Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2а-5596/09/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р. Справа № 3470/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління ,,Промбуд-3" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у справі за позовом управління пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління ,,Промбуд-3" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

04 серпня 2009 року управління пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Рівне Рівненської області звернулось в суд з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) Будівельно-монтажне управління ,,Промбуд-3" заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 18738 грн. 99 коп..

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що обов'язок по сплаті місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії виникає у відповідача з моменту отримання повідомлення (розрахунку) від органів Пенсійного фонду України про розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на поточний рік.

Таким чином, на думку відповідача, у випадку не надсилання позивачем розрахунку з розміром сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на поточний рік у відповідача відсутні правові підстави для внесення до Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Оскільки УПФУ не надсилав розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2008 рік та січень-липень 2009 року, а відповідач не отримував, тому відсутні правові підстави для внесення до Пенсійного фонду України сум цих витрат.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197 КАС України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років, в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком № 2, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.,,б" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. ,,б" - ,,з" статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Так, підприємство отримало розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, оскільки розрахунок відповідач не оскаржив, а тому він є обов'язковим для виконання, тобто підлягає сплаті.

З матеріалів справи суд вбачає, що ТзОВ Будівельно-монтажне управління ,,Промбуд-3" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

04.03.2005 року ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах за поданням адміністрації та профспілкового комітету ТзОВ Будівельно-монтажне управління ,,Промбуд-3" відповідно до пунктів ,,б "- ,,з" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення".

Станом на 04 серпня 2009 року за відповідачем рахувалась заборгованість по відшкодуванню позивачу фактичних витрат та виплату та доставку пенсій вказаним громадянам в сумі 18738,79 грн..

Суд першої інстанції належним чином дослідив та на підставі належних і допустимих доказів спростував доводи відповідача про не надсилання позивачем відповідних розрахунків фактичних витрат на витрату та доставку пільгових пенсій.

Підприємством відповідача не було виконано вимоги направлених на його адресу розрахунків по сплаті боргу, а тому висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правомірними.

Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що порушення позивачем строків надіслання відповідачу розрахунків фактичних витрат на витрату та доставку пільгових пенсій не звільняє останнього від їх відшкодування .

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову та стягнення з відповідача суми заборгованості. Доводи відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції вказана заборгованість не була погашена, доказів погашення заборгованості відповідач не надав.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління ,,Промбуд-3" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у справі № 2а-5596/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль