Ухвала

від 07.03.2012 по справі 2а/0570/22679/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 року справа №2а/0570/22679/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Радіонової О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі № 2а/0570/22679/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецізоляція плюс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 22.11.2011 р. № 0001232342 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 22.11.2011 р. № 0001232342.

В позові зазначено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укрспецізоляція плюс» з питань підтвердження отриманих від платника податків ПП «Фірма «Флінт-К» відомостей за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. складено акт № 3070/23-2/34550341 від 09.11.2011 р., у якому зафіксовані порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, заниження податку на додану вартість на загальну суму 99 817 грн. На підставі цього акту, відповідно до п.п. 54.3.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001232342 від 22.11.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99818,00 грн, у тому числі за основним платежем 99817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ПП «Фірма «Флінт-К» має ознаки нікчемності. Вказує на наявність податкових накладних, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Крім того, маються видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання передачі векселів на інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаною особою.

Вважає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001232342 від 22.11.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі № 2а/0570/22679/2011 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 22.11.2011 року № 0001232342.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Украспецізоляція плюс» у ПП «Фірма «Флінт-К» відображені у податковій звітності за квітень 2011 року на загальну суму 598904,47 грн., у тому числі ПДВ 99817,41 грн., відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Актом перевірки ПП «Фірма «Флінт - К» встановлено, що у вказаного підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення, воно не знаходиться за юридичною адресою.

Задовольняючи позовні вимоги суд своє рішення мотивував тим, що на момент проведення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність ПП «Фірма «Флінт-К». Крім того, відповідачем не встановлена відсутність ПП «Фірма «Флінт-К» за юридичною адресою саме на час укладення та виконання спірної угоди. Що стосується відсутності у ПП «Фірма «Флінт-К» основних засобів та виробничих потужностей, то спірним договором не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених з цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання робіт, пов'язаних зі спірними операціями. Таким чином відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ПП «Фірма «Флінт-К» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецізоляція плюс" зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 29.08.2006 р. як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 162017, код ЄДРПОУ 34550341. Позивач знаходиться на обліку, як платник податків у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя у період з 03.11.2011 р. по 04.11.2011 р. проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань підтвердження отриманих від платника податків ПП „Фірма „Флінт-К" відомостей за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 р.

За результатами даної перевірки складено акт № 3070/23-2/34550341 від 09.11.2011р., в якому зазначено, що в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України позивач включив до податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Фірма «Флінт-К» за нікчемним правочином. Також вказано, що правочини між ПП «Фірма «Флінт-К» та підприємствами-постачальниками та підприємствами покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В ході проведення даної перевірки згідно проведеного аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, отриманих відповідей за результатами зустрічних перевірок, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та /або податкового кредиту по податку на додану вартість підприємства ПП «Флінт-К» та його контрагентів встановлено наступне:

Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Фірма «ФЛІНТ-К» ( код ЄДРПОУ 13967347) з питань формування податкових зобов`язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. За результатами перевірки складено акт від 03.08.2011 р. № 5275/15-322/13967347.

21.07.11 за податковою адресою підприємства Кременчуцькою ОДПІ зроблено вихід для встановлення місцезнаходження підприємства та проведення співбесіди з посадовими особами щодо показників декларації та сплати нарахованої суми. За адресою вул. Ватутіна, буд. 92 знаходиться п`ятиповерховий житловий будинок, у восьмому під`їзді на четвертому поверсі знаходиться квартира № 117. на момент обстеження двері квартири ніхто не відчинив, вивіски або інших ознак про наявність підприємства за вказаною адресою не має. За результатами обстеження місцезнаходження підприємства складено акт № 159 від 27.07.11. до відділу податкової міліції передано запит на встановлення місцезнаходження підприємства від 22.07.11, № 126.

Відділом податкової міліції Кременчуцької ОДПІ в рамках відпрацювання підприємства ПП «Фірма «Флінт-К» здійснено виїзд на реєстраційну адресу підприємства ( АДРЕСА_1) та встановлено, що підприємство за даною адресою ніколи не знаходилось. Отримано пояснення від мешканки цієї квартири яка повідомила, що приблизно в квітні 2011 року до неї неодноразово звертався невідомий чоловік, який пропонував за грошову винагороду зареєструвати на її адресі підприємство ПП «Фірма «Флінт-К», але вона відмовилась. Складено довідку про відсутність за місцем реєстрації ПП «Фірма «Флінт-К»;

В ході заходів направлених на встановлення керівника ПП «Фірма «Флінт-К» гр. ОСОБА_2 здійснено відрядження за місцем його реєстрації: АДРЕСА_2. За даною адресою проживають батьки останнього, вони пояснили що син давно не з`являвся вдома, місцезнаходження їм невідомо. Встановлено та опитано колишніх службових осіб ПП «Фірма «Флінт-К». Колишній директор гр. ОСОБА_4 пояснив, що перереєстрував підприємство малознайомому громадянину ОСОБА_2, акт прийому - передачі документів не укладався. Станом на 03.08.11 р. гр. ОСОБА_2 не розшукано.

Одночасно, проведеною перевіркою встановлено, що у підприємства ПП «Фірма «Флінт-К» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами-контрагентами.

Згідно розрахунку сплати єдиного податку суб`єкта малого підприємництва - юридичною особою за ІІ квартал 2011 року на підприємстві за основним місцем роботи значиться 1 працівник.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності, а тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зазначений договір є нікчемним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 99817,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 99817,00 грн.

На підставі цього акту, відповідно до п.п. 54.3.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001232342 від 22.11.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99818,00 грн, у т.ч. за основним платежем 99817,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Спірним питанням в даній справі є оцінка відповідачем документів як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» організація бухгалтерського обліку на підприємстві: бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем встановлено формування податкового кредиту по декларації позивача з ПДВ за квітень 2011 року за рахунок податкових накладних, виданих ПП „Фірма „Флінт-К".

Відповідно додатку № 5 до декларації позивача з ПДВ за квітень 2011 року обсяг придбання за контрагентом позивача становить: за ІПН 139673416355 (ПП „Фірма „Флінт-К") - 99817,41 грн.

Згідно реєстру податкових накладних (одержаних відповідачем 20.05.2011р.) позивачем дана сума сформована на підставі виданих ПП „Фірма „Флінт-К" податкових накладних: № 21 від 01.04.2011 р. на суму 34524,83 грн., № 22 від 25.04.2011р. на суму 65 292,58 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та Приватним підприємством «Фірма «Флінт-К » (продавець) укладено договір №01/04-11 від 01.04.2011 р. (надалі -Договір) про продаж будівельних матеріалів. Номенклатура, кількість, ціна, умови поставки визначаються специфікацією № 1 від 01.04.2011 року та специфікацією № 2 від 25.04.2011 року. Умови оплати товару визначаються сторонами у додатковій угоді № 1 від № 2 від 10.05.2011 року та додатковій угоді № 3 від 16.05.2011 року шляхом передання простих векселів на суму поставленого товару.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.04.2011 року, специфікації № 1 від 01.04.2011 року та специфікації № 2 від 25.04.2011 року, що є додатками до договору, продавець за свій рахунок доставляє будівельні матеріали, а покупець приймає та розраховується за придбані будівельні матеріали. Місце поставки товару - на складі продавця шляхом вручення перевізнику.

На підтвердження виконання даного договору позивач надав копії документів:

- видаткові накладні: № 12 від 01.04.2011 р. на суму 207148,99 грн., у тому числі ПДВ у сумі 34524,83 грн.; № 13 від 25.04.2011 р. на суму 391755,48 грн., у тому числі ПДВ у сумі 65292,58 грн.;

- податкові накладні: № 21 від 01.04.2011 р. на суму 207148,99 грн., у тому числі ПДВ у сумі 34524,83 грн.; № 22 від 25.04.2011 р. на суму 391755,48 грн., у тому числі ПДВ 65292,58 грн.;

-товарно-транспортні накладні: № 21 від 01.04.2011 р., № 22 від 01.04.2011 р., № 27 від 25.04.2011 р., № 28 від 25.04.2011 р.;

- акти приймання - передачі векселів від 16.05.2011 р. на передачу простого векселя АА №2324301 на суму 207148,99 грн., від 08.06.2011 р. на передачу простого векселя АА №2324302 на суму 391755,48 грн.

На підтвердження використання у господарській діяльності вказаного товару позивачем надані документи:

- договір № 01/09/09-А1 від 01.09.2009 р. про оренду складу та додаткова угода № 1 до вказаного договору від 28.07.2010 р. про продовження дії договору оренди до 30.06.2009 р.; видаткові касові ордери № 19 від 04.04.2011 р. на суму 500,00 грн., № 23 від 04.05.2011 р. на суму 500,00 грн., № 32 від 17.06.2011 р. на суму 500,00 грн. про сплату орендної плати за користування складським приміщенням; витяг з касової книги за 04.04.2011 р., витяг з касової книги за 04.05.2011 р., витяг з касової книги за 17.06.2011 р., щодо відображення касових операцій з оплати оренди; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1 ДФ та квитанції № 1 і № 2, направлення та доставку електронної звітності форми № 1ДФ на адресу відповідача, прибуткові ордери з номеру 25 по номер 139 від 01.04.2011 р. про оприбуткування будівельних матеріалів на склад, згідно з видатковою накладною № 12 від 01.04.2011 р. на суму 207148,99 грн., прибуткові ордери з номеру 148 по номер 152 від 25.04.2011 р. про оприбуткування будівельних матеріалів на склад, згідно з видатковою накладною № 13 від 25.04.2011 р. на суму 391755,48 грн.; накладні на внутрішнє переміщення № НВП-000058 від 01.04.2011 р., № НВП-0000059 від 01.04.2011 р., № НВП-0000063 від 25.04.2011 р., № НВП-0000064 від 25.04.2011 року про відпуск зі складу будівельних матеріалів на будівельну ділянку виконавцю робіт ОСОБА_5;

- ліцензія серії АВ №314961 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на будівельну діяльність (згідно переліку) зі строком дії по 04.04.2012 р.; договір підряду № 20ск від 18.11.2011 р.; додаткова угода № 5 від 07.02.2011 р.; локальний кошторис № 3475/3, складений станом на 03.02.2011 р.; додаткова угода № 8 від 10.03.2011 р. та локальний кошторис № 58/8, складений станом на 15.02.2011 р.; додаткова угода № 9 від 14.03.2011 р. та локальний кошторис № 3475/4, складений станом на 14.03.2011 р.; додаткова угода № 10 від 14.03.2011 р. та локальний кошторис № 3345/3, складений станом на 16.03.2011 р.; додаткова угода № 12 від 11.04.2011 р. та локальний кошторис № 3475/5, складений станом на 14.04.2011 р.; додаткова угода № 13 від 18.04.2011 р. та локальний кошторис № 3475/6, складений станом на 14.04.2011 р.; додаткова угода № 14 від 10.05.2011 р. та локальний кошторис № 2134, складений станом на 26.04.2011 р.; додаткова угода № 15 від 12.05.2011 р. та локальний кошторис № 2399, складений за станом на 12.05.2011 р.; акти приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за квітень № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, за травень № 25 та за червень № 31.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податковго кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 186 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Із наведеного вбачається, що можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від списання коштів в звітному періоді на оплату придбанням товарів (робіт, послуг) або одержання товарів (робіт, послуг) разом з належним чином оформленою податковою накладною.

Із наданих позивачем документів вбачається наявність у позивача податкових накладних, що підтверджує його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Висновку, що не підтверджується здійснення господарських операцій відповідач дійшов виходячи з приписів ч.1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач вважає, що правочин між позивачем та ПП «Фірма «Флінт-К» є недійсним в силу закону, а отже складені на їх виконання документи не мають юридичних наслідків.

При цьому він посилається на те, що згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд апеляцінгої інстанції не приймає до уваги посилань відповідача на ЦК України оскільки, віцдповідно до ч. 2 ст. 1 цього кодексу цивільне законодавство не розповсюджується на податкові відносини.

Що стосується фактичних обставин справи, з аналізу Акту перевірки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 3070/23-2/34550341 від 09.11.2011р. та заперечень відповідача проти позову вбачається, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ПП «Фірма «Флінт-К», їх спрямованість на порушення публічного порядку є:

1. не знаходження ПП «Фірма «Флінт-К» за юридичною адресою;

2. відсутність у ПП «Фірма «Флінт-К» необхідних умов для ведення господарської діяльності певного виду, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів, складських приміщень;

3. недостатність загальної чисельності працюючих на ПП «Фірма «Флінт-К».

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Укрспецізоляція плюс» не надано документів, що підтверджують подальшу реалізацію у ПП «Фірма «Флінт -К» товарів, або використання їх при виконанні робіт замовнику, документів на перевезення вантажу, регістрів бухгалтерського обліку. Згідно пояснень, станом на 01.05.2011 року реалізації придбаного у ПП «Фірма «Флінт-К» товару не було.

При оцінці даних доводів відповідача суд виходить з наступного:

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12788835 від 19.01.2012 року, який містить відомості щодо ПП «Фірма «Флінт-К». З нього вбачається, що на момент проведення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.

Крім того, відповідачем не встановлена відсутність ПП «Фірма «Флінт-К» за юридичною адресою саме на час укладення та виконання спірної угоди.

Відносно доводів відповідача щодо відсутності у ПП «Фірма «Флінт-К» основних засобів та виробничих потужностей, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірним договором не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Також відповідачем не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності більш, ніж 1 працівника у штаті контрагента позивача. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених з цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання робіт, пов'язаних зі спірними операціями. Таким чином відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ПП «Фірма «Флінт-К» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Одночасно судом встановлені обставини, які підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Укрспецізоляція плюс» та ПП «Фірма «Флінт-К». перевезення придбаного товару, його оприбуткування та подальше використання.

ПП «Фірма «Флінт-К» задекларовані суми податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з продажу товарів позивачеві, що підтверджується актом перевірки № 5275/15/322/13967347 від 03.08.2011р., детальною інформацією по декларації, детальною інформацією по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА (т. 1 а.с. 76-85),

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують обставин щодо фактичного придбання позивачем у ПП «Флінт-К» продукції та здійснення фактичної господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі № 2а/0570/22679/2011 - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова