Ухвала

від 04.04.2012 по справі 2а-2002/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2002/11/2770

04.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінженірінг"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.01.12

представник відповідача: Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби - ОСОБА_3, довіреність № 54/9/10-0 від 06.03.12

представник відповідача: Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби - ОСОБА_4, довіреність № 15/9/10-0 від 06.03.12

за участю прокурора м. Севастополя - Марченко Микола Юрійович, посвідчення №21 від 06.02.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-2002/11/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби) на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя ї Майсак О.І. ) від 08.11.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінженірінг" (проспект Перемоги, буд. 39, кв. 47, м. Севастополь, 99046)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби) (вул. Героїв Севастополя, буд. 74, м. Севастополь, 99001)

за участю Прокурора м. Севастополя (вул. Павліченко буд 1,м. Севастополь, 99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08.11.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінженірінг" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, за участю Прокурора м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0000172340/0 від 29.08.2008 року.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08.11.2011 року, та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що дії контрагента позивача ПП «Глазго Сіті»не свідчать, що операції, на оформлення яких платник одержав від ПП «Глазго Сіті»податкові накладні, відповідають цілям господарського обороту, а не спрямовані на безпідставне одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту. Матеріалами справи підтверджується те, що правочини між TOB «Техноінженірінг»і ПП «Глазго Сіті»носили безтоварний характер, що є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених TOB «Техноінженірінг»вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ за жовтень 2007 р., березень та червень 2008 р., на загальну суму 168.781,00 грн.

У судовому засіданні 04.04.2012 представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник прокуратури м. Севастополя також підтримала апеляційну скаргу відповідача та просила її задовольнити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 відповідач - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя замінений на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та представника прокуратури м.Севастополя, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінженірінг»зареєстровано Нахімовською районною державною адміністрацією у м. Севастополі як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя як платник податків і зборів та є платником податку на додану вартість.

Згідно матеріалам справи, 21.08.2008 року ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена невиїзна документальна ТОВ «Техноінженірінг»з питань взаємовідносин з ПП «Глазго Сіті»за жовтень 2007 року, березень та червень 2008 року.

За результатами перевірки складений акт від 21.08.2011 №728/10/23-423/32506285/40, яким встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено відшкодування з бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2007 року на суму 20915,00 грн., за березень 2008 року на суму 49540,00 грн., за червень 2008 року на суму 98326,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.08.2011 №728/10/23-423/32506285/40 ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 000017340/0 від 29.08.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 168781,00 грн..

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

22 квітня 2008 року між ПП «Глазго Сіті»(далі Продавець) та ТОВ «Техноінженірінг»(далі Покупець) укладено договір № 30 купівлі продажу (том 2 а.с.16-17).

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Продавець зобов'язується продати Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору. Згідно з п.п. 1.2. п. 1 Договору, найменування товару скло пляшка під розлив вина ігристого (шампанського), ємністю 0,75 л. виробництва Костянтинівського заводу скловиробів. Згідно з п. 2.1 п. 2 Договору, Товар постачається автомобільним чи залізничним транспортом на умовах самовивозу.

Підпунктом 2.2. пункту 2 Договору передбачено, що кількість Товару, що поставляється, складає орієнтовно по 450000.

16 липня 2007 року між ПП «Глазго Сіті»(далі Продавець) та ТОВ «Техноінженірінг»(далі Покупець) укладено договір № 16/8 купівлі продажу (том 2 а.с.18-19).

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію пляшки скляну шамп. Ємністю 0,75 л., а Покупець прийняти та сплатити її. Згідно з п.п. 1.2. п. 1 Договору, найменування продукції: пляшка шамп. 0,75 л. Підпунктом 2.1. пункту 2 Договору передбачено, що Продавець відвантажує продукцію в кількості 1650000 штук. Згідно з п. 2.1 п. 2 Договору, виборка продукції здійснюється автотранспортом Покупця.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ч. 7 Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (що діяв на період, що перевірявся відповідачем) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З податкових накладних за лютий 2008 року (том 2 а.с.42-62), травень 2008 року (том 2 а.с.86-108), вересень 2007 року (том 2 а.с.134, 137-159, том 3 а.с.1-10), які видані позивачу ПП «Глазго Сіті»вбачається, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені Законом вимоги для формування податкового кредиту, зокрема, платіжними дорученнями підтверджується фактичні сплати ТОВ «Техноінженерінг»ПП «Глазго Сіті»за договорами купівлі-продажу (том 6 а.с.82-98).

Відповідач не спростовує дійсності податкових накладних, що видані позивачу ПП «Глазго Сіті»щодо фактичного виконання умов договорів купівлі-продажу та сплату позивачем коштів за отримані товари.

11 червня 2007 року між ПП «Спектр-Кам»(далі Виконавець) та ТОВ «Техноінженірінг»(далі Замовник) було укладено договір № 24/11 (том 2 а.с.14-15). Відповідно до п. 1 Договору Виконавець зобовязується забезпечити транспортне обслуговування з перевезення вантажу (оказувати транспортно-експедиційні послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити послуги на умовах даного договору.

28.09.2007 року на виконання договору № 24 від 11.06.2007 року між Замовником та Виконавцем було укладено акт виконаних робіт № 7 (том 6 а.с.6-9).

29.02.2008 року на виконання договору № 24 від 11.06.2007 року між Замовником та Виконавцем було укладено акт виконаних робіт № 2 (том 6 а.с.10-12).

Позивачем надано товарно-транспортні накладні, які було видано ПП «Спектр-Кам»позивачу за вересень 2007 року (том 6 а.с.13-36), лютий 2008 року (том 6 а.с.37-57), зі змісту яких вбачається, що вантажовідправником товарів був саме ПП «Глазго Сіті».

01 квітня 2008 року між ПП «Стройхімпром-ХХІ»(далі Виконавець) та ТОВ «Техноінженірінг»(далі Замовник) було укладено договір № 36 (том 2 а.с.12-13).

Відповідно до п. 1 Договору Виконавець зобовязується забезпечити транспортне обслуговування з перевезення вантажу (оказувати транспортно-експедиційні послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити послуги на умовах даного договору.

30.05.2008 року на виконання договору № 36 від 01.04.2008 року між Замовником та Виконавцем було укладено акт виконаних робіт № 2 (том 6 а.с.2-5).

Позивачем надані суду товарно-транспортні накладні, які було видано ПП «Стройхімпром-ХХІ»позивачу за травень 2008 року (том 6 а.с.58-80), зі змісту яких вбачається, що вантажовідправником товарів був саме ПП «Глазго Сіті».

Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), а саме пунктом 1.8 статті 1 встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.7. Закону № 168 порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 Закону № 168 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (п. 7.7.3 п. 7 стаття 7 Закону № 168).

Таким чином, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником. Пріоритетному застосуванню, щодо норм Закону, регулюючих порядок визначення сум бюджетного відшкодування, мають спеціальні норми пункту 7.7. статті 7 Закону № 168, а не лише термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8. статті 1 цього ж Закону.

Судова колегія зазначає, що за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Матеріали справи містять первинні документи між позивачем та суб'єктами господарювання, на підставі яких судова колегія робить висновок про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Техноіноінженірінг», а також що суму бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів купівлі-продажу, договорів про здійснення транспортних послуг щодо перевезення товарів та товарно-транспортних накладних, складених на виконання даних договорів. Також, документами, які маються у матеріалах справи, підтверджено відносини позивача з контрагентом (саме ПП «Глазго Сіті») з приводу товарності господарських операцій та реальності правочинів, на підставі яких заявлено відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08.11.11 у справі № 2а-2002/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко