Ухвала

від 03.10.2011 по справі 2а-15501/10/8/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15501/10/8/0170

03.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Омельченка В. А. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм"- ОСОБА_2, довіреність № 8 від 01.09.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим- Кобець Наталя Анатоліївна наказ №2097-0 від 27.11.08;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 14.04.01;

представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

за участю, Прокуратури АР Крим- Попова Анастасія Ігорівна посвідчення № 702 від 24.05.2011 року;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 18.03.11 у справі № 2а-15501/10/8/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" (вул. Центральна, 1 а, с.Лікарственне, м.Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97557)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК (вул. Бєлова, 2, с.Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання бездіяльність протиправною та стягнення суми простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, в якому просило визнати бездіяльність ДПІ в Сімферопольському районі з невідшкодування суми бюджетного відшкодування протиправною та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кримфітофарм»суму простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 201459 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.03.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання бездіяльність протиправною та стягнення суми простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК щодо ненадання відповідному органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 167159 грн. та за травень 2010р. в сумі 34300 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм". Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 201459 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. та 1700,00 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, якім у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача на задоволенні апеляційної скарги наполягали, просили рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник прокуратури у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала.

Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у встановленому законом порядку до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК були надіслані податкові декларації з ПДВ за березень 2010 року, за травень 2010 року, разом з якими надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких він просив перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування, а саме: за березень 2010 року - у розмірі 171592,00грн., за травень 2010 року - у розмірі 34300,00грн.

Відповідно до акту перевірки від 08.07.2010р. №1275/23-0232417908, складеного за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кримфітофарм»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за березень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за січень, грудень 2009р. та січень, лютий 2010р., перевіркою було підтверджено до відшкодування фактично сплаченого ПДВ у декларації за березень 2010р. бюджетного відшкодування в сумі 167159 грн.

Згідно акту перевірки від 20.08.2010р. №1518/23-02/32417908 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кримфітофарм»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за березень 2010р., перевіркою було підтверджено до відшкодування фактично сплаченого ПДВ у декларації за березень 2010р. бюджетного відшкодування в сумі 34300 грн. із зазначенням того, що платник податків занизив суму бюджетного відшкодування на загальну суму 17598 грн., тобто у розумінні п.п. 7.7.7 п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»добровільно відмовився від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п. 7.7.3 цього пункту для зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Факти реальності угод, за якими позивач нарахував до бюджетного відшкодування заявлені в позові суми були предметом дослідження ДПІ в Сімферопольському районі при проведенні вищезазначених перевірок та підтверджуються наданими позивачем документами в ході судового розгляду справи, зокрема копії договору поставки рослинної лікарської сировини №1/лек від 02.04.2008р. між ТОВ «Фітосовхоз «Радуга»(продавець) та позивачем (покупець) та договору купівлі-продажу №12-02 від 12.02.2010р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Фітосовхоз «Радуга»(продавець) про продаж лікарської рослинної сировини (а.с.154-163); копії рахунків-фактур, платіжних доручень про оплату поставленої продукції, податкових накладних, видаткових накладних, що підтверджують поставку та оплату товарів згідно цих договорів (а.с.164-176).

Суд першої інстанції встановлюючи протиправність бездіяльності відповідача та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, вірно встановив наступне.

Відповідно до п.1.6 та 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Підпунктом.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з пп.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Матеріалами справи безперечно підтверджується, що позивачем до ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим в порядку, встановленому чинним законодавством, надіслані податкові декларації з ПДВ за відповідні періоди, разом з якими надані відповідні розрахунки суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 18.03.11 у справі № 2а-15501/10/8/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим за участю Прокуратури АР Крим про визнання бездіяльність протиправною та стягнення суми простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова