Ухвала

від 10.10.2011 по справі 2а-2409/09/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2409/09/2770

10.10.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнафта-Крим"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.09.11,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя- Летюча Діана Геннадіївна, довіреність № 344/10-004 від 22.06.09,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 11.05.11 у справі № 2а-2409/09/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнафта-Крим" (вул. В. Морська, 4, м. Севастополь,99011)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь,99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.05.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнафта-Крим" задоволені частково.

Залишено в силі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 0000480231/0 від 21.04.2009 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнафта-Крим" фінансових санкцій в частині донарахування податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 5 073,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2 536,50 грн. по податку на прибуток, в іншій частині визнано недійсним та скасовано.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.05.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не дослідив всі докази у справі та не встановив всіх обставин справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, що викладені в ній.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 03.03.2009 по 31.03.2009 Державною податковою інспекцією у Ленінському району м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2008, валютного і іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2008. За результатами перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства № 39/23-1/32776885 від 07.04.2009 р. (том 1 а.с.19-49).

Перевіркою встановлено, що визначення податку на прибуток за період з 01.04.2007 по 31.12.2008 встановлено його заниження за звітний період півріччя 2007 року в сумі 3 279,00 грн., за звітний період 2007 року в сумі 5 073,00 грн., за звітний період 9 місяців 2008 року в сумі 337 516,00 грн., та завищений об'єкт оподаткування прибутком за звітний період 2008 року у сумі 13 203 191,00 грн. у порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: п. 4.1 ст. 4 - підприємством занижений валовий дохід в загальної сумі 28 965,00 грн., п.п. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 -занижений валовий доход за звітний період 9 місяців 2008 року у сумі 1 289 666,00 грн. від перерахунку заборгованості від депозиту (внеску), п. 5.1. ст. 5 - заниження за 3 кв. 2007 року в сумі 2 160 049,00 грн., за 4 кв. 2007 року в сумі 7 101,00 грн., за 1 кв. 2008 року в 301 126,00 грн., та завищення за 2 кв. 2007 року в сумі 13 422,00 грн., за 2 кв. 2008 року в сумі 8 426,00 грн., за 3 кв. 2007 року в сумі 4 261,00 грн., за 4 кв. 2007 року в сумі 4 366,00 грн., п.п. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 -підприємством допущено завищення валових розходів за 3-й кв. 2008 року в сумі 59 884,00 грн. у частині собівартості валюти, за 4-й кв. 2008 року в сумі 7 442,00 грн. у частині «курсових різниць». Також встановлені порушення п.п.4.2.1 п 4.2. ст.4, п.п. 9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що привело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 916,33 грн. Ще встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині ненадання послуг в законодавчо встановлені терміни по імпортному контракту № 03/07-П від 01.01.2007 року з TOB «ТАНСАР»(Російська Федерація) в сумі 135 000,00 руб. РФ, порушення терміну склало 1 день (16.08.2007 року).

На підставі акту перевірки № 39/23-1/32776885 від 07.04.2009 керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000480231/0 від 21.04.2009 (том 1 а.с.10) про стягнення з ТОВ «Татнафта-Крим»109 927,40 грн., з яких: 5 073,00 грн. -за основним платежем, 104 854,40 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

15.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Татнефть им. В.Д. Шашина»(Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»(Позичальник) укладено договір процентної грошової позики № 0002/30/706 від 15.07.2008 року (далі -Договір № 0002/30/706) (том 1 а.с.15-18). Відповідно до п.1.1. Договору № 0002/30/706, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 3 040 000 000,00 (три мільярди сорок мільйонів) російських рублів (далі-Позика), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю Позику та нараховані проценти відповідно до умов даного договору. Пунктом 1.2. Договору № 0002/30/706 передбачено, що Позика надається для поповнення оборотних коштів Позикодавця. За надання Позики Позичальник виплачує Позикодавцю проценти по фіксованій ставці в розмірі 0,01 процента річних (п.1.3 Договору № 0002/30/706).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 0002/30/706 Позика надається на 12 (дванадцять) календарних місяців, починаючи від дати реєстрації даного Договору в Національному банку України (далі -НБУ) або його територіальному управлінні в порядку, передбаченого законодавством України. Вказаний строк може бути змінений шляхом укладення додаткової угоди Сторонами, яке стане невід'ємною частиною даного Договору. Пунктом 6.1. Договору № 0002/30/706 передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його реєстрації в НБУ бо його територіальному управлінні та діє до закінчення строку, вказаного в п. 2.1 Договору, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами зобов'язань по даному Договору.

14.08.2008 між Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна»в особі заступника директора Севастопольської філії Соколової Олени Володимирівни (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»(Вкладник) укладено договір банківського вкладу № 8 (далі -Договір № 8) (том 1 а.с.12-13). Згідно з п.1.1 Договору № 8 Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в сумі 430 000 000,00 (чотириста тридцять мільйона 00 копійок) російських рублів (далі-Вклад) та зобов'язується виплачувати Вкладникові суму Вкладу та проценти на умовах та в порядку, встановленому цим Договором. Депозитний вклад залучається на строк з 14 серпня 2008 року по 16 лютого 2009 року.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (далі -Закон № 2181, діючий в період виникнення спірних відносин) - є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі в порушення вимог п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 застосувало до ТОВ «Татнафта-Крим»штраф в розмірі 7 998,60 грн. від суму донараховного податкового зобов'язання в розмірі 5 073,00 грн. , що складає більш ніж 50 % суми донарахованого зобов'язання. Суму заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року за порушення вимог п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в розмірі 323 186 грн. контролюючим органом не було донараховано, але виходячи з розміру встановленого порушення застосовано штрафні санкції у розмірі 96 855,8 грн.

Висновок судової економічної експертизи № 935 від 31.12.2010 року (а.с.213-228), не приймається судом до уваги у зв'язку з наступним. Експерт в порушення вимог ст. 66 Кодексу адміністративного судочинства України, не маючи необхідних знань та повноважень, надав висновки з правових питань шляхом тлумачення та надання правової оцінки нормам права, при цьому останнім не вірно була з'ясована правова природа спірних правовідносин. А саме, норм п.п. 7.9.1., 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334, п.п. 7.3.3. п.7.3. ст. 7 Закону № 334, щодо визначення поняття доходу та заборгованості.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що висновок судової економічної експертизи № 935 від 31.12.2010 не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.05.11 у справі № 2а-2409/09/2770 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.05.11 у справі № 2а-2409/09/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко