Постанова

від 06.03.2012 по справі 2а-9434/11/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-9434/11/0170/23

06.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

не з'явились,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В.) від 31.10.11 у справі № 2а-9434/11/0170/23

за позовом Державної податкової інспекції у м.Сімферополі (вул.М.Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Приватного підприємства «Фірма «Камертон» (вул.Самокіша, 16, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 5000)

про стягнення заборгованості в сумі 313227,90грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.11 в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим до Приватного підприємства «Фірма «Камертон»про стягнення заборгованості в сумі 313227,90грн. - задоволено частково.

Стягнуто з банківських рахунків Приватного підприємства «Фірма «Камертон»заборгованість з податку на додану вартість за податковою вимогою №656 від 25.02.2001 у розмірі 183155,90грн. в дохід державного бюджету.

Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.11 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Приватне підприємство «Фірма «Камертон»зареєстроване у якості юридичної особи 01.02.2002 та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м.Сімферополі.

Відповідачем 22.02.2011 до податкового органу поданий уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року із визначенням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 175333грн. та суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки, в розмірі 8767грн.

21.03.2011 відповідачем була подана декларація з ПДВ за лютий 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 130072,00грн.

Матеріали справи свідчать, що підприємством була частково сплачена сума задекларованих зобов'язань в розмірі 944,40грн.

Позивач просить стягнути суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 313227,90грн. самостійно задекларовану відповідачем, але не сплачену платником податку.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково в сумі 183155,90грн. виходив з того, що у податкового органу не виникло права на стягнення податкового боргу на суму 130072,00грн., оскільки ним не надано доказів направлення платнику податкової вимоги на зазначену суму податкового боргу, як то передбачено приписами п.59.3 ст.59, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вони ґрунтуються на невірному застуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п.14.1.39. ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкове зобов'язання відповідача з податку на додану вартість в загальній сумі 313227,90грн. є узгодженим податковим зобов'язанням, яке у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк стало податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення згідно з п.59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у м.Сімферополі було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача, направлена податкова вимога від 25.02.2011 №656 на суму 183155,90грн., яка отримана відповідачем 10.03.2011.

Матеріали справи свідчать, що станом на 14.09.2011 позивачем не сплачені самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість, недоїмка складає 313227,90грн., про що свідчить картка особистого рахунку платника податку (а.с.32).

Доказів про сплату самостійно узгодженого податкового зобов'язання відповідачем не надано.

Таким чином, у позивача існує податкова заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість в сумі 313227,90грн.

Відповідно до п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність направлення відповідачу нової вимоги про сплату боргу на суму 130072,00грн. або на всю суму податкового боргу - 313227,90грн., що заявлена до стягнення, оскільки судом не враховані положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, які в даному випадку підлягають застосуванню.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем дотримано вказані умови, платнику податків надсилалась податкова вимога на відповідний податковий борг, сума якого збільшилась. Отже у податкового органу виникло право на стягнення податкового боргу, що виник після надіслання податкової вимоги відповідачу.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.11 у справі № 2а-9434/11/0170/23 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з банківських рахунків Приватного підприємства «Фірма «Камертон»(ЄДРПОУ 31798740, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Самокіша, 16) в дохід державного бюджету (р/р 311114029700002, код платежу 3014010100, в Держбюджет м.Сімферополь, ГУК ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 313227,90грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України..

Повний текст судового рішення виготовлений 12 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова