Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-1573/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 35972/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Саган Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Укр-Метал Чернівці" до державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ,,Укр-метал Чернівці" звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Чернівці від 27 листопада 2009 року №2403670350/0.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Чернівці подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що перевіркою достовірно встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, статті 6 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 17242 грн., в тому числі: занижено за II квартал 2008 року на 42456 грн. та III квартал 2008 року на 10277 грн. і завищено за IV квартал 2008 року на 35491 грн. За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у м. Чернівці прийняла правомірне податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року № 2403670350/0 про визначення позивачу податку на прибуток в сумі 17242 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 26366,5 грн..

В акті перевірки від 16 листопада 2009р. №3784/23-1 були допущені арифметичні помилки та технічні описки щодо визначення скоригованого доходу за даними перевірки на підставі додатків до акту № 13 та №14. Однак, вони не вплинули на суму заниженого податку на прибуток за перевірений період в розмірі 17242 грн., крім визначення суми заниженого податку на прибуток в розрізі податкових періодів, а саме: за ІІ кв.2008 року. Про вищевказане ДПІ у м.Чернівці листом від 27.11.2009р. повідомила директора ТОВ ,,Укр-метал Чернівці".

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача заперечили проти вимог апеляційної скарги, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками планової виїзної перевірки за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, оформленої актом від 16 листопада 2009 року № 3784/23-1/33616888, ДПІ у м. Чернівці прийняла податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2009 року № 2403670350/0, яким ТОВ ,,Укр-метал Чернівці" визначено податкове зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі: прописом - тридцять шість тисяч триста п'ятдесят грн.; цифрами усього 43608,50 грн., в тому числі за основним платежем - 17242,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 26366,50 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що в порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16663,00 грн. та встановлено порушення в розрізі податкових періодів.

На порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, ст.6 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 17242 грн. та встановлено порушення в розрізі податкових періодів.

19.11.2009р. №19/11 ТОВ ,,Укр-метал Чернівці" були надані до ДПІ у м. Чернівці заперечення до акту перевірки, в якому позивач зазначив, що при проведенні перевірки працівники ДПІ у м. Чернівці не зробили аналізу розбіжностей податкового та бухгалтерського обліку, чим і пояснюється невідповідність даних перевірки даним товариства. Основна сума розбіжностей пов'язана з неправильним визначенням приросту товарно-матеріальних цінностей та із зміною отриманих авансів. Працівниками податкового органу безпідставно не включено до валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів для отримання валових доходів, тобто подальшого продажу.

Листом від 24.11.2009р. №39871/23-109 ДПІ у м. Чернівці надала відповідь на письмові заперечення позивачу, яким зазначила, що ним не надано копій документів бухгалтерського обліку, які підтверджують, або ж спростовують висновки викладені в акті перевірки, та залишила ці висновки без змін.

27.11.2009 р. листом ДПІ у м.Чернівці №40311/23-109 внесено зміни до листа від 24.11.2009р. №39871/23-109, відповідно до якого визначено, що на сторінці 21 розділу 4 висновку (акту) абзац 5 слід читати п.п.4.1.1. п. 4.1 ст.4, ст.5.9, ст.6 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 17242 грн. та встановлено порушення в розрізі податкових періодів, а саме: ІІ кВ. 2008 р. занижено в сумі 42456 грн., за ІІІ кВ. 2008 року в сумі 10277 грн..

Суд першої інстанції встановив, що за результатами попередньої виїзної планової перевірки позивача за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року ( Акта від 01.08.2008рр № 2643/23-2/33616888) працівниками ДПІ у м. Чернівці встановлено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2008р. в сумі 416338 грн., яке визначене з врахуванням від'ємного значення за 2007р. в сумі 379663 грн.. Таким чином, за І квартал 2008р. об'єкт оподаткування складав від'ємне значення в сумі 36675 грн., що не було відображено і враховано в акті № 3784/23-1/33616888 від 16.11.2009 року і тим самим невірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування.

Крім того, при проведені виїзної планової перевірки (Акт № 3784/23-1/33616888 від 16.11.2009 р.) працівниками ДПІ у м. Чернівці не включено до складу валових витрат, витрати пов'язанні з придбанням товарів (вартість брухту чорних металів), які після переробки реалізовані та включені у валові доходи. При цьому відповідач посилався на відсутність документів, що підтверджують доставку брухту чорних металів.

Суд першої інстанції також дослідив договори купівлі-продажу за №46 від 01.11.2007 року, №15-7 від 01.07.2008 року, № від 27.02.2010 року, згідно яких поставки брухту чорних металів здійснювали постачальники власним транспортом. При цьому суд встановив, що позивач не ніс транспортних витрат по придбанню товару, а тому не включав їх до валових витрат, в зв'язку з чим не вимагав від постачальників товарно-транспортні накладні.

Пунктом 4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР ,,Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97), який був чинний на час виникнення даних спірних правовідносин, визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.4.1.1).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

За змістом п 6.1 ст. 6 Закону № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обгрнутованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач у відповідності до вимог наведених нормативно-правових актів правомірно формував валові доходи та валові витрати з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів, що підтверджується дослідженими судом першої інстанції первинними документами.

Так, суд першої інстанції встановив, що при проведенні перевірки податковий орган не врахував від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2008 року в сумі 36675 грн., що призвело до неправильного визначення об'єкта оподаткування.

Крім того, податковим органом не наведено доказів безтоварності господарських операцій за договорами купівлі-продажу №46 від 01.11.2007 року, №15-7 від 01.07.2008 року, № від 27.02.2010 року.

Суд першої інстанції також встановив, що в порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України №326 від 11.06.2004 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 року за №803/9402, в акті перевірки відображені необґрунтовані та суперечливі дані, які не мають підтвердження відповідними доказами.

Крім того, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання), але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми.

Відповідачем визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 17242,00 грн., а штрафна (фінансова) санкція визначена в розмірі 26366,50 грн..

Однак, відповідач, на якого в силу вимог ст. 71 КАС України покладено тягар доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, не надав суду розрахунку штрафних санкцій та не довів правомірності їх нарахування, не вказав якими нормативно-правовими актами керувався при визначенні штрафних санкцій в розмірі понад 150 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання.

Таким чином, апеляційна скарга не містить жодного доводу на спростування висновків суду першої інстанції, а тому задоволенню не підлягає.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі № 2а-1573/10/2470 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль

Ухвала в повному обсязі складена 17 квітня 2012 року.