Ухвала

від 20.02.2012 по справі 2а-2760/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2760/11/2770

20.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Севагротранссервіс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.01.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя- Мільков Назар Олександрович, посвідчення серії УСВ № 107248 від 04.07.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (головуючого судді Водяхін С.А.) від 04.11.11 по справі № 2а-2760/11/2770

за позовом Приватного підприємства "Севагротранссервіс" (Куликове поле, 3, Севастополь, 99007)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, Севастополь, 99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04 листопада 2011 року у справі № 2а-2760/11/2770 адміністративний позов Приватного підприємства «Севагротранссервіс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 06 травня 2011 року № 0000540231 про донарахування Приватному підприємству «Севагротранссервіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 177358,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 44339,65 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04 листопада 2011 року та у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на нікчемність угод між позивачем та ТОВ «Компані Газресурссервіс», що на думку відповідача підтверджується актом перевірки Товариства та аналізом його фінансово-господарської діяльності.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку зі збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 177358,60 грн. -за основним платежем та 44339,65 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, про що ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2011 року за № 0000540231.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення сталися висновки акту «Про результати документальної невиїзної перевірки»від 07 квітня 2011 року № 33/23-1/30120997/2822/10 «Про результати документальної невиїзної документальної перевірки ПП «Севагротранссервіс»(код за ЄДРПОУ 30120997) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідношенням з постачальником ТОВ «Компані Газресурссервіс»(код за ЄДРПОУ 36055608) за період діяльності грудень 2010р.».

З вказаного акту перевірки вбачається, що підставою до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 177358,6 грн. за грудень 2010 року сталися висновки податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у грудні 2010 року на суму 177358,60 грн. за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Компані Газресурссервіс»за Договором підряду № 15/11-2010 від 15 листопада 2010 року, який податкова інспекція вважає нікчемним.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»чітко визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку -постачальником товарів (послуг).

Положення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону повністю кореспондуються із положеннями підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону, відповідно до якого право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит у сумі 177358,60 грн. підтверджується належним та допустимим доказом -податковою накладною ТОВ «Компані Газресурссервіс»від 27 грудня 2010 року за № 2712014, який є платником ПДВ (а.с. 26). Вказана податкова накладна виписана на виконання умов Договору підряду № 15/11-2010 від 15 листопада 2010 року, відповідно до якого ТОВ «Компані Газресурссервіс»(Підрядник) зобов'язаний на свій риск виконати за завданням позивача роботи у відповідності із проектно-кошторисною документацією по капітальному ремонту складів, огороджень, території за адресою: м. Севастополь, вул.. Енергетиків, 26-а. Ціна договору складає 1064151,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 177358,60 грн., яка включає у себе вартість робіт та матеріалів (а.с.25). Перелік та вартість робіт сторонами узгоджено Локальним кошторисом № 2-1-1, Відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 та Довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 31-39).

Факт виконання умов договору підтверджується Актом № 2712014 прийомки виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 28-30), а факт оплати робіт за договором підряду підтверджується платіжним дорученням за № 1766 від 28 грудня 2010 року на суму 1064151,60 грн. (а.с. 27).

Незважаючи на наявність у позивача вказаних документів, які визнаються судовою колегією належними та допустимими у розумінні вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, податкова інспекція вважає правочин між позивачем та ТОВ «Компані Газресурссервіс»нікчемним, тобто таким, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків. Податкова інспекція вважає, що немає підстав до висновку про те, що Договір підряду був фактично виконаний.

Такий висновок податкової інспекції ґрунтується на відомостях акту Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 04 березня 2011 року № 73/23-36255608 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Газресурссервіс», код за ЄДРПОУ 36255608 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10»(а.с. 79-93).

Судова колегія ретельно дослідила вказаний акт перевірки та встановила, що перевірку проведено на підставі декларації ТОВ «Компані Газресурссервіс»за грудень 2010 року, яку було подано до ДПІ. Перевірку здійснено без участі Товариства та не на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку Товариства, оскільки останнє на запит ДПІ не надало документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, повноти декларування податкових зобов'язань, а фактичне місце знаходження Товариства не було встановлено. Тобто, Ленінська міжрайонна ДПІ у м. Луганську не підтвердила показники податкової декларації Товариства з ПДВ за грудень 2010 року у зв'язку із ненаданням їй відповідних документів та встановила завищення Товариством податкових зобов'язань за грудень 2010 року з ПДВ у сумі 3730002 грн. При цьому, податкова інспекція не визначила у акті перевірки будь-яких висновків щодо конкретної господарської операції -правочину між позивачем та Товариством. А лише вказала про те, що у Товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Судова колегія не може вважати правочин між позивачем та ТОВ «Компані Газресурссервіс»нікчем, покладаючись лише на висновки акту Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську, оскільки такі висновки ДПІ повинні бути доведеними. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що дійсно у ТОВ «Компані Газресурссервіс»відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інше і саме це робило би неможливим здійснення фактичного виконання умов Договору підряду від 15 листопада 2010 року.

Проте в матеріалах справи є докази руху будівельних матеріалів між ТОВ «Компані Газресурссервіс»та позивачем, про що свідчать товарно-транспортні накладні та подорожні листи (а.с. 70-74), відомості яких податковою інспекцією не спростовані.

Оцінивши усі наявні в матеріалах письмові докази у їх сукупності, судова колегія вважає, що висновок податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Компані Газресурссервіс»на підставі договору підряду від 15 листопада 2010 року № 15/11-2010 у зв'язку із відсутністю фактичного виконання договору -є недоведеними.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що відповідачем не спростовані висновки суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04 листопада 2011 року у справі № 2а-2760/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська