Ухвала

від 22.11.2011 по справі 2а-1338/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1338/11/2770

22.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-російське спільне підприємство "Електрон-Звезда"- ОСОБА_2, довіреність № 22/04-2011 від 22.04.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя- Ксенз Олексій Миколайович, довіреність № 73/10-025 від 21.09.11

представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі- не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку,

прокурор м. Севастополя, не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 11.07.11 у справі № 2а-1338/11/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-російське спільне підприємство "Електрон-Звезда" (вул. Вакуленчука, 22, Севастополь, 99053)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24, Севастополь, 99014)

Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі (вул. Балаклавська, 9, Севастополь, 99011)

за участю Прокуратури міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додання вартість

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Водяхін С.А.) від 11 липня 2011 року у справі № 2-а-1338/11/2770 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російське спільне підприємство «Електрон-Звезда»до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі за участю Прокуратури м. Севастополя про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя щодо невідшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-російське спільне підприємство «Електрон-Звезда»податку на додану вартість по деклараціям за червень 2010 року у розмірі 4156 грн., за липень 2010 року -15155 грн., жовтень 2010 року -3376 грн., грудень 2010 року -36682 грн. та січень 2011 року -87951 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське-російське спільне підприємство «Електрон-Звезда»заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 147320 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11 липня 2011 року.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що з метою встановлення факту відображення контрагентами позивача податкових зобов'язань за деклараціями з ПДВ, фактичної сплати податку до Державного бюджету, податковою інспекцією були направлені запити на проведення зустрічних документальних перевірок постачальників ТОВ «УРСП «Електрон-Звезда»по ланцюгу до постачальника (виробника) або імпортера товару. Податкова інспекція вважає, що контрагент позивача ТОВ «Альфа-Крим»не отримувала товари (роботи, послуги) від своїх постачальників, у зв'язку з чим не могло поставити їх позивачу.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача -Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі просив прийняти судове рішення у відповідності із законом.

Прокуратура м. Севастополя заявою від 01 листопада 2011 року приєдналася до апеляційної скарги ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя та просила її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення прийнято у відповідності із законом та на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, Прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із не здійсненням податковою інспекцією бюджетного відшкодуванням з ПДВ ТОВ «УРСП «Електрон-Звезда»за податковими деклараціями з ПДВ за червень, липень, жовтень, грудень 2010 року та січень 2011 року.

Спірні правовідносини у справі регулюються Законом України «Про податок на додану вартість»та Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»чітко визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку -постачальником товарів (послуг).

Положення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону повністю кореспондуються із положеннями підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону, відповідно до якого право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування -сумам, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Факт наявності у позивача відповідних податкових накладних та факт оплати податку постачальникам товарів (робіт, послуг) податковою інспекцією не спростовується та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно до положень підпунктів 7.7.4, 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пьяти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Але, у порушення вказаних вимог Закону України «Про податок на додану вартість», податкова інспекція не прийняла відповідне податкове повідомлення яким би зазначила або суму перевищення позивачем розміру бюджетного відшкодування ПДВ або підставу відмови у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, податкова інспекція у порушення вимог Закону не прийняла відповідне рішення за результатами перевірки сум податку, заявлених позивачем до відшкодування і в той же час не надала у п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновок із зазначенням спірної суми, що підлягає відшкодуванню.

Аналогічні норми щодо порядку формування податкового кредиту платником податку, визначення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню та порядку проведення органами державної податкової служби перевірки сум податку, заявлених до відшкодування та здійснення бюджетного відшкодування встановлені підпунктом 14.1.18 пункту 14.8 статті 14, пунктами 198.3, 198.6 статті 198, підпунктами 200.4, 200.6-200.11 статті 200, підпунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року.

При таких обставинах справи, правові підстави вважати, що позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у спірній сумі за червень, липень, жовтень, грудень 2010 року та січень 2011 року - відсутні. Посилання податкової інспекції на безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альфа-Експерт»та між останнім та ТОВ «СК Ново-строй»не приймаються судом до уваги, оскільки такі твердження не підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами та ґрунтуються на припущеннях податкового органу. Крім того, як вказувалося вище, якщо податковий орган вважає, що платник податку на додану вартість зависив суму бюджетного відшкодування з ПДВ або взагалі не має право на її отримання, то податковий орган повинен був прийняти з цього приводу відповідне рішення, що ДПВ у Гагарінському районі м. Севастополя зроблено не було.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи та надав їм належну юридичну оцінку, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя та Прокуратури м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11 липня 2011 року у справі № 2-а-1338/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська