Ухвала

від 08.02.2012 по справі 2а-4590/11/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4590/11/0170/19

08.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Привалової А.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 30.08.2011 у справі № 2а-4590/11/0170/19

за позовом Кримського інституту курортної індустрії "Лігма" (вул. Студенчеська, 14, к. 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Гагаріна, 14-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95026)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 адміністративний позов - задоволено.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на користь Кримського інституту курортної індустрії "Лігма" 2352,60 грн. зайво сплачених пенсійних внесків станом на 01.01.2011.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського інституту курортної індустрії "Лігма" судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 08.02.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, позивач до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Кримський інститут курортної індустрії "Лігма", звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення зайво сплачених пенсійних внесків станом на 01.01.2011 у розмірі 2352,60 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач ігнорує законні вимоги інституту про повернення надмірно сплачених пенсійних внесків на суму 2352,60 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10.12.2010 Кримський інститут курортної індустрії "Лігма" скерував на адреси Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Пенсійного фонду України заяви про повернення інституту суми надмірно сплачених страхових внесків у розмірі 2580,27 грн. (а.с. 9, 11, 12).

Листом за вих. від 20.12.2010 № 8576/02-05 УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим повідомило позивача, що для уточнення суми зайво сплачених страхових внесків необхідно провести документальну перевірку, за результатами якої на підставі ч. 13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" буде здійснено повернення зайво сплачених страхових внесків (а.с.13).

Листом за вих. від 22.12.2010 № 9250/02-16 ГУПФУ в АР Крим повідомило інститут, що для закінчення взаєморозрахунків за підсумками року необхідно здійснити з управлінням звірку платежів і нарахувань за найманих працівників станом на 01.01.2011 рік згідно з Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженим Правлінням Пенсійного фонду України 19.01.2002 № 2-4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 № 212/6500. За наслідками звірки (документальної перевірки) Управлінням буде прийнято відповідне рішення стосовно завершення взаєморозрахунків (а.с. 15).

03.01.2011 позивач повторно звернувся з листом до УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим з заявою про повернення чи здійснення перезаліку (на єдиний соціальний внесок) Кримському інституту курортної індустрії "Лігма" переплати пенсійних внесків в сумі 2358,60 грн., посилаючись на акт звірки, складений між інститутом та Управлінням ПФУ в Залізничному районі АР Крим, станом на 01.01.2011 (а.с. 10).

14.02.2011 року Кримський інститут курортної індустрії "Лігма" направив на адресу УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя претензію про повернення чи залік надмірно сплачених внесків № 1 (а.с. 16, 17).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Судом залучені до матеріалів справи платіжні дорученнями: № 1 від 06.01.2009 за грудень 2009 року у розмірі 400, 00 грн., № 9 від 18.02.2009 за січень 2009 року у розмірі 100,00 грн., № 27 від 05.05.2009 за квітень 2009 року у розмірі 568,00 грн., № 36 від 03.06.2009 за травень 2009 року у розмірі 103,00 грн., № 44 від 30.06.2009 за червень 2009 року у розмірі 319,00 грн., № 72 від 03.11.2009 за жовтень 2009 року у розмірі 468,00 грн., №83 від 09.12.2009 за листопад 2009 року у розмірі 1488,00 грн., № 01 від 05.01.2010 за грудень 2009 року у розмірі 2324,00 грн., № 10 від 03.02.2010 за січень 2010 року у розмірі 1000,00 грн., № 17 від 04.03.2010 за лютий 2010 року у розмірі 420,00 грн., №46 від 02.08.2010 за липень 2010 року у розмірі 557,50 грн., квитанцією № 120/139 від 27.09.2010 у розмірі 1286,30 грн. та платіжним дорученням №7 від 26.11.2010 за жовтень 2010 року у розмірі 1478,00 грн., відповідно до яких в період з 2008 року по 2010 рік позивач сплачував страхові внески на фонд оплати праці за відповідний період.

Згідно з актом звірки розрахунків по інституту "Лігма" код ЄДРПОУ 30541710 за нарахованими та сплаченими страховими внесками до ПФУ в 2010 році № 301, підписаним заступником начальника УПФУ та скріпленим печаткою УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя, станом на 01.01.2011 за даними позивача та відповідача, переплата страхових внесків інституту на кінець року складає 2352,60 грн.

Пунктом 11 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми надміру або помилково сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі сплачені із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка працює за сумісництвом, що перевищує максимальну величину, передбачену ч.4 ст. 19 цього Закону, повертаються цій застрахованій особі або за її бажанням залишаються в Накопичувальному фонді та обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Зазначений порядок регулювався п.11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. Але постановою правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 №25-1, розділ 11 виключений в цілому, у тому числі п.11.7.

Таким чином в теперішній час відсутній порядок повернення платникам страхових внесків надмірно сплачених сум, визначений правлінням Пенсійного фонду.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

За таких обставин, враховуючи що Законом прямо передбачено право страхувальника на повернення надмірно сплачених страхових внесків, суд вважає, що відсутність в теперішній час визначеного правлінням Пенсійного фонду України порядку не може бути підставою для відмови в поверненні страхувальнику цих коштів.

Крім того, виключений п.11.17 Інструкції містив норму аналогічну нормі ч.13 ст.20 Закону, та не містив у собі ніякої конкретизації щодо процедури повернення надмірно сплачених коштів. Тобто, його відсутність ні в якому разі не може бути перепоною для виплати.

За таких обставин суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 у справі № 2а-4590/11/0170/19 - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис А.В.Привалова

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська