Рішення

від 16.04.2008 по справі 32/376

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/376

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/376

16.04.08

За позовом               Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Бадах і К»

До                         Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване будівельно -

                             монтажне управління № 1»

Про                         стягнення 13 987,20 грн.

За зустрічним позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване

                                              будівельно - монтажне управління № 1»

До                              Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю

                                               «Бадах і К»

Про                        визнання договору недійсним

Суддя   Хрипун О.О.

Представники:   

Від позивача (за первісним позовом)            Іщук Є.Д.–предст.,

                                                                   Бадах Ю.С.–директор,

Від відповідача (за первісним позовом)           Яценко О.В.- предст.

Обставини справи:

Мале підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Бадах і К»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1» 10 258,20 грн. заборгованості по оплаті послуг з охорони з урахуванням рівня інфляції, а також пені в розмірі 3 191,60 грн. та 587,20 грн. 3% річних від простроченої суми, що нараховані у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1 на організацію охорони об'єктів від 04.08.2004 щодо оплати вартості послуг охорони.

          Відкрите акціонерне товариство «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»проти позову заперечує та звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання договору № 1 від 04.08.2004 та актів виконаних робіт за серпень та вересень 2004 року недійсними з мотивів підписання цих документів від імені Відкритого акціонерного товариства  «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»невстановленою особою.

          Мале підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Бадах і К»проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним договору сплинув, а також на те, що при укладенні спірного договору сторонами дотримані вимоги, передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

04.08.2004 між Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Бадах і К»(Виконавець) та  Відкритим акціонерним товариством «КСБМУ-1»(Замовник) укладений Договір №1 про організацію охорони об'єктів надання послуг по охороні об'єктів, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по наданню охоронних послуг на об'єктах Замовника згідно дислокації (додаток №1).

У відповідності до додатку №1 до вказаного Договору «Дислокація об'єктів, переданих під охорону МП ТОВ «Бадах і К»ВАТ «КСМБУ1»від 04.08.2004 об'єкт охорони знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 37 Г.

Відповідно до п.3.1 Договору №1 про організацію охорони об'єктів надання послуг по охороні об'єктів від 04.08.2004 вартість послуг Виконавця визначається сторонами на підставі дислокації –рахунку. Оплата вартості послуг з охорони об'єкту здійснюється щомісячно на підставі акту виконаних робіт (п.3.2).

Протоколом погодження вартості послуг по охороні (додаток №2 до Договору від 04.08.2004) сторони встановили, що одна година роботи працівника Виконавця коштує  4,17грн. без ПДВ, ПДВ –0,83грн.

Згідно складених сторонами Договору актів про облік виконаних робіт по охороні об'єктів та розрахунків вартості цих робіт у серпні 2004 року Виконавцем відпрацьовано 1080 год., вартість виконаних робіт становить 5 400,00 грн.; у вересні 2004 року відпрацьовано 522 год., вартість послуг становить 2 610,00 грн.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 вказаного кодексу).

Підставами виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 названого кодексу).

За умовами Договору № 1 від 04.08.2004 відповідач за первісним позовом повинен був сплатити на користь позивача за первісним позовом вартість послуг з охорони об'єкта на підставі складених сторонами актів виконаних робіт. Однак, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, своїх зобов'язань щодо оплати вартості послуг з охорони об'єкта відповідач за первісним позовом не виконав.

Претензія, надіслана позивачем за первісним позовом на адресу відповідача з вимогою про сплату отриманих у серпні, вересні 2004 року послуг на загальну суму 8 010,00 грн., залишена без задоволення.

Відповідач за первісним позовом  вказує на те, що у Договорі № 1 про організацію охорони об'єкту від 04.08.2004 та додатках до нього зазначено, що від Замовника виступав генеральний директор товариства Рябуха О.Б., проте підпис, який міститься в цих документах, Рябусі О.Б. не належить. У зв'язку з цим відповідач за первісним позовом стверджує, що вказані документи підписані невстановленою особою та підлягають визнанню недійсними.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2        ст. 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Позивач за первісним позовом стверджує, що Договір № 1 про організацію охорони об'єкта від 04.08.2004 з боку Замовника –відповідача підписаний заступником Генерального директора  Відкритого акціонерного товариства  «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»Вахненко Вірою Миколаївною, яка в період підписання вказаного договору виконувала обов'язки Генерального директора товариства.

Ухвалою від 27.02.2008 суд зобов'язав відповідача за первісним позовом надати копію протоколу про призначення Вахненко В.М. в.о. генерального директора у 2004 році та документи із зразками її підпису, а також відомості про надання охоронних послуг Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Бадах і К»за серпень-грудень 2004 року та копії документів про перерахування коштів на оплату охоронних послуг за ці місяці. Однак, витребувані документи Відкритим акціонерним товариством «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»суду не надані, явка повноважного представника у судове засідання не забезпечена.

Факт укладення Договору № 1 від 04.08.2008 відповідачем за первісним позовом заперечується.

Згідно ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Таким чином, для заперечення факту здійснення правочину можуть подаватися та розглядатись судом письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису та інші докази, до яких чинне процесуальне законодавство відносить будь-якого роду документи, акти, листування. До таких доказів можуть бути віднесені і висновки експерта, речові докази, які стосуються правочину. Частина 1 статті 218 Цивільного кодексу України встановлює лише заборону для суду обґрунтовувати  своє рішення на свідченнях свідків. Однак, жодного належного та допустимого доказу на заперечення факту правочину відповідач за первісним позовом суду не надав.

Як передбачено ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.  Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.  

Стаття 241 Цивільного кодексу України передбачає два варіанта поведінки особи, яку представляють, при представництві з перевищенням повноважень: схвалення дій, вчинених від її імені, а також відмова від такого схвалення. Схвалення дій представника можливе в різних        формах –схвалення шляхом заяви про це; схвалення мовчазною згодою, а також схвалення шляхом здійснення конклюдентних дій, що свідчать про прийняття правочину.

Матеріали справи свідчать, що у відповідача за первісним позовом є в наявності примірник спірного договору та усіх доданих до нього документів, і після направлення позивачем за первісним позовом  претензії щодо сплати вартості послуг з посиланням на цей договір відповідач за первісним позовом договір не оспорив, зауважень чи заперечень позивачу за первісним позовом не навів, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для неприйняття цього правочину та виконання визначених ним зобов'язань.

За таких обставин зустрічний позов про визнання недійсними Договору № 1 про організацію охорони об'єктів надання послуг по охороні об'єктів від 04.08.2004 та актів виконаних робіт за серпень та вересень 2004 року необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Також суд враховує, що вимога про визнання цього договору недійсним заявлена Відкритим акціонерним товариством «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, оскільки спірний договір укладено 04.08.2004, а позов про визнання його недійсним подано до суду 17.09.2007 (вх. 26118), що у відповідності до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові. Поважних причин пропуску строку позовної давності Відкритим акціонерним товариством «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»не наведено.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами, а тому відмова відповідача за первісним позовом від виконання передбачених договором зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг є неправомірною. У зв'язку з викладеним первісний позов в частині стягнення з відповідача основного боргу  визнається судом обґрунтованою.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  неналежне виконання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Факт невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований. Тому суд погоджується з твердженням позивача за первісним позовом, що порушення відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань є підставою для застосування по відношенню до нього штрафних санкцій.

Однак стосовно розміру пені, яка заявлена позивачем за первісним позовом, суд відзначає наступне.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні Договору № 1 про організацію охорони об'єктів надання послуг по охороні об'єктів від 04.08.2004 сторони погодили, що за  несвоєчасне перерахування коштів за охоронні послуги Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,5%, за кожний день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ (п. 4.2 Договору).

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір, встановлений вищевказаним законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством.  В свою чергу, умови договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

З урахуванням наведеного, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором від 04.08.2004 з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 685,67 грн., розрахована судом з урахуванням періодів прострочення в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, яка діяла у відповідному періоді. Сума пені за несвоєчасну оплату послуг з охорони об'єктів за серпень та вересень 2004 року визначена судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 685,67 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції  наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 537,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

З урахуванням викладених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача, викладені у первісному  позові, обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 10 084,59 грн., пені у розмірі 685,67 грн. та 3% річних від простроченої суми платежів в розмірі 537,20 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за первісним підлягають стягненню зі сторін  пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу по зустрічному позову покладаються на позивача за зустрічним позовом відповідно до вимог ст. 49 Господарського процессуального кодексу.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1» (03127, м. Київ, вул. Заболотного, 3, код 03450264, р/р 2600830200007 в  АКБ «Трансбанк»м. Києва, МФО 300089 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадах і К»(м. Київ, пр-т. Корольова, 12 ж, 03148, м. Київ, пр-т.        40-річчя Жовтня, 2-Б, код 13672126, р/р № 2600073130901 в АБ «Енергобанк»м. Київ, МФО 300272)  10 084 (десять тися вісемдесят чотири) грн. 59 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 67 коп. пені, 537 (п'ятсот тридцять сім) 20 коп. 3% річних від простроченої суми платежів, 113 (сто тринадцять) грн. 07 коп. державного мита, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                          О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 11.06.2008