Ухвала

від 27.09.2010 по справі 2а-11457/09/10/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11457/09/10/0170

27.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Божко О.О.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Варіант" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 13.11.09 року у справі № 2а-11457/09/10/0170

за позовом Приватного підприємства "Варіант" (вул. Шкільна, 1, с. Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97530)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК (вул. Бєлова, 2, с.Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2009 року у справі № 2а-11457/09/10/0170 (суддя Кудряшова А.М.) був задоволений адміністративний позов Приватного підприємства "Варіант" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005792330 від 16.09.2009 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0005792330 від 16.09.2009 року, прийняті стосовно Приватного підприємства "Варіант". Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Варіант" судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Варіант" відмовити.

У судове засідання 27.09.2010 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.1997 року Приватне підприємство «Варіант»зареєстровано як юридична особа Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10), Довідкою з ЄДРПОУ № 009557 від 13.01.2009 року (а.с.11) та Статутом позивача (а.с.56-69). Позивач є платником податків та зборів, взятий на облік в ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 24.11.1997 року за № 901, що підтверджено довідкою ДПІ від 23.06.2006 року №10 (а.с.83).

04 вересня 2009 року працівниками Державної податкової адміністрації в Сімферопольському районі АР Крим Мисенко О.О., та Сандригайло Д.О., на підставі направлень на проведення перевірки №3055 від 01.09.2009 року і №3056 від 01.09.2009 року (а.с.106-107) була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій - Приватним підприємством «Варіант»в магазині в приміщенні станції технічного обслуговування, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 41, де здійснює господарську діяльність позивач. Перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_4, що не оспорюється сторонами.

За результатами перевірки складено акт № 002258 від 04 вересня 2009 року (а.с.102-103), в якому зафіксовано факт проведення розрахункової операції з застосуванням реєстратора розрахункових операцій під час продажу товару (1 каністри масла моторного «Кастрол»4 л) за ціною 172 грн.00 коп., продавцем було видано товар, розрахунковий документ та здача. В акті перевірки також зазначено: «Установлено необеспечение соответствия денежных средств на месте проведения расчетов сумме средств, указанной в дневном отчете РРО. При подсчете наличных денежных средств на месте проведения расчетов учитывались денежные средства, находящиеся в ящике стола (так как кассовый ящик отсутствует), из которых проводилась расчетная операция (выдана сдача и помещена купюра 200 грн.)»(наведено мовою оригіналу). В пункті 2.2.13 акту перевірки перевіряючими зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 3230 грн.00 коп. (з урахуванням покупки), сума коштів, що зазначена в денному звіті РРО -189 грн.00коп. (згідно Х-звіту). Невідповідність сум готівкових коштів складає 3041,00 грн.(3230,00-189,00). Тобто під час перевірки встановлено порушення вимог пунктів 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (надалі - Закон про РРО), а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005792330 від 16 вересня 2009 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 15205 грн. 00коп. (а.с.100) за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (порушені вимоги п.13 ст.3 Закону про РРО) - фінансова санкція застосована відповідно до ст. 22 Закону про РРО: у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО -15205 грн. 00коп. (3041,00*5).

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПА в АР Крим фактично було проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазина в приміщенні СТО, а не станції по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів, як зазначено в акті перевірки. Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що зазначена обставина не є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій, оскільки обидва зазначені об'єкти належать позивачу, розташовані за однією адресою, направлення на проведення перевірки було видано на перевірку ПП «Варіант»без зазначення господарської одиниці, що буде перевірятись, працівники податкового органу були допущені до проведення перевірки та склали акт перевірки, що був вручений працівнику позивача.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІІ та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.2005 року №265/95-ВР.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону про РРО контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно з законодавством України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Стаття 1 Закону про РРО передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 статті 3);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13 статті 3).

Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно зі статтею 22 Закону про РРО у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що зазначені грошові кошти у сумі 3041 грн. 00 коп., були отримані позивачем за проданий товар. Судом першої інстанції з урахуванням наданими позивачем під час розгляду справи документами та показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, встановлено, що грошові кошти в сумі 3041 грн. 00 коп., що були знайдені перевіряючими в столі, належали особисто ОСОБА_4. Будь-яких доказів, що спростовують зазначені висновки, відповідачем не надано та не повідомлено про їх наявність у третіх осіб для витребування та залучення до матеріалів справи. Відсутність заперечень ОСОБА_4, на акті перевірки та описі грошових коштів не підтверджує факт їх знаходження на місці проведення розрахунків, оскільки внесення таких заперечень є правом позивача, а не його обов'язком та не підтверджує наявність порушення. Відповідачем також не надано суду доказів того, що зазначені грошові кошти використовувались для розрахунків з покупцями. Наявна в акті перевірки відмітка про те, що з зазначених грошових коштів проводились розрахунки, матеріалами справи та показаннями свідків не підтверджена, представником відповідача не надано суду будь-яких доказів на підтвердження зазначених відомостей акту перевірки. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в приміщенні магазину зі слів свідків знаходиться три стола, однак перевіряючими не було зазначено -в якому саме столі знайдені вказані грошові кошти, до акту перевірки не додано будь-яких пояснень продавця ОСОБА_4, стосовно належності грошових коштів у сумі 3041грн.00коп. саме позивачу, відсутні будь-які докази, що вказані грошові кошти отримані за реалізований товар.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не спростовано факт укладення договору між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про придбання будівельних матеріалів (сантехники), не оспорено твердження позивача стосовно того, що грошові кошти в сумі 3041грн.00коп. є особистими коштами ОСОБА_4, що були призначені для розрахунку з ОСОБА_5

Твердження апелянта про те, що всі грошові кошти -і отримані за реалізований товар, і знайдені в ящику столу в сумі 3041грн.00коп. знаходились на місці проведення розрахунків спростовуються наступним.

Відповідно до фототаблицею (а.с.74-75) стіл, в якому зберігаються особисті речі продавця ОСОБА_4, та були знайдені грошові кошти у сумі 3041грн.00коп., знаходиться на відстані 1-1,5 метрів від столу, що є робочим місцем продавця та на якому знаходяться реєстратор розрахункових операцій і грошові кошти, отримані за продані товари. Отже, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначений стіл використовуються як місце, де здійснюються розрахунки із покупцями за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, тобто є місцем проведення розрахунків.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що грошові кошти в сумі 3041 грн.00коп., знаходились не в касі, грошовому ящику або сейфі позивача, а були знайдені на відстані 1-1,5 метрів від місця проведення розрахунків -столу продавця, де і знаходяться касовий апарат та коробка для грошових коштів, у зв'язку з чим суд першої інстанції погодився з твердженням позивача, що зазначений стіл був призначений для зберігання особистих речей і грошових коштів продавця, а не для проведення розрахунків з покупцями та зберігання грошових коштів, що отримані за продані товари.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим № 0005792330 від 16.09.2009 року про застосування до Приватного підприємства "Варіант" фінансових санкцій на суму 15205 грн. 00коп. не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню і, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача застосував приписи ч.2 статті 11 КАС України -вийшов за межи позовних вимог і визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим № 0005792330 від 16.09.2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 13.11.09 року у справі № 2а-11457/09/10/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 13.11.09 року у справі № 2а-11457/09/10/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2010 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська