Ухвала

від 13.03.2012 по справі 2а-6078/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6078/11/0170/15

13.03.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Арво-Цемент"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.03.12,

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Арво-Цемент"- Асрян Арен Павлікович, наказ №04-ПП від 14.02.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-6078/11/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 22.11.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арво-Цемент" (11 км. Московського шоссе, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.11 у справі № 2а-6078/11/0170/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арво-Цемент" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 18.05.11 року №0004772301 в частині донарахування податку на додану вартість на суму 449591,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 116669,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 18.05.11 року №0004782301 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Арво-Цемент" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 631843,75 грн., в тому числі 505475,00 грн. основного платежу і 126368,75 грн. штрафних санкцій.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат, та 21975,00 грн. витрат на проведення судово - бухгалтерської експертизи.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні 13 березня 2012 року з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арво-Цемент" звернулось до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.05.11 №0004772301 в частині донарахування ПДВ на суму 449591,00 грн. та 116669,75 грн. штрафних санкцій та № 0004782301.

Судом встановлено, що з 11.04.11 до 22.04.11 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі проведена документальна виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АРВО-ЦЕМЕНТ»на підставі направлення №813/23-7 від 11.04.11.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі було складено Акт виїзної планової податкової перевірки від 05.05.11№ 5660/23-7/35736782, який був підписаний позивачем з зауваженнями.

За результатами перевірки складено акт № 5660/23-7/35736782 від 05.05.11, в якому зазначено про порушення позивачем: 1) п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток всього у сумі 164494,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 рік у сумі 803,00 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 109714,00 грн., за 4 квартали 2009 року у сумі 53977,00 грн. та заниження податку на прибуток всього у сумі 505475,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року у сумі 160243,00 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 157120,00 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 123102,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 43574,00 грн., за 2 квартал 2010 у сумі 16688,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 7066,00 грн. та зайве нараховано у 3 кварталі 2010 року у сумі 2318,00 грн.; 2) п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 465999,00 грн., у тому числі за січень 2009 року у сумі 9,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 5,00 грн., за травень 2009 року у сумі 11525,00 грн., за червень 2009 року у сумі 14173,00 грн., за липень 2009 року у сумі 102562,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 97,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 68136,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 59097,00 грн., за листопад 2009 року у сумі 36175,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 67751,00 грн., за січень 2010 року у сумі 25814,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 17275,00 грн., за березень 2010 року у сумі 28081,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 37631,00 грн. та зайво нараховане ПДВ у червні 2010 року у сумі 2332,00 грн.

18.05.11 за висновками Акту перевірки складені податкове повідомлення - рішення № 0004772301 та податкове повідомлення-рішення № 000478230.

Позивач є виробником цементів загальнобудівельного призначення марок ПЦ ІІ-3-500 ДСТУ БВ.2.7-46-96 та ПІД ІІ/Б-К-400 ДСТУ БВ.2.7-46-96. У розділі 2 «Технологічного Регламенту виробництва цементів загальнобудівельного призначення у виробничих умовах ТОВ «АРВО-ЦЕМЕНТ»вказані характеристики вихідної сировини та матеріалів, необхідні для виробництва вищезазначених марок цементу.

Виходячи з цього, для ведення виробництва Позивач мав господарсько-правові відносини з ТОВ «Будівельна фірма «Елєфант», ТОВ ТК «Сігма Еруп», ТОВ «Будоігг 2008», ТОВ «Плутос-Ко»та ТОВ «ТД Архіп»відповідно до господарських договорів купівлі-продажу, поставки та інших.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки ТОВ "Арво-Цемент" податковим органом було встановлено завищення суми валових витрат у загальній сумі 2155810,00 грн., у зв'язку з включенням до їх складу витрат на отримання товарів ( цемент, вапняне борошно, мішок паперовий, шлак мелений) робіт та послу ( транспортування товарів, прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів) від контрагентів ТОВ «Будопт 2008», ТОВ «Будівельна фірма «Елефант», ТОВ ТК «Сігма Груп», ТОВ «Ахріп», в той час як первинними документами не підтверджено зв'язок вказаних операцій з господарською діяльністю підприємства.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Документи, які б відповідали вимогам підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і згідно з якими віднесено до складу валових витрат витрати на оплату транспортних послуг.

Тобто, згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону - не належать до складу валових витрат будь-які виграти, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Усі вказані суми знаходять правове підтвердження у податкових накладних, товарно - транспортних накладних та видаткових накладних, щодо кожної окремої господарської операції з вищевказаними контрагентами.

Матеріалами справи встановлено, що судом першої інстанції було проведено судово -бухгалтерську експертизу.

Згідно з висновком експерта ТОВ «Кримське експертне бюро»№ 100/11 від 31.10.11 представлені на дослідження документи по взаєморозрахункам з ТОВ «Будопт 2008», ТОВ «Будівельна фірма «Елефант», ТОВ ТК «Сігма Груп», ПП «Плутос Ко», ТОВ «Ахріп»(податкові та видаткові накладні, акти здачі приймання виконаних робіт (послуг), товарно-транспортні та залізничні накладні, банківські виписки, акти заліку взаємних вимог, документи аналітичного бухгалтерського обліку (журнали-ордери) містять відомості про здійснені господарські операції та мають необхідні реквізити згідно з вимогами чинного законодавства, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність», а отже є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, вказані суми знаходять правове підтвердження у податкових накладних, товарно - транспортних накладних та видаткових накладних, щодо кожної окремої господарської операції з вищевказаними контрагентами.

Згідно з статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статею 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Не включення покупцем до складу своїх зобов'язань отриманого від продавця ПДВ (від позивача) та/або його несплата до бюджету не можуть свідчити про те, що укладанням та виконанням даних угод завдаються збитки інтересам держави та суспільства у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів, а отже відповідно до ст.ст. 228, 215 ЦК України вищевказані правочини з придбання товарів та послуг від ТОВ «Будівельна фірма «Елєфант», ТОВ ТК «Сігма Груп», ТОВ «Будопт 2008», ТОВ «Плутос-Ко»та ТОВ «ТД Архіп»є нікчемними. Твердження Відповідача щодо штучного формування валових витрат та податкового кредиту, взаємовідносини з групою фіктивних підприємств з метою створення «конвертаційного»центру не знаходять підтвердження у законодавстві України та не мають фактичних доказів.

Стосовно доводів відповідача про заниження ТОВ «АРВО-ЦЕМЕНТ»податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Будівельна фірма «Елєфант», ТОВ ТК «Сігма Груп», ТОВ «Будопт 2008», ТОВ «Плутос-Ко»та ТОВ «ТД Архіп», на дані дослідного програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в якому було виявлено розбіжності задекларованих сум ПДВ між даними Підприємства та його контрагентів, то зауважуємо, що відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Однак, цього відповідачем не зроблено.

В той же час, програмне забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься, а тому не може бути доказом заниження податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до п. 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "«штучних»валових витрат, тощо).

За таких обставин, позивачем були виконані всі необхідні умови, встановлені Законом для включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту у перевіряємий період. Крім того, угоди з ТОВ «Будівельна фірма «Елєфант», ТОВ ТК «Сігма Груп», ТОВ «Будопт 2008», ТОВ «Плутос-Ко»та ТОВ «ТД Архіп»спричинили реальне настання правових наслідків у вигляді фактичного виконання поставки сировини для виробництва і виконання сторонами всіх узятих на себе зобов'язань, що повною мірою підтверджується необхідними документами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та залізничними накладними.

Також, в п. 3 висновків Акта перевірки зазначено: п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 201 Ороку № 2755-У1 ненадана декларація по податку на додану вартість за травень 2010р.

Проте п.п. 4.1.2 Закону України N 2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Декларація по податку на додану вартість ТОВ «АРВО-ЦЕМЕНТ»за травень 2010 року надсилалася поштою 18.06.10, про що засвідчує платіжний документ поштампу та повідомлення про отримання. Проте Відповідач 25.06.10повідомляє що в декларації не указані обов'язкові реквізити, передбачені строкою 06 головної частини декларації. За таких обставин, позивачем надіслано повторно декларацію за травень 2010 року від 25.06.10 та розшифровки у розрізі контрагентів від 29.06.І0 та надіслано поштою 30.06.10.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. ТОВ «АРВО-ЦЕМЕНТ»виконало дане зобов'язання.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Однак, у повторно надісланої податковій декларації за травень 2010 року усі обов'язкові реквізити були зазначені та підписана посадовою особою підприємства. Надана декларація відповідачем не оскаржувалася.

Кім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи.

Згідно з платіжними дорученнями № 12410 від 31.10.10, № 2411 від 01.11.11 та 2418 від 02.11.11 позивачем здійснена оплата проведеної експертизи всього у сумі у сумі 21975,00 грн.

Вартість експертизи відповідає граничним розмірам витрат на її проведення, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.06 №590, що підтверджується калькуляцією.

Отже, відповідно до статті 94 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи та сплати судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.11 у справі № 2а-6078/11/0170/15 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.11 у справі № 2а-6078/11/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко