Ухвала

від 05.04.2012 по справі 2а/1270/241/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року справа №2а/1270/241/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий Попов В.В.,

Судді Лях О.П., Білак С.В.

Секретар Турко І.Б.

За участю сторін: представник позивача - Джеджея Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 р. у справі № 2а/1270/241/2012 за позовом Виробничої корпорації "Кедр-РВС Плюс" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2011 року № 0000502320, від 19.12.2011 року № 0000512320,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 р. у справі № 2а/1270/241/2012 адміністративний позов Виробничої корпорації «Кедр-РВС Плюс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2011 №0000502320, від 19.12.2011 №0000512320, - задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 19.12.2011 №0000512320/0, яким збільшено Виробничої корпорації «Кедр-РВС Плюс» суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 68987,50 грн., у тому числі: 55190 грн. основний платіж, 13797,50 грн. штрафні санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 19.12.2011 №0000502320/0, яким збільшено Виробничої корпорації «Кедр-РВС Плюс» суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 86233,75 грн., у тому числі: 68987,00 грн. основний платіж, 17246,75 грн. штрафні санкції.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничої корпорації «Кедр-РВС Плюс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Виробнича корпорація «Кедр-РВС Плюс» (ідентифікаційний код 31375862) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.02.2001, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №714134 (а.с. 57).

ВК «Кедр-РВС Плюс» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.04.2001 № 17300755, виданого Ленінською МДПІ у м.Луганську, зареєстрований платником ПДВ (а.с. 59).

З 21.11.2011 по 25.11.2011 посадовими особами Ленінської МДПІ у м.Луганську на підставі наказу від 15.11.2011 № 1980 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВК «Кедр-РВС Плюс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «ЛТФ «Порто» за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 02.12.2011 №905/23-31375862 (а.с. 14-39).

Згідно висновків акта від 02.12.2011 №905/23-31375862 перевіркою встановлено порушення ВК «Кедр-РВС Плюс»:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 73 258 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 4271 грн., за 4 квартал 2008 року 12075 грн.; за 1 квартал 2009 року 56912 грн.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 58607 грн., у тому числі за серпень 2008 року в сумі 1849 грн., за вересень 2008 року в сумі 1568 грн., за листопад 2008 року в сумі 9660 грн., за лютий 2009 року в сумі 35000 грн., за березень 2009 року 10530 грн.

Перевіркою встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 27.01.2011 у справі №1-229/11 встановлена вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України. Згідно постанови суду, ПП «ЛТФ «Порто» створено для прикриття фінансово-господарських осіб, фактично контролюючих ПП «ЛФК «Порто», які до діяльності підприємства не мали ніякого відношення, у звязку із чим господарська діяльність є незаконною.

Отже, Ленінською МДПІ у м.Луганську зроблено висновок, що ОСОБА_3 податкову та іншу звітність ПП «ЛТФ «Порто» не складав та не підписував, а тому діяльність ПП «ЛТФ «Порто» не відповідає та суперечить вимогам ст.ст.3, 42, 44 ГК України.

Отже, за рахунок господарських взаємовідносин з ПП «ЛТФ «Порто» позивачем завищено валові витрати у сумі 73258 грн. та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість зайво віднесено суму 58607 грн.

Податкові накладні не можуть бути відображені в бухгалтерському та податковому обліку ВК «Кедр-РВС Плюс» у звязку з тим, що вони не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обовязкового реквізиту справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені ПП «ЛТФ «Порто».

На підставі акта перевірки від 02.12.2011 №905/23-31375862 Ленінською МДПІ у м.Луганську згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0000502320/0 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем «податок на прибуток» в сумі 86 233 грн., у тому числі 68987 грн. за основним платежем, 17246,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 41).

На підставі акта перевірки від 02.12.2011 №905/23-31375862 Ленінською МДПІ у м.Луганську згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0000512320/0 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 68987 грн., у тому числі: 55190 грн. за основним платежем, 13797,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 42).

Розглянувши адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінивши обґрунтованість заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Валовий доход у відповідності із п.п.4.1.1 та 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону та доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Датою збільшення валового доходу у відповідності із п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

За змістом п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно із ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ВК «Кедр-РВС Плюс» та ПП ЛТФ «Порто» укладено договори №10/11/08 від 10.11.2008 та №220 від 02.02.2009 на придбання гірничо-шахтного обладнання (а.с.107, 108).

Згідно умов вказаних договорів продавець зобовязаний на протязі дії договору передати покупцю товар у власність, а покупець прийняти та сплатити за товар на умовах договору.

Виконання вказаних договорів підтверджено податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактурами, актами прийому-передачі (а.с.110-124, 128), виписками з банківських рахунків (а.с. 128-137).

Позивачем всі вищезазначені документи надавалися під час перевірки, що не заперечувалось відповідачем під час судового розгляду.

Операції з ПП ЛТФ «Порто» включені позивачем до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 01.08.2008 25.01.2012 (а.с. 109).

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується відповідачем, висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» також ґрунтуються на відсутності первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПП ЛТФ «Порто». А саме, товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, які необхідні як підстава для списання товарно-матеріальних цінностей і їх оприбуткування, а також для здійснення розрахунків між перевізниками та замовниками автомобільного транспорту, що передбачено Законами України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про міліцію», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, Наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» №488/346 від 29.12.1995, а також доказів, що засвідчують склад та зміст виконаних робіт щодо надання послуг з маркетингових досліджень, що унеможливлює оцінку їх звязку з господарською діяльністю позивача та віднесення до валових витрат, та, відповідно до складу податкового кредиту підприємства.

Посилання відповідача під час судового розгляду не відсутність товарно-транспортних накладних не є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій.

Наявні в матеріалах справи договори купівлі продажу, в яких позивач виступає покупцем, містять умову, що передача товару здійснюється шляхом забезпечення покупця податковими та видатковими накладними; перехід права власності відбувається на момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною (а.с. 107-108).

Судом встановлено, що позивачем оплачено товар з врахування його доставки (вказана обставина відповідачем не оспорюється), а тому складання товарно-транспортних накладних (які не були виписані та надані поставщиком) в зазначеному випадку не залежить від волі покупця товару. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що саме товарно-транспортна накладна є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснювало їх відпуск, та для оприбуткування товарів підприємством-одержувачем, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей.

Додані позивачем до матеріалів справи рахунки-фактури до вказаних договорів, видаткові накладні, виписки з банківських рахунків підтверджують отримання позивачем передбачених договорами товарно-матеріальних цінностей. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено реальність господарських операцій між ВК «Кедр-РВС Плюс» та ПП ЛТФ «Порто», а відтак позивачем сформовано валові витрати та включено суми до податкового кредиту з податку на додану вартість з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Що стосується посилань відповідача на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 27.01.2011 у справі №1-229/11, як на доказ того, що податкові накладні, отримані від ПП ЛТФ «Порто», не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обовязкового реквізиту справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені ПП ЛТФ «Порто», суд оцінює їх критично з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Оглядом договорів №10/11/08 від 10.11.2008 та №220 від 02.02.2009, актів приймання-передавання, податкових накладних, отриманих від ПП ЛТФ «Порто», встановлено, що від імені ПП ЛТФ «Порто» зазначені документи підписані ОСОБА_3 .

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 27.01.2011 у справі № 1-229/11 на підставі ч.4 ст.7-1 КПК України у звязку із передачею на поруки звільнено від кримінальної відповідальності та покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України (а.с. 93-99).

Разом з тим, вказана постанова жодним чином не стосується керівника ТОВ ПП ЛТФ «Порто» ОСОБА_3, питання підписання чи не підписання ОСОБА_3 податкових накладних у вироку суду не відображені, почеркознавча експертиза не проводилась, тому твердження відповідача про те, що наявні у позивача податкові накладні складені та підписані не ОСОБА_3 постановою суду не підтверджуються.

Таким чином, у судовому засіданні посилання відповідача на те, що наявні у позивача податкові накладні були підписані не ОСОБА_3, спростовані у судовому засіданні.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою, тому за відсутності обставин щодо вчинення ОСОБА_3 протиправної діяльності щодо надання недостовірних документів ВК «Кедр-РВС Плюс», вказана постанова суду не може бути доказом неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарською операцією з ПП ЛТФ «Порто».

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку з боку ВК «Кедр-РВС Плюс» не доведено. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит, а у податкового органу відсутні підстави для збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за податковими повідомленнями-рішеннями від 19.12.2011 №0000502320 та від 19.12.2011 №0000512320.

Безпідставність збільшення позивачу грошових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 19.12.2011 №0000502320, від 19.12.2011 №0000512320.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 р. у справі № 2а/1270/241/2012 за позовом Виробничої корпорації "Кедр-РВС Плюс" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2011 року № 0000502320, від 19.12.2011 року № 0000512320 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 10.04.2012 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П. Лях

С.В.Білак