Ухвала

від 05.12.2011 по справі 2а-6048/11/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6048/11/0170/12

05.12.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представника позивача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - ТОВ "Фірма "Вінціта" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 04.08.11 року у справі № 2а-6048/11/0170/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінціта" (вул. Севастопольська, 227, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95024)

про стягнення 1756,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта»про стягнення заборгованості в сумі 1756,47 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 04.08.2011 року у справі № 2а-6048/11/0170/12 адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінціта" про стягнення 1756,47 грн., задоволено частково.

Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінціта" заборгованість з податку на додану вартість та штрафних санкцій у сумі 905,42 грн. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінціта" заборгованість з земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій у сумі 660,24 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2011 року в частині відмовлених в задоволені позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Санакоєву М.А. у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддю Омельченко В.А.

У судове засідання 05.12.2011 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта»(ЄДРПОУ 22276470) 11.10.1994 року зареєстрована як юридична особа Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с.11), витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ТОВ «Фірма «Вінціта» як юридична особа, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фірма «Вінціта» самостійно задекларовано податок на додану вартість:

Відповідно податкової декларації з ПДВ за липень місяць 2009 року № 183517 від 07.09.2009 року підприємство задекларувало суму податку, яка складає 484,00грн., частково сплачено на суму 457,13грн. Заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 26,87 грн. (а.с.14)

Відповідно податкової декларації з ПДВ за серпень місяць 2009 року № 183726 від 07.09.2009 року (а.с. 16) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 162,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за вересень місяць 2009 року № 213694 від 12.10.2009 року (а.с. 19) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 95,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за жовтень місяць 2009 року № 243998 від 05.11.2009 року (а.с. 20) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 46,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за листопад місяць 2009 року № 263821 від 11.12.2009 року (а.с. 22) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 46,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за грудень місяць 2009 року № 293361 від 12.01.2010 року (а.с. 24) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 46,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за січень місяць 2010 року № 10687 від 11.02.2010 року (а.с. 36) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 33,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за лютий місяць 2010 року № 19534 від 10.03.2010 року (а.с. 38) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 74,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за березень місяць 2010 року № 47266 від 14.04.2010 року (а.с. 45) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 39,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за квітень місяць 2010 року № 77960 від 13.05.2010 року (а.с. 47) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 34,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за травень місяць 2010 року № 85257 від 04.06.2010 року (а.с. 49) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 13,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за червень місяць 2010 року № 121677 від 19.07.2010 року (а.с. 51) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 8,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за серпень місяць 2010 року № 162767 від 23.09.2010 року (а.с. 53) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 1,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за жовтень місяць 2010 року № 208685 від 08.11.2010 року (а.с. 57) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 24,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за листопад місяць 2010 року № 225585 від 15.12.2010 року (а.с. 59) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 14,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181 є узгодженим.

15.12.2009 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, в ході якої виявлені порушення пункту п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

за травень 2009р. -граничний строк сплати -30.06.2009р., фактично сплачено -29.09.2009р., кількість днів затримки -91;

за червень 2009р. -граничний строк сплати -30.07.2009р., фактично сплачено -29.09.2009р., кількість днів затримки -61;

за січень 2009р. -граничний строк сплати -02.03.2009р., фактично сплачено -06.03.2009р., кількість днів затримки -4;

за липень 2009р. -граничний строк сплати -07.09.2009р., фактично сплачено -29.09.2009р., кількість днів затримки -22.

За наслідками перевірки був складений Акт № 965/15-2/22276470 від 15.12.2009 року (а.с. 32) та на підставі зазначеного акту перевірки, за порушення податкового законодавства, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000251502/0 від 14.01.2010 року (а.с.26) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 47,01грн., податкове повідомлення-рішення №0000261502/0 від 14.01.2010 року (а.с. 28) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 16,20грн., податкове повідомлення-рішення №0000271502/0 від 14.01.2010 року (а.с. 30) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 10,34грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, отримані відповідачем 25.01.2010 року (а.с. 31).

14.04.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за липень 2009р., граничний строк подання якої -20.08.2009р., фактично подана -07.09.2009р.

За результатами перевірки був складений Акт № 4743/15-2/22276470 від 14.04.2010 року (а.с.42).

Акт перевірки відповідачем не отримано, про що складено Акт про неможливість ознайомлення з актом перевірки про порушення податкового законодавства № 2619/15-2 від 14.04.2010р. (а.с.41).

Також, актом перевірки достовірності юридичної адреси № 1758/15-2 від 13.04.2010р. (а.с. 44) встановлено, що ТОВ «Фірма «Вінціта»не знаходиться за адресою реєстрації.

На підставі зазначеного акту перевірки та за порушення податкового законодавства, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0005571502/0 від 14.01.2010 року (а.с. 40) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, не отримано відповідачем, про що складено Акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення № 2742/15-2 від 15.04.2010р. (а.с. 41 ).

Відповідно до Наказу ДПА України від 21.06.01 року № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»(який діяв на момент виникнення спірних взаємовідносин), податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що оскільки у даному випадку, податкове повідомлення-рішення № 0005571502/0 від 14.01.2010 року відповідачу надіслано не було, то сума 170 грн., яка вказана у зазначеному повідомленні-рішенні не може вважатися узгодженою у встановленому законом порядку.

03.11.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2010р., граничний строк подання якої -20.09.2010р., фактично подана -23.09.2010р.

За наслідками перевірки був складений Акт № 15851/15-2/22276470 від 03.11.2010 року (а.с.56 ).

Акт перевірки отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на акті.

На підставі зазначеного акту перевірки та за порушення податкового законодавства, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0018391502/0 від 03.11.2010 року (а.с. 55) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170,00грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що складено підпис уповноваженої особи підприємства на коринці повідомлення-рішення.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до податкових повідомлень рішень №0000251502/0 від 14.01.2010 року на суму 47,01грн., №0000261502/0 від 14.01.2010 року на суму 16,20грн., №0000271502/0 від 14.01.2010 на суму 10,34грн., №0018391502/0 від 03.11.2010 року на суму 170,00грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість, яка є узгодженою у встановленому законом порядку та підлягає стягненню, у цілому складає 905,42грн.

18.10.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкового розрахунку з податку на землю, в ході якої виявлені порушення ст. 14, 15 Закону України "Про плату за землю» а саме: несвоєчасне подання розрахунку з податку на землю за 2010р., граничний строк подання якої -до 01.02.2010р., фактично подана -26.08.2010р.

За наслідками перевірки був складений Акт № 14751/15-3/22276470 від 18.10.2010 року (а.с. 62).

Акт перевірки отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 20.10.2009 року (а.с. 63).

На підставі зазначеного акту перевірки, за порушення податкового законодавства, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0011441503/0 від 29.10.2010 року (а.с.61) про застосування штрафних санкцій з податку на землю в сумі 170,00грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що складено підпис уповноваженої особи підприємства на коринці повідомлення-рішення.

Сума, яка вказана у зазначеному повідомленні-рішенні частково сплачена відповідачем у сумі 91,82грн., заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 78,18грн.

28.10.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати до бюджету земельного податку, в ході якої виявлені порушення п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону №2181 а саме: несвоєчасна сплата до бюджету податкового зобов'язання з податку на землю, граничний строк сплати якого -30.09.2010 року, фактично сплачено - 14.10.2010 року, кількість днів затримки -14 днів.

За наслідками перевірки був складений Акт № 15603/15-3/22276470 від 28.10.2010 року (а.с. 66).

Акт перевірки отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 01.11.2010 року (а.с. 67).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0011471503/0 від 04.11.2010 року (а.с. 64) про застосування штрафних санкцій з податку на землю в сумі 1,80грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 06.11.2010 року (а.с. 65).

Сума, яка вказана у зазначеному повідомленні-рішенні частково сплачена відповідачем у сумі 91,82грн., заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 78,18грн.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Фірма «Вінціта»самостійно задекларовано податок на землю згідно з наступним:

Відповідно до розрахунку земельного податку за 2010 рік № 153179 від 26.08.2010р. (а.с. 68) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 290,12грн., до теперішнього часу сума податку не сплачена.

З метою погашення податкової заборгованості ТОВ «Фірма «Вінціта»ДПІ в м.Сімферополі АР Крим було здійснено низку заходів, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

29.01.2009 року позивачем була складена перша податкова вимога № 1/431 на суму податкового боргу відповідача в розмірі 51,26 гривень (а.с.74).

Перша податкова вимога отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на коринці зазначеної вимоги.

25.05.2009 року позивачем була складена друга податкова вимога № 2/1737, в якій було вказано, що сума податкового боргу відповідача становить 725,08 гривень. (а.с.75).

Друга податкова вимога отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на коринці зазначеної вимоги.

Відповідачем зазначені податкові вимоги у встановленому діючим законодавством порядку не були оскаржені.

Рішенням про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 277/24-1 від 30.07.2009 року відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) позивач вирішив здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків ТОВ «Фірма «Вінціта», а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Отже, матеріалами справи підтверджено застосування позивачем заходів досудового стягнення сум податкового боргу, передбачених статтею 6 Закону №2181.

14.12.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати до бюджету земельного податку, в ході якої виявлені порушення п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 а саме: несвоєчасна сплата до бюджету податкового зобов'язання з податку на землю, граничний строк сплати якого -01.11.2010р., фактично сплачено -02.11.2010р., кількість днів затримки -1 день.

За наслідками перевірки був складений Акт № 19983/15-3/22276470 від 14.12.2010 року (а.с. 71).

Акт перевірки отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 15.12.2010 року (а.с.72).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0013941503/0 від 24.12.2010 року (а.с. 69) про застосування штрафних санкцій з податку на землю в сумі 20,81грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 28.12.2010 року.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі -ПК України), який згідно з п.1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Отже, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, сума зі сплати штрафних санкцій згідно повідомлення-рішення №0013941503/0 від 24.12.2010 року є податковим боргом.

Відповідно до пп. 14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) -це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, що справляється у зв'язку з порушенням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (у тому числі за порушення вимог Закону №265 та Закону №98) відноситься до категорії "грошове зобов'язання платника податків" у розумінні ПК України.

Податковий борг виник після набрання чинності Податковим кодексом України, підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення -рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 року у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. № 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року № 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

В адміністративному позові Державної податкової інспекції в м. Сімферополі вказано про наявність у відповідача податкового боргу зі сплати штрафних санкцій з земельного податку сумі 20,81грн., але доказів направлення податкових вимог, які містять відомості, передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на зазначену суму податкового боргу позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано.

Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення таких податкових вимог.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, згідно повідомлення-рішення № 0013941503/0 від 24.12.2010 року у сумі 20,81 грн.

З огляду на викладене, судом першої інстанції позовні вимоги ДПІ у м. Сімферополі були задоволені частково.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 04.08.11 року у справі № 2а-6048/11/0170/12, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 04.08.11 року у справі № 2а-6048/11/0170/12, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська