Ухвала

від 24.01.2012 по справі 2а-5926/11/0170/2

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5926/11/0170/2

24.01.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 06.07.11 у справі № 2а-5926/11/0170/2

за позовом Прокурора міста Керчі (вул. Совєтська, 12, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Комунального підприємства "Керченське спеціалізоване підприємство "Міськсвітло" (вул. Пирогова, 6, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98330)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2011 адміністративний позов Прокурора міста Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим задоволено частково: стягнуто з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Керченське спеціалізоване підприємство «Міськсвітло»на користь місцевого бюджету міста Керч 3055,75 грн. податкового боргу з податку на прибуток; на користь Державного бюджету міста Керч 53169,89 грн. податкового боргу з податку на додану вартість, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи Державною податковою інспекцією в місті Керчі Автономної Республіки Крим 22.09.2010 та 29.11.2010 проведені невиїзні документальні перевірки відповідача своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами яких складені акти: № 1345/15-1/35266797 від 22.09.2010 та № 1698/15-1/35266797 від 29.11.2010.

На підставі зазначених актів перевірки, у зв'язку з порушенням відповідачем Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем прийняті податкові повідомлення -рішення: № 0000691501/0 від 23.09.2010 про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 1923,26 грн., яке отримано головним бухгалтером відповідача 23.09.2010; № 0001171501/0 від 03.12.2010 про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 1806,10 грн., яке отримано головним бухгалтером відповідача 03.12.2010; № 0001181501/0 від 03.12.2010 про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 194,39 грн., яке отримано головним бухгалтером відповідача 03.12.2010. За несплату відповідачем зазначених сум, позивачем нарахована пеня з податку на прибуток в сумі 308,16 грн., що відображена в картці особового рахунку відповідача.

Також, відповідачем на адресу позивача подані декларації з податку на додану вартість: вх. № 32338 від 17.09.2010 на суму 18953,00 грн., з яких відповідачем частково сплачено 9060,85 грн.; вх. № 38994 від 19.10.2010 на суму 19154,00 грн.; вх. № 44493 від 22.11.2010 на суму 815,00 грн.; вх. № 46149 від 17.12.2010 на суму 12276,00 грн.; вх. № 51711 від 18.01.2011 на суму 25325,00 грн.

Державною податковою інспекцією в місті Керчі Автономної Республіки Крим 25.102010 та 07.12.2010 проведені невиїзні документальні перевірки відповідача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатами яких складені акти: № 1497/15-2/35266797 від 25.10.2010 та № 1750/15-2/35266797 від 07.12.2010.

На підставі зазначених актів перевірки, у зв'язку з порушенням відповідачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем прийняті податкові повідомлення- рішення: № 0002871502/0 від 25.10.2010 про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 600,00 грн., яке отримано головним бухгалтером відповідача 25.10.2010; № 0003511502/0 від 14.12.2010 про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 1645,52грн., яке отримано головним бухгалтером відповідача 14.12.2010.

Позивачем в порядку, передбаченому Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були направлені відповідачу перша № 1/112 від 06.04.2010 та друга № 2/138 від 07.05.2010 податкові вимоги, які отримані останнім 06.04.2010 та 07.05.2010 відповідно.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що сума в розмірі 25,00 грн., яка в розшифровці податкового боргу включена позивачем до податку на прибуток, та підлягає стягненню, оскільки позивачем взагалі не визначено підстав виникнення такої заборгованості та не надано доказів її існування.

Судом також встановлено, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник, у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного ним у податкових деклараціях, а також на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведених перевірок та пені в сумі 787,22 грн., що відображена в картці особового рахунку відповідача.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що обов'язок сплати податку на додану вартість в сумі 25325,00 грн., розмір якого встановлений в декларації відповідача вх. № 51711 від 18.01.2011, виник у відповідача вже після набрання чинності Податковим кодексом України.

Слід зазначити, що згідно з підпунктами 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених статтями 59, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні послівних вимог щодо стягнення податку на додану вартість в сумі 25325,00 грн., розмір якого встановлений в декларації відповідача вх. №51711 від 18.01.2011, оскільки позивачем не надано доказів узгодження цієї суми в порядку, визначеному статтями 59, 95 Податкового кодексу України, оскільки він базується на наявних у справі доказах та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2011 у справі № 2а-5926/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 року

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко