Ухвала

від 30.01.2012 по справі 2а-4341/11/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4341/11/0170/3

30.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача - Кримського республіканського центру зайнятості - ОСОБА_5, довіреність № 13-12-2367/0-11 від 24.06.11

представник позивача - Джанкойського міськрайонного центру зайнятості - ОСОБА_5, довіреність № 01-07/1243-1 від 30.06.11

відповідач - ОСОБА_4 - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 26.05.11 у справі № 2а-4341/11/0170/3

за позовом центру зайнятості Автономної Республіки Крим (вул. Дибенка, 50,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Джанкойського міськрайонного центру зайнятості (вул. Леніна , 8/1,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

до ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

про стягнення

ВСТАНОВИВ

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2011 позов Кримського республіканського центру зайнятості, Джанкойського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення, - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Кримського республіканського центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491168) на р/р 37179300901202 в УДК в АР Крим, МФО 824026, витрати за навчання у сумі 2436,86 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Джанкойського міськрайонного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20742815) на р/р 37178001000094 УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026 допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійної перепідготовки в сумі 6088,25 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2011.

У судове засідання з'явився представник позивачів, проти апеляційної скарги заперечував. Відповідач у судове засідання не з'явився до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

30.01.2012 ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду задоволено клопотання позивача та замінено позивача - Кримський республіканський центр зайнятості на його правонаступника - центр зайнятості Автономної Республіки Крим.

20.06.2008 р. ОСОБА_4 звернулась до Джанкойського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (а.с. 19), одночасно подавши заяву про відсутність заробітку та інших передбачених законодавством доходів (а.с. 20).

Відповідно до Витягу з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_4 (персональна картка № 010702708061300004) від 22.02.2010 р. відповідачу привласнено статус безробітної з 20.06.2008 р. із призначенням виплати допомоги по безробіттю за наказом № НТ 080620 (а.с. 7).

25.11.2008 р. між Джанкойським міськрайонним центром зайнятості та ОСОБА_4 був укладений договір про направлення останньої на перепідготовку у Кримський республіканський професійно-технічний заклад "Калинівське професійно-технічне аграрне училище" за навчальною програмою "обліковець" (реєстрація бухгалтерських даних) строком на 1313 годин з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с. 16).

Згідно наказу № НТ 081126 від 26.11.08 р. відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.7), призначено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання з 26.11.08 р., яку було припинено у зв'язку із закінченням строку виплати з 15.06.09 р. згідно наказу № НТ 090619 від 19.06.2009 р. (звор. бік а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 01.04.2008 р. був укладений договір доручення № А 00126 із СК "Нафтогазстрах" про надання страхових посередницьких послуг (а.с. 13-14), відповідно до якого ОСОБА_4 у якості страхового агента за виконання агентських послуг повинна була отримувати відповідну винагороду. Даний договір був укладений строком на один рік, тобто до 01.04.2009 р., про що зазначено у п. 9.2 цього договору (а.с. 14).

В матеріалах справи є додаткова угода № 1 від 30.06.2008 р. між ОСОБА_4 та СК "Нафтагазстрах" про припинення дії договору доручення № А 00126 про надання страхових посередницьких послуг від 01.04.08 р., згідно п. 1 якої за взаємною згодою сторони припинили дію зазначеного договору (а.с. 8).

Згідно наказу № НТ 100219 від 19.02.10 р. відповідача було знято з обліку відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних у зв'язку із поданням письмової заяви до центру зайнятості про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку відповідно до абз. 10 п.п.1 п. 20 Порядку з 19.02.2010 р. (звор. бік а.с. 7).

30.03.2010 р. Джанкойським міськрайонним центром зайнятості за даними державної податкової адміністрації було проведено звірку по застрахованій особі ОСОБА_4 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. № 1266 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", про що був складений акт № 233 (а.с. 22).

За результатами звірки на підставі відповіді СК "Нафтагазстрах" від 16.03.2010 р., 29.03.2010 р. на запити Джанкойського міськрайонного центру зайнятості від 06.11.2009 р. вих.№ 01-07/119, від 25.02.2010 р. вих.№ 01-07/283 було встановлено, що ОСОБА_4 на час знаходження на обліку в центрі зайнятості була страховим агентом СК "Нафтагазстрах" за договором доручення № А 00126 від 01.04.08 р.

Так, зокрема, відповідно до повідомлення СК "Нафтагазстрах" вих.№ 577 від 12.03.2010 р. за договором доручення № А00126 від 01.04.08 р. страховому агенту ОСОБА_4 нараховано агентську винагороду у сумі 417,25 грн. у липні 2008 року (а.с. 12).

За висновками акту звірки ОСОБА_4 були надані письмові пояснення, у яких відповідач зазначає про те, що заяву про припинення договору доручення не писала, договір про припинення їй не був наданий, дата на заяві про припинення договору доручення поставлена невірно, у зв'язку із чим із зазначеними документами відповідач не згоден (а.с. 23). За з'ясуванням даних обставин відповідач 09.04.2010 р. зверталась до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості із заявою про направлення відповідних матеріалів з надання відповідачем страхових послуг СК "Нафтагазстрах" до прокуратури м. Джанкоя для проведення перевірки на предмет встановлення фактів підроблення документів (а.с.46).

Відповідно до повідомлення Кримського республіканського центру зайнятості вих.№ 13-08-1823/0-10 від 11.05.2010 р., направленого на адресу Джанкойського міськрайонного центру зайнятості, ОСОБА_4 пройшла курс навчання за спеціальністю "обліковець" (реєстрація бухгалтерських даних) з 26.11.2008 р. по 11.08.2009 р., що становить повний курс навчання, вартість якого склала 2436,86 грн. (а.с. 17).

Отже матеріалами справи встановлено, що за період, в якому відповідачу був привласнений статус безробітної, відповідач фактично отримала від Кримського республіканського центру зайнятості 2436,86 грн., що становить вартість навчання відповідача за спеціальністю "обліковець", та Джанкойського міськрайонного центру зайнятості 6088,25 грн., а саме суми за надання допомоги по безробіттю у розмірі 2771,59 грн. за період з 20.06.2008 р. по 25.11.2008 р., суми матеріальної допомоги на період навчання з 26.11.2008 р. по 14.06.2009 р. у розмірі 3316,66 грн.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року (далі Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000р. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533 від 02.03.2000 р. функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, позивачі є установами Державної служби зайнятості, та підпорядковуються Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 є республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином, позивачі у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виступає у якості страховика, який бере на себе зобов'язання щодо надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків в розумінні ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 страховий випадок - це подія, через яку:

а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Відповідно до ст.6 Закону України № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 від 01.03.1991 р. держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно зі ст.7 Закону України № 1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вимог, вказаних у ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідач не повідомила позивачів про те, що вона працювала за договором цивільно-правового характеру, адже на день звернення до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості за наданням статусу безробітного та отримання відповідної допомоги, тобто 20.06.2008 р., ОСОБА_4 був укладений цивільно-правовий договір на виконання агентських послуг у сфері страхування СК "Нафтогазстрах", про що свідчить копія договору доручення № А 00126 від 01.04.2008 р. (а.с. 13).

Відтак ОСОБА_4 не має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в розумінні статті 6 Закону України № 1533.

Зазначені обставини дають підстави віднести відповідача до категорії зайнятого населення в розумінні п. "б" ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 від 01.03.1991р., згідно якого в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю та інше.

Відповідно до п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно п. 6.14 Порядку № 307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. 5 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 308, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 916/5137, яким надається матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється відповідно до умов надання допомоги по безробіттю у розмірі допомоги по безробіттю, визначеному для відповідної категорії безробітних, яка згідно п. 16 даного Порядку 16 у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин.

Відповідно до п. 21 зазначеного Порядку № 308 якщо під час одержання матеріальної допомоги у період професійного навчання безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому законодавством, то з безробітного стягується сума виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання з моменту виникнення цих обставин.

Відповідач неправомірно, з порушенням встановленого законодавством порядку не повідомила позивача про укладення нею цивільно-правових угод та отримання прибутку за виконані роботи до часу реєстрації у Джанкойському міськрайонному центрі зайнятості, що є підставою для повернення нею позивачам отриманих виплат.

Неотримання коштів за цивільно-правовим договором доручення з агентських послуг у сфері страхування на час реєстрації відповідача у якості безробітного не є підставою для отримання допомоги по безробіттю, сум матеріальних виплат на навчання та сплати вартості навчання, оскільки сам факт укладення цивільно-правової угоди позбавляє відповідача статусу безробітного та права на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно з п. 6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідачу Джанкойським міськрайонним центром зайнятості нарахована та виплачена допомога по безробіттю за період часу з 20.06.08 р. по 25.11.08 р. у сумі 2771,59 грн., матеріальна допомога на період навчання з 26.11.2008 р. по 14.06.2009 р. у сумі 3316,66 грн., що у загальній сумі складає 6088,25 грн., Кримським республіканським центром зайнятості сплачена вартість навчання за спеціальністю "обліковець" у сумі 2436,86 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, позивачі, будучи суб'єктами владних повноважень, відповідно до законодавства правомірно подали до суду позовну заяву щодо стягнення з ОСОБА_4 безпідставно отриманих нею виплат у вигляді допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги на навчання та сплати вартості навчання за спеціальністю "обліковець".

Відповідачем на час судового розгляду справи кошти в сумі 2436,86 грн. Кримському республіканському центру зайнятості та в сумі 6088,25 грн. Джанкойському міськрайонному центру зайнятості не повернуті.

Відповідачем не підтверджена правомірність та обґрунтованість дій щодо ненадання інформації до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості про укладення цивільно-правової угоди.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.11 у справі № 2а-4341/11/0170/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко