Ухвала

від 13.03.2012 по справі 2а-12807/11/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12807/11/0170/1

13.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника позивача, ОСОБА_2, довіреність від 06.03.2012

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 21.11.2011 у справі №2а-12807/11/0170/1

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колар»(вул.Виноградна, 95, смт.Лівадія, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98655)

до Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим (вул.Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колар»задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта АР Крим від 07.10.2011 №0006701501. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2011 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем 29.04.2011 року позивачем була подана податковому органу декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, де у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 917996 грн.

11.05.2011 року ТОВ Фірма «Калар»був поданий до ДПІ в м. Ялта уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року. Згідно цього розрахунку позивачем відображено збитки в розмірі 5681291 грн.

Декларація з податку на прибуток за півріччя 2011 року подана позивачем до ДПІ в м. Ялта 03.08.2011 року, в якої відображені у рядку 06.6 збитки попереднього періоду в сумі 4802395 грн. та збитки попереднього кварталу в сумі 878 896 грн.

18.08.2011 року ТОВ Фірма «Калар»був поданий до ДПІ в м. Ялта уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за півріччя 2011 року.

Відповідачем проведено камеральну перевірку за звітний податковий період: 2 квартал 2011 року уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року №84326 від 18.08.2011 року платника податку на прибуток ТОВ Фірма «Калар», за результатами проведення якої складено акт від 12.09.2011 року №2591/20740756/15-1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4802395грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1104551грн. Згідно з наданою декларацією з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року рядок 06.6 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового періоду»платником вказане 5681291грн. Згідно декларації за 1 квартал 2011 року №56039 від 29.04.2011 та уточнюючого розрахунку №61143 від 11.05.2011 зазначено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року в сумі 4802395грн. Згідно даних ДПІ рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року повинен складати 878896грн., тобто збиток 1 кварталу 2011р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 07.10.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006701501, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1104551 грн.

На думку податкового органу, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 11.05.2011, щодо правильності суми якого податковим органом порушень не встановлено, оскільки п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону №334/94-ВР було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Статтею 150 Податкового кодексу України, яка вступила в дію з 01.04.2011, передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року, тобто обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на такому принципі як - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказаний принцип знайшов відображення у п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що збитки за 2010 рік є невід'ємною частиною збитків за підсумками 1 кварталу 2011 року, в подальшому за підсумками 2, 3, 4 кварталів 2011 року, тому відсутні порушення в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 4802395,00 грн. А відтак збільшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1104551 грн. є безпідставним та таким, що не відповідає приписам податкового законодавства.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2011 у справі №2а-12807/11/0170/1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова