Ухвала

від 22.02.2012 по справі 2а-14241/09/11/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14241/09/11/0170

22.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 18.02.11 у справі № 2а-14241/09/11/0170

за позовом Приватного підприємства "Хімагроінвест" (вул. Кечкеметська, 198, оф. 139, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Бєлова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2011 року у справі № 2а-14241/09/11/0170 адміністративний позов Приватного підприємства "Хімагроінвест" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000962301/0 від 14.07.2009 року та №0000962301/1 від 07.08.2009 року про визначення Приватному підприємству «Хімагроінвест»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 10340,75 грн., у тому числі 5319,00 грн. -за основним платежем; 5021,75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Хімагроінвест»3003,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2011 року та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що підприємство позивача не скористалось правом надати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток або вказати уточнюючи показники у податковій декларації за інший податковий період.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Приватне підприємство "Хімагроінвест" є юридичною особою, ідентифікаційний код 32002873.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 до 31.03.2009.

За результатами перевірки складено акт №1236/23-02/32002873 від 01.07.2009, за висновками якого встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 5319,00 грн., у тому числі за 1 півріччя 2006 року у сумі 8474,50 грн., за 3 квартали 2006 року у сумі 3750,00 грн., за 2006 рік у сумі 5319,00 грн.

На підставі цього акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000962301/0 від 14.07.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10340,75 грн., у тому числі 5319,00 грн. за основним платежем; 5021,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, рішенням ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим про результати розгляду первинної скарги, скарга залишена без задоволення, первинне податкове повідомлення-рішення -залишено без змін. Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000962301/1 від 07.08.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10340,75 грн., у тому числі 5319,00 грн. за основним платежем; 5021,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме невключення до валового доходу за 2006 рік сум безповоротної фінансової допомоги у розмірі 21276,00 грн., у тому числі за 1 півріччя 2006 року у сумі 15000,00 грн., та за 2006 рік у сумі 6276,00 грн.

Заниження валового доходу на суму 21276,00 грн. виникло внаслідок несвоєчасного повернення фінансової допомоги у сумі 15000,00 грн., отриманої від засновника ПП «Хімагроінвест»ОСОБА_3, відповідно до договору займу №20/04 від 20.04.2006 року та зайво внесеної до статутного капіталу суми, яка перевищує статутний капітал на 6276,00грн., і яка кваліфікується як безповоротна фінансова допомога.

Позивач не оскаржує висновків податкового органу стосовно виявленого порушення приписів пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334, але зазначає, що посадові особи відповідача, всупереч наданим на перевірку документам, не зазначили в акті перевірки факт заниження позивачем суми валових витрат з податку на прибуток за перше півріччя 2006 року.

До прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на акт перевірки №1236/23-02/32002873 від 01.07.2009 позивачем були надані заперечення, в яких він зазначив, що в декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2006 року підприємством помилково не були включені валові витрати в сумі 63372,79 грн. Такі витрати не відображені і в акті перевірки.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до валового доходу відносяться доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів).

З наданих позивачем первинних документи суд вбачається, що позивачем дійсно були занижені валові витрати в першому півріччі 2006 року, а саме до складу валових витрат не була включена сума передплати у розмірі 43163,79грн., яка підтверджена платіжними дорученнями від 21.06.2006 та 29.06.06 (а.с. 84-86).

Також, не були враховані витрати на закупку товарів в сумі 20209,00грн., при цьому різниця між документально підтвердженими витратами та витратами віднесеними до валових витрат в декларації за перше півріччя 2006 року складає 63372,79грн.

Крім того, згідно із декларацію з податку на додану вартість та реєстрам отриманих податкових накладних за перше півріччя 2006 року позивачем включені до складу податкового кредиту суми ПДВ, оплачені контрагентам в складі ціни, по господарським операціям, валові витрати по яких не включені позивачем до складу валових витрат за перше півріччя 2006 року.

Зазначені обставини підтверджені заключенням судово-економічної експертизи №21, яка була проведена по справі (арк.с.60-82).

Відповідачем ці обставини не спростовані і не надано пояснень, стосовно причин неврахування вказаних розбіжностей при проведенні перевірки.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних відносин) передбачено право (а не обов'язок) платника податку подати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показними у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого помилки були самостійно виявлені.

Крім того, вимоги пункту 17.2 ст. 17 вказаного Закону обмежують таке право платника податку, оскільки відповідно до приписів цієї норми надіслати уточнюючий розрахунок можливо лише до початку перевірки платника податку контролюючим органом.

Відповідно до пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків не лише у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, а і у тому разі, якщо перевіркою виявлено завищення сум таких зобов'язань.

За висновком експертного дослідження, у разі врахування сум валових витрат у сумі 63372,79 грн., станом на 31.03.2009 року позивач мав би переплату з податку на прибуток у сумі 2260,00 грн.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з боку позивача не мале місце порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.11 у справі № 2а-14241/09/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко