Постанова

від 21.02.2012 по справі 5020-12/130

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 5020-12/130

21.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виджио"- ОСОБА_2 наказ № 001/ОК від 27.12.2001,

представник відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі - ОСОБА_3, довіреність № 15 від 09.02.12

представник третьої особи, Фонду державного майна України- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Севастопольської міської Ради- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

прокурор, міста Севастополя- Гукасян Христина Артушівна - посвідчення №698 від 19.05.2011,

розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури міста Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Харченко Ігор Арсентійович ) від 06.10.11 у справі № 5020-12/130

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виджио" (вул. Радянська, 51/11, місто Севастополь, 99011)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (пл. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99011)

треті особи:

Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ 133, 01133)

Севастопольська міська Рада (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)

за участю Прокуратури міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)

про визнання протиправною бездіяльність, спонукання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 06.10.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виджио»задоволено: визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та місті Севастополі щодо подання до уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи його органу в місті Севастополі подання про вживання у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва склад обладнання промбази комбінату залізобетонних виробів, що розташована в місті Севастополі, хутір Молочний, площею 0,9564 га. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та місті Севастополі вчинити певні дії щодо подання до уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи його органу в місті Севастополі подання про вживання у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва склад обладнання промбази комбінату залізобетонних виробів, що розташована в місті Севастополі, хутір Молочний, площею 0,9564 га, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та місті Севастополі надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Також на зазначене судове рішення надійшла апеляційна скарга від Прокуратури міста Севастополя, в якій ставиться питання про скасування постанови Господарського суду міста Севастополя від 06.10.2011 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційних скарг, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у порушення вимог статті 8 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" Фондом не вжито в період підготовки об'єкту приватизації до продажу заходів у встановленому законодавством порядку щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, що в свою чергу призвело до продажу об'єкту незавершеного будівництва без відведення земельної ділянки. Фонд мав обов'язок, передбачений законом, щодо вжиття заходів по відведенню земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з доводами апеляційних скарг та вважає помилковими висновки суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, 12.01.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в місті Севастополі (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виджио" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна №194/40, згідно з яким позивач отримав у власність об'єкт незавершеного будівництва - склад обладнання промбази комбінату залізобетонних виробів, що розташований в місті Севастополі, хутір Молочний, без земельної ділянки. Об'єкт незавершеного будівництва - склад обладнання промбази комбінату залізобетонних виробів, розташований на частини земельній ділянці площею 40.86 га.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі не виконав передбачених статтею 8 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" дій, щодо вживання у встановленому законодавством порядку заходів по відведенню земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, що стало підставою для звернення з позовом.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Застосовуючи принципи адміністративної процедури, що зазначені у частині третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 N 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови , що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Слід зазначити, що на вимогу апеляційної інстанції, в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вжиття передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, позивачем не надані відповідні докази звернення до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі щодо вживання у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва склад обладнання промбази комбінату залізобетонних виробів, що розташована в місті Севастополі, хутір Молочний, площею 0,9564 га.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виджио" листами за №297 від 13.12.2007 та за №16 від 24.01.2008 зверталося до Севастопольської міської ради з клопотанням та з необхідними додатками з пропозицією про прийняття рішення про відведення земельної ділянки на хуторі "Молочному", для проведення добудови об'єкта незавершеного будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2008 позивач отримав відповідь , згідно якої рішення Севастопольською міською радою про відведення земельної ділянки досі не прийнято.

Відповідно до підпунктів «а»-«в»статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Тобто, колегіальним органом - Севастопольською міською радою не було вирішено питання щодо відведення земельної ділянки позивачу. Більш того, позивачем не заявлялися позовні вимоги щодо спонукання Севастопольську міську раду розглянути звернення позивача та прийняття відповідного рішення.

Слід зазначити, що умовами договору купівлі-продажу державного майна №194/40 від 12.01.2007 визначено об'єкт приватизації -об'єкт незавершеного будівництва -склад обладнання продбази комбінату залізобетонних виробів, що розташований за адресою: місто Севастополь, хутір Молочний. Рішення щодо продажу земельної ділянки, на який розташований вказаний об'єкт приватизації, Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі не приймалося, вказана земельна ділянка не включена до складу майна, що передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Виджио»за договором №194/40 від 12.01.2007, її вартість не включена у вартість об'єкта приватизації.

Отже, Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі не здійснюється оформлення технічної документації на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт приватизації.

Судова колегія зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі мало обов'язок вжити заходи по відведенню земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, не засновано на законі.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права з урахуванням уточнених позовних вимог - за своїм змістом не відповідає визначеному законом матеріально-правовому способу захисту порушеного права і зводиться до з'ясування питання щодо подання Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та місті Севастополі про вживання у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, що у даних правовідносинах не призводить до поновлення порушених прав позивача.

У зв'язку з цим у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення таких позовних вимог, що є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив повно та всебічно обставини справи, не встановив характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосував норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та Прокуратури міста Севастополя задовольнити.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 06.10.2011 у справі №5020-12/130 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виджио»відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко