 29.07.2007, №14 від 18.03.2008 - до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2008р.

Фактично податкові накладні № 22 від 14.05.2008, № 19 від 15.04.2008, № 25 від 13.06.2008 були отримані позивачем у червні 2008 року, що підтверджується відповідними записами у журналі реєстрації вхідної кореспонденції за 20.06.2008 вх. № 125, 126, 127, реєстром отриманих та виданих накладних за червень 2008 року, та включені до декларації з податку на додану вартість відповідно у податковому періоді червня 2008 року згідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2008 р..

Судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні №62 від 30.06.2007, №66 від 29.07.2007, №14 від 18.03.2008 отримані позивачем у вересні 2008 року, що підтверджується відповідними записами у журналі реєстрації вхідної кореспонденції за 12.09.2008 вх. № 191, 192, 193, реєстром отриманих та виданих накладних за вересень 2008 року, та включені до декларації з податку на додану вартість відповідно у податковому періоді вересня 2008 року згідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р..

Згідно положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем додержані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ у червні, вересні 2008 року, виписані контрагентами на підставі та на виконання умов договорів на отримання товарів та послуг, що підтверджується матеріалами справи, зазначені податкові накладні відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Фактичне отримання товару (послуг) для подальшого використання у господарській діяльності товариства підтверджуються матеріалами справи, а саме: виписками з банківського рахунку, копіями актів виконаних робіт, копіями видаткових накладних. Не заперечував проти фактичного здійснення господарської операції позивачем у судовому засіданні і представник відповідача, зазначивши, що під час позапланової виїзної перевірки у червні 2009 р. зазначені обставини були перевірені та будь-яких порушень у цій частині не встановлено.

Відповідачем не надано належних, допустимих доказів, що позивач та контрагент позивача діяли узгоджено протиправно, суми податкового кредиту за господарськими операціями, були фіктивними, що діяльність має ознаки фіктивного підприємництва, не надані докази протиправного характеру укладених договорів. Таким чином, відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за червень, липень 2008р. та, як слідство, нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2010 року згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.05.11 у справі № 2а-2810/11/0170/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.05.11 у справі № 2а-2810/11/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис М.В. Кукта

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко