Ухвала

від 04.04.2012 по справі 2а-8768/11/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8768/11/0170/12

04.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 14.11.2011 у справі № 2а-8768/11/0170/12

за позовом Приватного підприємства "Каб-Лайн" (вул. Севастопольська, 4, кв. 45, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

до Головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора 1 рангу, відділу перевірок Управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Головей Ольги Святославівни (АДРЕСА_1)

Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2011 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектору 1 рангу, відділу перевірок Управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Головей Ольги Святославівни щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Севелітстрой»за січень 2011 року, в період з 28.04.2011 по 11.05.2011, за результатами якої 11.05.2011 було складено акт №5861/23-2/36165263. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 25.05.2011 №№0005222301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 7095,00грн. та за штрафних санкцій у розмірі 1,00грн. В іншій частині позовних вимог -відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Каб-Лайн»3,40грн.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2011 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 04.04.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Приватне підприємство "Каб-Лайн", звернувся до суду з позовом до Головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора 1 рангу, відділу перевірок Управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Головей Ольги Святославівни, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено, а дії вчинені, в порушенням норм Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу», в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення та дії є протиправними.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Судова колегія , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, На підставі Наказу Начальника Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Назарчук В.В. №1490 від 29.04.2011 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Каб-Лайн»(а.с. 37), у період з 28.04.2011 по 11.05.2011 Головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором 1 рангу, відділу перевірок Управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головей О.С. було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Севелітстрой»за січень 2011 року, за результатами якої було складено акт №5861/23-2/36165263 від 11.05.2011 (а.с.9-19).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року у сумі 7095,00грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополь АР Крим стосовно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 №0005222301, яким було нараховане суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 7095,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1,00грн. (а.с. 22).

Як вбачається з Наказу №1490 від 29.04.2011 та акту перевірки від 11.0852011 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту .

Судом першої інстанції безперечно встановлено та не спростовано відповідачами, що позивачу запит про надання інформації зовсім не направлявся, що є порушенням п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки .

У відповідності до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Вимоги наведених норм ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки без отримання податковим органом повідомлення про вручення платнику податків наказу та направлення на перевірку, без урахування строків поштового пробігу відповідно позбавляє положення п. 79.2 ст. 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що перевірка розпочалася 28.04.2011, тобто раніше, ніж був виданий наказ про її проведення та направлено повідомлення позивачу про проведення відповідної перевірки.

Крім того, повідомлення про проведення перевірки №33/10/23-4 від 29.04.2011р. (а.с. 81) було отримано позивачем 20.05.2011, про що свідчить відбиток поштової кореспонденції на конверті (а.с.82), тобто вже після завершення самої перевірки.

За викладеного, дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, які полягали у проведенні перевірки позивача, є неправомірними.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, складання самого акту перевірки від 11.05.2011 №5861/23-2/36165263 Головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором 1 рангу, відділу перевірок Управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Головей О.С., внесення до нього будь-яких відомостей, не порушує прав позивача, оскільки воно лише відображає позицію перевіряючого і не породжує певних правових наслідків для позивача, а тому не порушує його права у публічно-правових відносинах.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005222301 від 25.05.2011.

На думку відповідача, при формуванні податкового кредиту за січень 2011 року ПП «Каб-Лайн»зависило його значення по факту взаємовідносин з ПП «Севелітстрой», оскільки: ПП «Каб-Лайн»не могло отримувати товар (роботи, послуги) у зв'язку з тим, що ПП «Севелітстрой»не здійснювало операцій по купівлі товару та послуг від постачальників ПП "Фрегат ХXI" та ПП "Родіна XXI", а отже не могло мати таких обсягів товарної маси для її подальшої реалізації; у ПП «Севелітстрой»відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами; в ході перевірки встановлено, що податковий кредит ПП «Севелітстрой»за січень 2011 року сформовано за рахунок постачальників (ПП "ЮЛДУЗ", ПП "ЕЧКІ") зі станом, що відрізняється від "0", що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту у ПП «Севелітстрой»та неможливість здійснення постачання товарів (робіт, послуг) у січні 2011 року.

Податковим кодексом України, а саме п. 198.6 ст. 198, передбачено єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), а саме коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що товар від ПП «Севелітстрой»позивач отримав, що підтверджується видатковою накладною (а.с. 41), сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар (а.с. 40) в своїй господарській діяльності, шляхом його продажу БВП «Строітель-Плюс», КП Ялтинської міської ради «Міськсвітло», ТОВ «Крим-Восток», КП «Технострой», про що свідчать договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, прибуткові касові ордери (а.с. 97-116).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було надано оцінку нікчемності договорів, укладених між позивачем та контрагентом. Відповідач зробив висновки про нікчемність договорів без їх фактичного дослідження або без посилання на відповідне рішення про визнання таких договорів нікчемними, оскільки ним було встановлено, що податковий кредит ПП «Севелітстрой»за січень 2011 року від постачальників ПП «Ечкі»та ПП «Юлдуз», який проведений на підставі нікчемних правочинів, підлягає зменшенню.

Однак, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Зазначене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також відповідачем був зроблений висновок про отримання податкових накладних без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Однак всупереч вимогам ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено ціх обставин, а в акті перевірки відсутня оцінка будь-яких документів, у тому числі, податкових накладних, що свідчили б про цей факт.

За таких обставин, правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2011 у справі № 2а-8768/11/0170/12 - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська