Ухвала

від 08.06.2011 по справі 2а-13251/10/7/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13251/10/7/0170

08.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Шкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава"- ОСОБА_2, довіреність № 1 від 10.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № 6354/п від 18.12.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим- Кургаліна Олена Іллівна, довіреність № 3971/к/10 від 15.12.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 20.12.2010 у справі № 2а-13251/10/7/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" (вул. Червонофлотська, 1, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2010 у справі № 2а-13251/10/7/0170 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті від 11 жовтня 2010 року № 0000892301/0, яким Закритому акціонерному товариству "Санаторій "Слава" донараховано податок на прибуток підприємств у розмірі 4 414 382 гривень та нараховані штрафні санкції у розмірі 4 451 299,50 гривень, усього 8 865 681,50 гривень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті від 11 жовтня 2010 року № 0000902301/0, яким Закритому акціонерному товариству "Санаторій "Слава" нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 10 306 гривень.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2010 у справі № 2а-13251/10/7/0170 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач -Закрите акціонерне товариство "Санаторій "Слава", звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим від 14.10.2010 №№ 0000902301/0, 0000892301/0.

Позов мотивовано тим, що відповідач під час проведення перевірки, на підставі висновків якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, дійшов до необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток, а також вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в м. Алушта була проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «Санаторій «Слава»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2010.

За результатами перевірки складений акт від 01.10.2010 №1454/23/02650854 та 11.10.2010, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000892301/0 від 11.10.2010, яким донараховано податок на прибуток підприємств у розмірі 4 414 382 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 4 451 299,50грн. усього 8865681,50 грн. та № 0000902301/0 від 11.10.2010, яким нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 10306 грн.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, п. 6.1. ст. 6, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997р.; пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), а саме ЗАТ «Санаторій «Слава»завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду за травень 2010 року на 151 911 грн.; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду за червень 2010 року на 25 765 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду та зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду декларації за червень 2010 року на 18 525 грн. - за вказаними порушеннями нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 10 306 грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010 р. на 82 695 210 грн., занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на 17 657 527 грн., занижено податок на прибуток на 4 414 382 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 4 451 299,50 грн. у зв'язку з будівництвом нежитлових приміщень, розташованих у корпусах №№ 9, 10, як вказано в акті, з метою продажу. ДПІ у м. Алушті вважає вказані приміщення товаром, а «операції з передачі права власності на них - операціями з реалізації товарів, тому операції з поставки послуг підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків та операції з реалізації товарів (нежитлових приміщень) включаються до складу валового доходу підприємства».

Відповідачем операції з будівництва ЗАТ «Санаторій «Слава»нежитлових приміщень відповідно до зазначених договорів про участь у будівництві нежитлових приміщень віднесені до операцій з поставки послуг і тому оподатковані податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20 відсотків. Тобто, відповідачем вказані договори віднесені до таких, якими передбачено передачу прав власності на нежитлові приміщення, що будуються, а такі операції, відповідно до п. 1.4. Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР підпадають під визначення поставки товарів, та підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість".

При цьому базу оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначено у загальновстановленому порядку - відповідно до норм п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", тобто виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Відповідно до норм п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, згідно до норм пунктів 1.3., 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»ЗАТ «Санаторій «Слава»повинен був утримувати та вносити до бюджету податок на додану вартість (шляхом декларування податкових зобов'язань), що отриманий ним у звітному (податковому) періоді у складі коштів, що надійшли за зазначеними договорами. На підставі вказаного, грошові кошти, що надходили у рамках договорів про участь у будівництві нежитлових приміщень, були включені до бази оподаткування податком на додану вартість у відповідності з п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у перевіреному періоді ЗАТ „Санаторій „Слава" здійснювало будівництво корпусів №№9,10, що розташовані у м. Алушті по вул. Червонофлотській, 1. При цьому будівництво здійснювалось за рахунок коштів, отриманих Санаторієм згідно укладених із юридичною особою - ТОВ „Капітальні інвестиції" та фізичними особами договорів про участь у будівництві нежитлових приміщень, або про дольову участь у будівництві нежитлової будівлі. Так, згідно договору № 59 про участь у будівництві нежитлового приміщення, укладеного із ТОВ „Капітальні інвестиції" 07.07.2008р. (т.2 а.с.88-92), з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.04.2009р., предмет договору полягає у наступному: „п.п. 2.1. На підставі цього Договору Сторона-1 (ЗАТ „Санаторій „Слава") своїми силами і засобами, із залученням грошових коштів Сторони-2 (ТОВ „Капітальні інвестиції") здійснює будівництво не житлових будівель загальною площею 13491,42 кв.м. (далі - Об'єкт будівництва). Після введення в експлуатацію Об'єкту Сторона-1 передає Стороні-2 профінансоване не житлове приміщення (далі - Об'єкт фінансування) № 10075, загальною площею 59,30 кв.м., збудоване Стороною-1 згідно Проекту „Реконструкція санаторія „Слава", Спальні корпуси №№ 9, 10 в м. Алушта", з урахуванням комплексу робіт, передбачених технічними характеристиками нежитлових приміщень, а Сторона-2 забезпечує фінансування будівництва Об'єкту фінансування та приймає його у свою власність відповідно до умов цього Договору".

Згідно умов цього Договору, перехід грошових коштів від інвесторів до ЗАТ „Санаторій „Слава" та майна від ЗАТ „Санаторій „Слава" до фізичних та юридичних осіб здійснюється за договорами, що відповідають вимогам, передбаченим договором доручення, та за своїми функціями згідно цих договорів ЗАТ „Санаторій „Слава" фактично виконує функції повіреного, відповідно право власності на майно до ЗАТ "Санаторій „Слава" (Сторони - 1 за договорами) не переходить.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»)

При оформленні операцій по договору про фінансування будівництва, у якому вказано, що здійснюється участь (пайова участь) у будівництві стороною, не уповноваженою самостійно виконувати будівельні роботи, ведення бухгалтерського обліку у уповноваженої сторони (забудовника) здійснюється відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування», відповідно до якої «кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об'єкта, відображаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів, запасів і кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика і об'єкт будівництва. Після оформлення документів, про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта й приймально-передавального акта забудовник на відповідну вартість дебетує рахунок 48 у кореспонденції з рахунком 15.

Передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об'єкта пайовик відображає за кредитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Після одержання оформлених документів про право власності й приймально-передавального акта пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта кредитується рахунок 37 у кореспонденції з рахунком 15.

Зарахування на баланс власної частки збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15. Якщо власна частка збудованого об'єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначені пайовиком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 "Товари" та кредитом рахунку 15.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень (інвентарними об'єктами).»

Перерахування підрядним організаціям грошових коштів (як отриманих від інакших інвесторів, так і власних) замовник відображає у збільшення дебіторської заборгованості по наданим авансам

Договори про участь у будівництві нежитлового приміщення не передбачають передачу Санаторієм „Слава" права власності на якійсь товар, оскільки умовами договорів передбачено, що Сторона-2 реєструє право власності на об'єкт після введення його у експлуатацію за собою, відповідно немає переходу права власності від Санаторію тому що він його не отримує у встановленому для нерухомості порядку. Тому, по своїй правовій суті договори, що укладені Санаторієм „Слава" є змішаними договорами, що дозволяється цивільним та господарським законодавством України з елементами договору доручення.

Податковий облік з податку на прибуток у випадку укладання договорів з елементами договору доручення ведеться із застосуванням п. 7.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

«7.9.1. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам - дебіторам, отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості власниками іпотечних сертифікатів . участі, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу; залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, в тому числі шляхом погашення облігацій, залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6. цього пункту».

База оподаткування з податку на додану вартість у випадку укладання договорів з елементами договору доручення визначається відповідно п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», де вказано, що у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням».

Доводи суду першої інстанції також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2010 у справі № 2а-13251/10/7/0170 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2011 р.

Головуючий суддя О.А.Щепанська

Судді Г.М. Іщенко

О.В.Кучерук