Ухвала

від 20.03.2012 по справі 2а-9025/11/0170/2

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9025/11/0170/2

20.03.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінгіс-Хан"- не з'явився,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим- ОСОБА_1, довіреність № 1/9/10-0 від 04.08.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-9025/11/0170/2 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Яковлєв С.В. ) від 27.10.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінгіс-Хан" (вул.Лісна, 9,Левадки,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97574)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чінгіс-Хан" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 15.07.2011 № 0001012301 та № 0001022301. Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволення апеляційної скарги з підстав, що викладені в ній, просив скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за березень 2011 р., за результатами якої 01.07.2011 був складений акт №1025/23-02/36972904 про порушення позивачем п.198.3 ст.198 , п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено завищення ПДВ за березень 2011 р. на суму 41521 грн., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено завищення податку на прибуток за І квартал 2011 р. у сумі 51901 грн.

За результатами вивчення матеріалів перевірки відповідачем 15.07.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001012301, відповідно до якого позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 51091 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн., та № 0001022301, згідно з яким нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 41521грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Пункт 200.4. ст.200 ПК України визначає, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Враховуючи, що розділ ІІІ ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. а відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток за березень 2011 р. , то підлягають застосуванню також норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

В акті перевірки відповідач визначив, що встановлено завищення позивачем податкового кредиту по ПДВ за період часу з 01.03.2011 по 31.03.2011 на 41521грн.

В той же час податковим органом в акті перевірки зазначено, що оскільки у ПП»Сейл КВО»відсутні трудові ресурси, складські приміщення достатньої площі для здійснення даного виду діяльності, вбачається проведення ним транспортних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Під час розгляду справи позивачем на вимогу суду надані документи , яки свідчать про придбання у ПП «Сейл КВО»за договором купівлі - продажу №1110-10 від 01.10.2010 р. товару (овочів) , проведення розрахунку вартості придбаного товару, подальшу його реалізацію іншим особам.

Таким чином, знайшов підтвердження факт використання саме позивачем холодильної камери площею 96 кв.м , орендованої у ПП Бейтуллаєва С.А. , для зберігання товару (овочів), придбаного у ПП «Сейл КВО».

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки №1025/23-02/36972904 від 01.07.2011 зроблені при неповному вивчені матеріалів справи, що є підставою для задоволення позову.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.11 у справі № 2а-9025/11/0170/2 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.11 у справі № 2а-9025/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко