Ухвала

від 31.10.2011 по справі 2а-1785/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1785/11/2770

31.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 21.07.11

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Лотова Ю.В. ) від 23.08.11 по справі № 2а-1785/11/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" (вул. Сілаєва буд 8,Севастополь,99029)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 23.08.11 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 23.08.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 22.04.2011 по 29.04.2011 співробітниками ДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства. За її результатами складений акт № 1219/10/35-004/33276101 від 04.05.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Завод СВКОМ ХХІ»(ЄДРПОУ 33431237) за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2010 р. (а.с. 9-15)

Перевіркою встановлено, що 03.02.2008 року між позивачем (замовником) та товариством з обмеженою відповідальність «Завод СВКОМ ХХІ»(виконавцем) був укладений договір № 3 від 03.01.2008 року. Згідно з вказаним договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання земляних та будівельних робіт за допомогою своїх машин та механізмів. У період з 01.04.2008 року ТОВ «Завод СВКОМ ХХІ»на адресу позивача оформлювались первинні документи, зокрема: рахунки, акти виконаних робіт на загальну суму (без ПДВ) 39398 грн., ПДВ -7879,60 грн. ( за березень 2008 року, № 26/06-08 за червень 2008 року, № 10/06 за червень 2008 року та № 28/10 за жовтень 2008 року), податкові накладні (№ 186 від 30.04.2008 року, № 276 від 25.06.2008 року № 259 від 10.06.2008 року та № 346 від 27.10.2008 року та податкові накладні за березень 2008 року - № 103 від 14.03.2008 року і № 77 від 03.03.2008 року). (а.с. 19, 24-29, 34-51)

Вказані документи були підписані директором ТОВ «Завод СВКОМ ХХІ»30.06.2010 року, якого було засуджено за фіктивне підприємництво та службове підроблення (а.с. 75-78)

З урахуванням зазначених обставин ДПІ був зроблений висновок, що позивачем в порушення вимог п.5.1., пп. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»необґрунтовано включено до складу валових витрат, витрати за договором з ТОВ «Завод СВКОМ ХХІ», не підтверджені відповідними документами, що призвело до заниження оподаткованого прибутку в 2008 році на 39398 грн., відповідно податку на прибуток на суму 9849,50 грн. В акті перевірки також зроблений висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту необґрунтовано включено за деклараціями з ПДВ за травень, червень, липень та грудень 2008 року суму податку у розмірі 5379,40 грн. по податкових накладних, які оформлені від ТОВ «Завод СВКОМ ХХІ», що призвело до заниження позитивного значення сум ПДВ, які підлягали сплаті у 2008 році на загальну суму 5379,40 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000063500 від 19.05.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9849,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2462,38 грн., всього в сумі 12311,88 грн. та № 0000073500 від 19.05.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5379,40 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1344,85 грн., всього в сумі 6724,25 грн. (а.с. 7-8).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на момент виникнення спірних відносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, які визначені даною статтею. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту платника податків є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що усі первинні документи, які надавались позивачу його контрагентом по договору № 3 від 03.01.2008 року були підписані директором, якого визнано особою, винною у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 УК України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі) та ч.1 ст.366 УК України (службове підроблення, тобто складення та видача завідомо неправдивих документів).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що факту здійснення господарської операції згідно з договором № 3 не було, а тому висновки акту перевірки відповідають вимогам діючого законодавства та обставинам справи.

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.08.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЧД" на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.08.11р. по справі № 2а-1785/11/2770 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.08.11р. по справі № 2а-1785/11/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва