Ухвала

від 13.03.2012 по справі 2а-13587/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13587/11/0170/4

13.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Перекоптранс"- ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 25.10.11,

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-13587/11/0170/4 за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 19.12.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перекоптранс" (мкрн. 1, буд. 1, кв. 91, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Північна буд.2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправною відмову та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.11 у справі № 2а-13587/11/0170/4 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перекоптранс" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправною відмову та спонукання до виконання певних дій задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Перекоптранс" платником податку на додану вартість за реєстраційними заявами від 09.06.11, від 08.07.11, від 25.07.11, від 18.08.11, від 07.09.11, від 10.10.11, про що повідомлено у листах від 20.06.11 вих. №6363/10/15-02, від 19.07.11 вих. № 7275/10/15-02, від 28.07.11 №7613/10/15-02, від 31.08.11 вих. №8765/10/15-02, від 19.09.11 вих. №9505/10/15-02, від 20.10.11 вих. №10681/10/15-02.

Зобов'язано Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим здійснити дії щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Перекоптранс" платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 13 березня 2012 року з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Перекоптранс" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправною відмови в реєстрації позивача платником податку на додану вартість і видачі свідоцтва платника податку на додану вартість, про що повідомлено у листах від 14.04.11 №4100/10/15-02, від 22.04.11 №4485/10/15-02, від 04.05.11 №4826/10/15-02, від 20.06.11 №6363/10/15-02, від 19.07.11 №7275/10/15-02, від 28.07.11 №7613/10/15-02, від 31.08.11 №8765/10/15-02, від 19.09.11 №9505/10/15-02, від 20.10.11 №10681/10/15-02; зобов'язати відповідача зареєструвати позивача платником податку на додану вартість і видати свідоцтво платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 08.04.11 позивач звернувся до податкового органу із реєстраційною заявою платника податку на додану вартість, в якій просив зареєструвати його у якості платника податку на додану вартість на підставі пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України.

Відповідно до позначки в розділі 21 вказаної заяви, за результатами її розгляду позивачу запропоновано подати нову заяву. У листі від 14.04.11 вих. №4100/10/15-02 відповідач повідомив, що згідно із відомостями бази даних встановлено відсутність у позивача рахунків у банківських установах, у зв'язку із чим неможливо підтвердити достовірність вказаних у заяві показників загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню. Також відсутня інформація стосовно власного або орендованого автомобільного транспорту Крім того у листі зазначено: "Враховуючи критеріальні показники параметрів відбору та класифікації фіктивних підприємств, кількість працюючих менше 5 осіб. У заяві про реєстрацію платника ПДВ, зазначено, що кількість працюючих склала одна особа, а інформація стосовно укладання договорів з фізичними особами стосовно перевезень відсутня". У вказаному листі позивачу, також, запропоновано подати нову заяву про реєстрацію.

Позивачем неодноразово надавались нові заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість, зокрема: від 19.04.09, від 26.04.11. За результатами розгляду цих заяв податковий орган, також, пропонував надати нові заяви; у листах від 22.04.11 вих. №4485/10/15-02 та від 04.05.11 вих. №4826/10/15-02 відповідач вказав про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження вказаної у заяві загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд дійшов правомірного висновку про те, що за заявами від 08.04.11, від 19.04.11, від 26.04.11 відповідач не приймав рішень про відмову у реєстрації, про що і повідомлено у листах від 14.04.11 вих. №4100/10/15-02, від 22.04.11 вих. №4485/10/15-02 та від 04.05.11 вих. №4826/10/15-02.

Також, судом встановлено, що розглянувши заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.06.11 відповідач відмовив у реєстрації; в листі від 20.06.11 вих. №6363/10/15-02 відповідач вкотре повідомив про відсутність документів на підтвердження вказаної у заяві загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню. Водночас, згідно із позначкою в заяві податковим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації.

За заявою від 08.07.11 відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації, у листі від 19.07.11 вих. №7275/10/15-02, відповідач роз'яснив підстави своєї відмови - позивачем не надано документів на підтвердження вказаної у заяві загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню; посадовими особами податкової міліції Красноперекопської ОДПІ встановлено, що за адресою місцезнаходження ТОВ "Перекоптранс" знаходиться житлова квартира, що не відповідає приписам статті 93 ЦК України.

У листах відповідача від 28.07.11 №7613/10/15-02, від 31.08.11 вих. №8765/10/15-02, від 19.09.11 вих. №9505/10/15-02, від 20.10.11 вих. №10681/10/15-02 (за результатами розгляду заяв позивача про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.07.11, від 18.08.11, від 07.09.11, від 10.10.11) повідомлено про відмову у реєстрації на підставі пунктів 183.7, 183.8 статті 183 ПК України у зв'язку із тим, що місцезнаходження позивача, вказане у реєстраційних документах, є житловою квартирою, і не відповідає ознакам місцезнаходження юридичної особи, вказаним у статті 93 ЦК України.

Пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (на якій містять посилання усі заяви позивача про реєстрацію платник податку на додану вартість) встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до пунктів 183.8, 183.9 Податкового кодексу України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи, як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Пунктами 9-11 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.10 №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1400/18695 (чинне з 14.01.11 до 16.12.11, далі - Положення №978) при реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду, що вказаними нормативно-правовими актами передбачено як право податкового органу відмовити у реєстрації платника податку на додану вартість або запропонувати подати нову заяву. Також, за результатами розгляду заяв позивача від 08.04.2011 року, від 19.04.2009 року та від 26.04.2011 року податковий орган прийняв рішення, яким запропонував надати нові заяви, що не є тотожним рішенню про відмову у реєстрації. При цьому як вбачається з матеріалів справи, позивач кожен раз виконував вказівки податкового органу, подаючи нові заяви.

Крім того, власне рішення про відмову у реєстрації прийняті за заявами відповідача від 09.06.11, від 08.07.11, від 18.08.11, від 07.09.11, від 10.10.11.

У листах від 20.06.11 вих. №6363/10/15-02, від 19.07.11 вих. №7275/10/15-02, від 31.08.11 вих. №8765/10/15-02, від 19.09.11 вих. №9505/10/15-02, від 20.10.11 вих. №10681/10/15-02 відповідачем зазначені однакові норми закону, що стали підставою для відмови у реєстрації, а саме пункти 183.7 та 183.8 статті 183 ПК України.

Проте, пункт 183.7 статті 183 ПК України взагалі не містить положень, що регулюють підстави для відмови у реєстрації у якості платника ПДВ.

Відповідно до пункту 183.8 статті 183 ПК України орган державної податкової служби може відмовити в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг, або не відповідає вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПК України.

У листі від 20.06.11 вих. №6363/10/15-02 вказано про те, що позивачем не надано документів на підтвердження заявленого обсягу оподатковуваних операцій протягом останніх 12 місяців. У зв'язку із цим суд зазначив, що жодна норма законодавства не вимагає від платника податку надання додаткових документів на підтвердження такого обсягу. Рішення про відмову у реєстрації з цієї підстави податковий орган може дійти виключно за умови встановлення факту, що заявник взагалі не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПК України. Про встановлення цього факту не зазначено у жодному з листів відповідача та не було підтверджено під час розгляду справи.

Стосовно реєстрації місцезнаходження ТОВ "Перекоптранс" у житловій квартирі, то судова колегія вважає, що ніяким чином вказана обставина не впливає на можливість реєстрації у якості платника ПДВ.

З приписів підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184, з урахуванням положень пункту 183.8 статті 183 ПК України слідує, що у реєстрації особи у якості платника податку на додану вартість може бути відмовлено у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Про наявність таких записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно позивача податковий орган не зазначає.

Згідно із статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Яким чином факт знаходження юридичної адреси підприємства у квартирі суперечить приписам вказаної норми або нормам податкового законодавства відповідач не вказав, а суд не встановив.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення про відмову у реєстрації позивача платником податку на додану вартість за його реєстраційними заявами від 09.06.11, від 08.07.11, від 18.08.11, від 07.09.11 року, від 10.10.11, про що повідомлено у листах відповідача від 20.06.11 вих. №6363/10/15-02, від 19.07.11 вих. №7275/10/15-02, від 31.08.11 вих. №8765/10/15-02, від 19.09.11 вих. №9505/10/15-02, від 20.10.11 вих. №10681/10/15-02.

Крім того, відповідачем не було наведено визначених законом підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим, колегія судів погоджується з судом першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити дії щодо реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.11 у справі № 2а-13587/11/0170/4 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.11 у справі № 2а-13587/11/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 року .

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко