Ухвала

від 16.03.2012 по справі 2а/0570/23690/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 року справа №2а/0570/23690/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Ванжа Н.Г., за участю представників відповідача: Шубіної Л.Я., Моренець Н.П., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативне паливо" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 р. у справі № 2а/0570/23690/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативне паливо" до Будьонівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Донецька про визнання постанови нечинною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.12.2011 року звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.11.2011 р Будьонівською районною санітарно-епідеміологічною станцією м. Донецька було складено акт перевірки додержання санітарного законодавства та зроблено заміри рівня шуму у нічний час при роботі обладнання позивача.

За результатами вимірювань рівень шуму не перевищував допустимі норми, проте, 13-14.12.2011 р. відповідачем складено акт перевірки додержання санітарного законодавства б/н та винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-попереджувальних заходів за порушення санітарного законодавства № 1/03.2 у вигляді тимчасової заборони роботи підприємства позивача.

З прийнятою постановою позивач не погодився посилаючись на те, що, перевірку було проведено на підставі заяви мешканців вулиці Високогірна на підвищений рівень шуму та вібрації від роботи підприємства позивача у нічний час, тоді як допустимі норми шуму позивачем не порушувалися. Якою саме нормою та яким нормативно-правовим актом встановлено санітарно-захисну зону для підприємств, які виробляють пеллети, відповідачем не зазначено. Обов'язкові попередній і періодичні медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року. Однак жодної з категорій працівників, які зобов'язані проходити медичні огляди, у позивача не працюють. Сировиною для виготовлення пеллет є обрізки гілок дерев, які позивач отримує від КП «Зелене будівництво», про що свідчать акти приймання-передавання сировини. КП «Зелене будівництво» не видає протоколи радіологічного контролю на обрізки гілок, що передаються позивачу. Окрім цього, пеллети виготовлені із деревини, не відносяться до будівельних матеріалів, мінеральної сировини або об'єктів будівництва. З наведених підстав позивач просив визнати нечинною постанову про застосування адміністративно-попереджувальних заходів за порушення санітарного законодавства від 14 грудня 2011 року № 1/03.2 у вигляді тимчасової заборони роботи підприємства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 р. у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не згоден з рішенням суду першої інстанції та вважає, що постанову складено необґрунтовано, без належних правових підстав, а обставини, на які посилається відповідач, не доведені. Апелянт посилається на п. 5.4 наказу Міністерства охорони здоровья № 173, та вказує, що підприємство позивача не відноситься до категорії об'єктів, зазначених в цій нормі та знаходиться на території земельної ділянки, яка за своєю категорією відноситься до земель промисловості, а не до земель житлової забудови. Апелянт вказує, що жодним нормативним документом не встановлено норматив вмісту радіонуклідів у пеллетах. Вважає, що відповідачем не доведено наявності на виробництві позивача шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язково проводити попередній та періодичний медичні огляди. Вказує, що відповідачем не проводились жодні вимірювання або дослідження умов праці, а його твердження щодо їх наявності є абсолютно безпідставними.

Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представників відповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 13-14 грудня 2011 р. встановлено, що ТОВ «Альтернативне паливо» розташоване по вул. Високогірній, 3 у м. Донецьку в будівлі, яке воно орендує, здійснює виробництво деревинних паливних гранул (пеллет). За наслідками перевірки встановлено не дотримання санітарно-захисної зони, відсутність радіологічного контролю сировини та готової продукції, відсутність санітарно-гігієнічної експертизи готової продукції, дані про атестацію робочих місць не надані.

За наслідками перевірки позивачу було запропоновано забезпечити відомчий лабораторний контроль за умовами праці, провести лабораторно-інструментальні дослідження повітря робочої зони, організувати проведення попереднього медогляду трудящих, провести атестацію робочих місць, забезпечити радіологічний контроль, вжити інші заходи щодо дотримання санітарного законодавства. Позивачем доказів вжиття перелічених заходів суду не надано.

Постановою від 14.12.2011 р. про застосування до позивача адміністративно-попереджувальних заходів за порушення санітарного законодавства № 1/03.2 відповідачем застосована тимчасова заборона роботи підприємства позивача (а.с.8).

Суд першої інстанції обгрунтував судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з посиланнямна такі нормативно-правові акти.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. № 173 затверджені Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, які згідно п. 1.2 є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.

Вказані правила містять наступні приписи:

5.5. Розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів.

У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно-захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття.

5.6. Основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів, що наведена у додатку № 4. У додатку №4 щодо виробництва по обробці деревини до класу IV. Санітарно-захисна зона 100 м, зокрема, віднесено виробництво деревинної шерсті, до класу V. Санітарно-захисна зона 50 м, в тому числі, зазначено виробництво виробів із деревинної шерсті: деревинно-стружкових, деревинно-волокнистих, цементно-фібролітових плит та ін.

Оскільки підприємство позивача розташовано ближче 50 м до житлових будинків, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недотримання позивачем санітарно-захисної зони, з чим погоджується і колегія суддів.

Крім того, наказом МОЗ України від 31.10.2005 р. № 573, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2005 р. за N 1384/11664, затверджений Державний гігієнічний норматив "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів (137)Cs та (90)Sr у деревині та продукції з деревини", яким передбачено, що:

1.1. Державний гігієнічний норматив "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів (137)Cs та (90)Sr в деревині і продукції з деревини" поширюється на роботи із заготівлі, переробки, реалізації деревини та продукції її переробки.

2.3. Уся деревина та продукція із деревини повинні проходити радіаційний контроль і супроводжуватися протоколом радіаційного дослідження на вміст у ній радіонуклідів штучного походження з рекомендаціями щодо можливості використання її за радіаційним фактором.

Тобто, вимоги відповідача про проходження радіаційного контролю продукції із деревини є правомірними.

Статтею 169 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

У статті 6 Закону України «Про охорону праці» визначено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 р. N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за N 846/14113, відповідач зазначив, що додатком 4 до пункту 2.6 "Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій" встановлений Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників. В тому числі, до таких шкідливих та небезпечних факторів віднесено: 3.10 пил рослинного походження, 5.4 виробничий шум до 99дБА; п.11 роботи на механічному обладнанні.

Наявність вказаних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу позивачем не спростована, через що вбачається наявність у нього обов'язку проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року N 4004-XII головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.

З огляду на наіведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача підстав для прийняття постанови від 14.12.2011 р. про застосування до позивача адміністративно-попереджувальних заходів за порушення санітарного законодавства у вигляді тимчасової заборони роботи ТОВ «Альтернативне паливо».

Апелянт посилається в скарзі на невідповідність вимог того законодавства, яким керувався відповідач, фактичним умовам праці і організації праці на підприємстві.

Але твердження апелянта не грунтуються ні на нормативно-правових актах, ні на фактичних обставинах у справі, тим більше з огляду на види діяльності ТОВ «Альтернативне паливо» за КВЕД у відповідності до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.19).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативне паливо" у справі № 2а/0570/23690/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 р. у справі № 2а/0570/23690/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативне паливо" до Будьонівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Донецька про визнання постанови нечинною - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 26 березня 2012 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.