Ухвала

від 14.02.2012 по справі 2а-2325/11/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2325/11/0170

14.02.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.01.12,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Лук'янець Олена Юріївна, довіреність № 3/10-0 від 11.01.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-2325/11/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 26.05.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" (вул. Лермонтова, 14-В,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" задоволені: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо невизнання податковою декларацією документів податкової звітності декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" за травень 2010 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" основні показники поданої декларацій з податку на додану вартість за травень 2010 року. Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та скасуванні постанови суду першої інстанції, наполягав на залишенні постанови суду від 26.05.2011 без змін. Представник відповідача свою апеляційну скаргу підтримав, з підстав, що викладені в ній.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

17.05.2010 позивач надав податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року. Згідно з повідомленням відповідача від 18.06.2010 вих. №27107/15-2, відповідач повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет". Позивача віднесено до групи "підприємства категорії ризику", тож з метою недопущення використання вказаної категорії платників податків у якості інструментів мінімізації сплати податків підприємствами "вигодоотримувачами" подані позивачем документи не визнаються податковими деклараціями.

Повідомленням відповідача від 18.06.2010 вих. №27107/15-2 позивачу запропоновано надати нову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі- Закон №2181) податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Тобто законодавством передбачені підстави невизнання податкової декларації а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюєте органами державної податкової служби України (далі -Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органам державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки: кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися таким платниками (п. 3.1 Інструкції).

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 у справі № 2а-2325/11/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 у справі № 2а-2325/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко