Ухвала

від 01.11.2011 по справі 2а-13756/09/10/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13756/09/10/0170

01.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Черномор-2000"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим- Малишева Тетяна Володимирівна, довіреність № 11298/10/10-0 від 24.10.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 29.07.10 у справі № 2а-13756/09/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черномор-2000" (вул. Радянська, 12,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 29 липня 2010 року у справі № 2-а-13756/09/10/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Черномор-2000»до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0095582303 від 01 жовтня 2009 року, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Черномор-2000»в частині застосування фінансових санкцій на суму 2010,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29 липня 2010 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права та неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги посилається на порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що було зафіксовано актом перевірки.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач сповіщався належним чином за адресою, що була вказана ним у позові, а саме: м. Євпаторія, вул. Радянська, 12.

Відповідно до частини 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21 вересня 2009 року ДПІ в м. Євпаторії АР Крим було проведено перевірку господарської одиниці -бару «Грін», що розташований за адресою м. Євпаторія, вул.. Радянська,12 та належить ТОВ «Черномор-2000».

Перевірку проведено у присутності директора ТОВ «Черномор-2000»Голубєвої Т.Ю. та бармену-офіціанту ОСОБА_1

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилося в незабезпеченні відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті РРО. Так, на місці проведення розрахунків знаходилось 0 грн., в той час як у денному звіті РРО (Х-звіт) зазначена сума 422,00 грн. За результатами проведення перевірки складений акт за № 000994 від 21 вересня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2110 грн. відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 жовтня 2009 року № 0095582303.

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено 21 вересня 2009 року о 16:25 год. Факт незабезпечення позивачем відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у денному звіті РРО податкова інспекція підтверджує відомостями денного звіту РРО, а саме: Х-звіту, про що прямо вказано у акті перевірки. При цьому у акті зазначено, що згідно Х-звіту сума готівкових коштів складає 422,00 грн.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (аз застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно до статті 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до статті 2 Закону денний звіт -документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Оскільки податкова інспекція у акті перевірки та в апеляційній скарзі посилається на відомості денного Х-звіту, то для встановлення обставин у підтвердження виявленого факту порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»податкова інспекція в силу вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна надати суду належний та допустимий доказ -денний Х-звіт від 21 вересня 2009 року, що повинен бути виконаний під час здійснення перевірки позивача.

Але, незважаючи на те, що у акті перевірки від 21 вересня 2009 року вказано, що Х-звіт є додатком до акту перевірки, відповідний Х-звіт на суму 422.00 грн. суду не наданий. В матеріалах справи (а.с. 40) є копії звітів, які належним чином не завірені, але з цих копій неможливо встановити чи це є фіскальні звітні чеки, чи це денний звіт, та неможливо встановити у якої господарської одиниці якого суб'єкту господарювання ці документи були роздруковані. Тобто, надані відповідачем докази не містять у собі інформацію щодо предмету доказування, а тому не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами у розумінні вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим висновки податкової інспекції щодо порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є не недоведеними.

Суд першої інстанції також намагався встановити наявність належного та допустимого доказу - Х-звіту від 21 вересня 2009 року, що був виконаний під час здійснення відповідачем перевірки, але відповідний документ суду не наданий, про що суд першої інстанції прямо зазначив у судовому рішенні, вказав, що неодноразово вимагав надати йому читаєму копію Х-звіту РРО або його оригінал. Але відповідач так і не надав вказані документи суду, не надав такі докази відповідач і під час апеляційного розгляду справи, що свідчить про недоведеність відповідачем доводів апеляційної скарги.

При таких обставинах справи у судової колегії відсутні підстави до висновку про те, що акт перевірки від 21 вересня 2009 року за № 000994 є належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим підстави для відмови позивачу у задоволенні адміністративного позову -відсутні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, і це не спростовується податковою інспекцією, що посадові особи відповідача під час здійснення перевірки зробили закупку алкогольних напоїв, тобто фактично здійснили контрольну закупку, що виходить за межі повноважень посадових осіб органів державної податкової служби, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом першої інстанції ретельно з'ясовані обставини справи щодо проведення позивачем операції «Службове внесення»та поясненням представників сторін та свідків з цього питання, правильно надана юридична оцінка вказаним обставинам справи.

Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29 липня 2010 року у справі № 2-а-13756/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська