Ухвала

від 19.03.2012 по справі 2а-12849/11/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12849/11/0170/1

19.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

розглянувши матеріали справи № 2а-12849/11/0170/1 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 14.12.11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" (вул. О. Кошевого, буд.7-а, Алупка, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98676)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2011 позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" про стягнення, - задоволено частково.

Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Монт-Інвест" податковий борг з штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 851,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.11 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монт-Інвест»є юридичною особою, державну реєстрацію якого проведено 19.07.2011 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 27.07.2011 року № 05.3-8.1/2050.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монт-Інвест»є юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року №1251-XII (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Згідно з п.133.1 ст.133 ПК України платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.152.1 ст.152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно з п. 152.9 ПК податковими періодами з податку на прибуток є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому ведення податкового обліку здійснюється наростаючим підсумком із початку року.

Розділ XX «Перехідні положення»ПК України передбачає, що з 01.04.11 р. платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

24.05.2011р. позивачем проведено камеральну перевірку декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2011 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 1343/32935182/15-1 від 24.05.2011 року (надалі -акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що на порушення п.49.2 та п.п.49.18.2 ст.49 ПК України, п.п. «б»п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем не подано декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2011 року.

Акт перевірки був направлений ДПІ у м.Ялта на адресу ТОВ «Монт-Інвест», однак, не був отриманий відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою направлення кореспонденції, в результаті чого складено акт № 526/15-1 від 16.06.2011 року за фактом неможливості вручення одного екземпляра акту невиїзної документальної перевірки № 1343/32935182/15-1 від 24.05.2011 року.

На підставі акту перевірки № 1343/32935182/15-1 від 24.05.2011 року податковим повідомленням -рішенням ДПІ у м.Ялта № 0004861501 від 22.06.2011 року відповідачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 681 грн.

Зазначене податкове повідомлення -рішення було направлено на адресу ТОВ «Монт-Інвест», однак, також не було отримано відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою направлення кореспонденції.

Встановлено, що податковий борг в розмірі 681 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, що підтверджується особовим рахунком ТОВ «Монт-Інвест».

До 06.08.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 01.01.2011 року.

З 1 січня 2011 року, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 6 серпня 2011 року, тобто до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, слід виходити із загальних норм Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, розтлумачено частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Проте питання щодо підстав для застосування встановлених Податковим кодексом України санкцій за правопорушення, вчинені до набрання чинності цим Кодексом, зміни до перехідних положень Податкового кодексу не врегулювали. Тому, слід виходити з приписів частини другої статті 58 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Виходячи з викладеного, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані як до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, так і після цієї дати (06.08.2011 року) лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством.

Отже з урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.

Вищезазначене підтверджується Інформаційним листом ВАСУ від 24.11.2011 р. №2198/11/13-11.

Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи, що п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ч.1 п.120.1 ст.120 ПК України встановлено однакову відповідальність за неподання декларації у строки, визначені законом, то позивачем правомірно податковим повідомленням -рішенням №0004861501 від 22.06.2011 року за неподання ТОВ «Монт -Інвест» декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 680,00 гривень (170 гривень за кожне неподання).

Згідно до п.7 розділу 10 "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, податковим органом правомірно за неподання декларації за 1 квартал 2011 року податковим повідомленням -рішенням № 0004861501 від 22.06.2011 року застосовано до ТОВ «Монт -Інвест» штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн.

Встановлено, що штрафні (фінансові) санкції в розмірі 681 грн. відповідачем не сплачені, що підтверджується особовим рахунком ТОВ «Монт -Інвест».

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 681 гривень обґрунтовані.

17.02.2011р. позивачем проведено камеральну перевірку з питання подання податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 206/32935182/15-1 від 17.02.2011 року (надалі -акт перевірки), в якому зазначається порушення п.п.49.18.2 п.49.2 п.49.18 ст.49 ПК України, відповідачем не подано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року.

На підставі акту перевірки № 206/32935182/15-1 від 17.02.2011 року податковим повідомленням - рішенням ДПІ у м.Ялта № 0000501501/0 від 28.02.2011 року відповідачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн.

Зазначене податкове повідомлення -рішення було направлено на адресу ТОВ «Монт-Інвест», однак, не отримано відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою направлення кореспонденції.

Враховуючи, що вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення неподання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, приймаючи до уваги, що зазначене порушення виявлено17.02.2011 року, тобто, до 6 серпня 2011 року - дня набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року №3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", суд приходить до висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.

Приймаючи до уваги, що п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) та ч.1 п.120.1 ст.120 ПК України встановлено однакову відповідальність за неподання декларації у строки, визначені законом -накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно податковим повідомленням -рішенням № 0000501501/0 від 28.02.2011 року за неподання ТОВ «Монт -Інвест» декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 гривень.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 170 гривень обґрунтовані.

18.02.2011р. позивачем проведено камеральну перевірку з питання подання податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 213/32935182/15-1 від 18.02.2011 року (надалі -акт перевірки) з якого вбачається, що на порушення п.п.49.18.2 п.49.2 п.49.18 ст.49 ПК України відповідачем не подано декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року.

Акт перевірки був направлений ДПІ у м.Ялта на адресу ТОВ «Монт-Інвест», однак, не отриманий відповідачем у зв'язку з тим, що «адресата не розшукано», в результаті чого складено акт №166/15-1 від 22.02.2011 року за фактом неможливості вручення одного екземпляра акту невиїзної документальної перевірки № 213/32935182/15-1 від 18.02.2011 року.

На підставі акту перевірки № 213/32935182/15-1 від 18.02.2011 року податковим повідомленням -рішенням ДПІ у м.Ялта № 0000641501 від 01.03.2011 року відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1020 грн. яке направлено на адресу ТОВ «Монт-Інвест», однак, не отримано відповідачем у зв'язку з тим, що «адресата не розшукано».

18.02.2011р. позивачем проведено камеральну перевірку з питання подання податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 214/32935182/15-1 від 18.02.2011 року (надалі -акт перевірки), з якого вбачається порушення п.п.49.18.2 п.49.2 п.49.18 ст.49 ПК України відповідачем не подано декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року.

На підставі акту перевірки № 214/32935182/15-1 від 18.02.2011 року податковим повідомленням -рішенням ДПІ у м.Ялта № 0000651501 від 01.03.2011 року відповідачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1020 грн., яке направлено на адресу ТОВ «Монт-Інвест», однак, не отримано відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою направлення кореспонденції.

Перевіряючи наявність підстав для стягнення податкового боргу в розмірі 2040 гривень згідно податкових повідомлень -рішень ДПІ у м.Ялта № 0000651501 від 01.03.2011 року та № 0000641501 від 01.03.2011 року, судова колегія зазначає наступне.

Податковим органом вищезазначеними податковими повідомленнями -рішеннями штрафні (фінансові) санкції застосовано на підставі ч.2 п.120.1 ст.120 ПК України.

Відповідно до п.120.2 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як встановлено вище, до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 01.01.2011 року до 06.08.2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21.12.2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.

Встановлено що на дату граничного строку подання декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року - 09.08.2010 року та 9 місяців 2010 року - 09.11.2010 року Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який регулював спірні правовідносини на той час) не було встановлено підвищеного розміру відповідальності за повторне неподання декларації протягом року, в якому вже застосовувався до платника податку штраф за таке порушення, яке встановлено тільки з 01.01.2011 року ПК України

Таким чином, застосування податковими повідомленнями -рішеннями ДПІ у м.Ялта № 0000651501 від 01.03.2011 року та № 0000641501 від 01.03.2011 року до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації за 1 півріччя 2010 року - в розмірі 1020 гривень та за 9 місяців 2010 року - в розмірі 1020 гривень, судова колегія погоджується з висновком суду першої їнстанції про їх необґрунтованість.

Підстави для стягнення з ТОВ «Монт-Інвест» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2040 гривень на підставі податкових повідомлень -рішень ДПІ у м.Ялта №0000651501 від 01.03.2011 року та № 0000641501 від 01.03.2011 року відсутні.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

24.03.2011 року ДПІ у м.Ялта АРК складено податкову вимогу №166 на загальну суму податкового боргу ТОВ «Монт-Інвест»за узгодженими грошовими зобов'язаннями з штрафних санкцій станом на 24.03.2011 року в розмірі 2210 гривень.

Податкова вимога направлена на адресу ТОВ «Монт-Інвест», однак, не отримана відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою направлення кореспонденції.

20.04.2011 року ДПІ у м.Ялта прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Виходячи з висновку судової колегії про обґрунтованість вимог в частині стягнення з ТОВ «Монт-Інвест» податкового боргу в розмірі 851 гривень, розмір якого не перевищує розміру суми, на яку винесена податкова вимога № 166 від 24.03.2011 року, судом першої інстанції вірно задоволено позов в цій частині.

Але, відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стосовно необґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Монт-Інвест» заборгованості перед бюджетом у розмірі 2040 гривень на користь Державного бюджету м.Ялта судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко