Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-7022/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 130723/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Виробничо-торгово-господарського об'єднання концерн «Сімекс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у справі за позовом Виробничо-торгово-господарського об'єднання концерн «Сімекс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

ВТГО концерн «Сімекс» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова, яким просило визнати нечинним рішення відповідача від 11.04.2011 року № 606/53/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ВТГО концерн «Сімекс».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що відповідно до пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. З системного аналізу наведеної норми у контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що свідченням такої відсутності постачання/придбання товарів є відповідні відмітки у самій податковій декларації позивача за квітень 2010 року, тобто проставлені прочерки, які означають, що у звітному (податковому) періоді платник податку не здійснював господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ. Тому рішення податкового органу щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ВТГО концерн «Сімекс» було прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість порушено встановлений законом порядок прийняття рішень, а саме прийняттю оскаржуваного рішення не передувала жодна перевірка, та порушено у зв'язку з цим права та інтереси позивача. Крім того, застосування такої підстави анулювання реєстрації платника ПДВ, що наведена у пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, є можливим виключно після того, як обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку сукупно становитиме менше 50 відсотків загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців, які з врахуванням положень ч. 1 ст. 58 Конституції України слід обчислювати з моменту набрання Податковим кодексом України чинності - 01.01.2011 року, тобто застосування зазначеної підстави для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, стане можливим не раніше 01.02.2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції формально підійшов до вирішення справи, погодившись із висновком податкового органу, який прийняв оскаржуване рішення лише на підставі однієї обставини, а саме факту відсутності обсягу постачання товарів/послуг платникам податку, зареєстрованим добровільно, іншим платникам податку за останні 12 місяців сукупно у розмірі 50 відсотків загального обсягу постачання, що, на думку суду, підтверджує правомірність оскаржуваного рішення відповідача.

Однак суд не з'ясував та не надав жодної оцінки доводам позивача, в який спосіб відповідачем виявлено факт відсутності встановленого обсягу постачання позивачем товарів чи послуг та чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин положення пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, на підставі якого відповідачем було прийняте оскаржуване рішення.

Колегія суддів враховує, що ВТГО концерн «Сімекс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість в добровільному порядку з 09.07.1997 року відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість».

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом змінено порядок регулювання зазначених правовідносин, який діяв до моменту набрання ним чинності. Зокрема, однією з нових підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням органу державної податкової служби у відповідності до пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України з 01.01.2011 року є те, що обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Однак в Законі України «Про податок на додану вартість», який діяв до 31.12.2010 року, такої підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, за загальним правилом, закони України мають пряму дію - поширюються на правовідносини, які виникли після набрання чинності відповідним законом.

Тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що застосування такої підстави анулювання реєстрації платника ПДВ, яка передбачена пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, є можливим виключно після того, як обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку сукупно становитиме менше 50 відсотків загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців, які слід обчислювати з моменту набрання цим Кодексом чинності - 01.01.2011 року, тобто, застосування зазначеної підстави для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, стане можливим не раніше 01.02.2012 року. Поширення дії цієї норми на правовідносини, які виникли до 01.01.2011 року та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість внаслідок недостатнього обсягу оподатковуваних ПДВ операцій, про що зазначено у вказаному вище пункті, які були вчинені до 01.01.2011 року, суперечить правилам дії нормативно-правових актів у часі та ст. 58 Конституції України.

Однак при прийнятті рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відповідачем допущено порушення ст. 58 Конституції України та поширено дію ПК України на правовідносини, що виникли ще за 8 місяців до набрання Кодексом чинності. При цьому, підстав для анулювання реєстрації платником ПДВ на сьогодні немає, оскільки з моменту набрання чинності ПК України минуло лише 5 місяців, натомість, згідно пп. «и» п. 184.1 ст. 184 ПК України строк, за який обчислюється обсяг постачання, встановлено у 12 місяців.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виробничо-торгово-господарського об'єднання концерн «Сімекс» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у справі № 2а-7022/11/1370 за позовом Виробничо-торгово-господарського об'єднання концерн «Сімекс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова від 11 квітня 2011 року № 606/53/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Виробничо-торгово-господарського об'єднання концерн «Сімекс».

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький