Ухвала

від 15.06.2011 по справі 2а-13475/10/17/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13475/10/17/0170

15.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Саматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання"ТехноМаш-Крим"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 17.05.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 08.12.10 у справі № 2а-13475/10/17/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" (пер. Лавандовий, б. 2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.10 у справі № 2а-13475/10/17/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" задоволені, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення 11.10.10 №0024092301/0 Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 154863,45грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" 03,40грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що відповідачем проведена перевірка на підставі направлення від 31.08.2010р. №1608/23-2 виданого відповідачем. За результатами перевірки прийнято акт №13975/23-2/34581914, у якому, зокрема, зазначено, про порушення відповідачем ст.ст.2, 15 Закону України "Про плату за землю", що стало причиною заниження податкового зобов'язання з податку на землю за період з квітня 2009р. по червень 2010р. на загальну суму 103242,30 грн., у т.ч. з квітня по листопад 2009р. на 6724,19грн. в місяць, у грудні 2009р. на 6724,20 грн., з січня по червень 2010р. на 7120,76грн. в місяць. На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.10р. №0024092301/0 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у загальному розмірі 154863,45грн., у т.ч. основний платіж -103242,3грн., штрафні санкції -51621,15грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 20.10.10р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, якою позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.10.10р. №0024092391/0.

Вимоги позивача мотивовані тим, що спірне рішення прийнято за наслідками перевірки, якою встановлені порушення норм Закону України "Про плату на землю" та донараховано плату за землю загальною сумою 103242,30грн. Між тим, донарахування земельного податку проведено щодо земельної ділянки, яка у встановленому порядку не передана у власність або користування товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивач - суб'єкт господарювання, юридична особа; ідентифікаційний код 34581914; зареєстрований 05.09.06р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради; діє на підставі статуту, нова редакція якого затверджена загальними зборами товариства 22.04.10р. протокол №2 та зареєстрована 28.04.10р.

Відповідно до оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 11.10.10р. №0024092301/0 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у загальному розмірі 154863,45грн., у т.ч. основний платіж -103242,3грн., штрафні санкції -51621,15грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами планової виїзної перевірки позивача -ТОВ "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09р. по 30.06.10р.

Вказана перевірка проведена на підставі направлення від 31.08.2010р. №1608/23-2 виданого відповідачем; про проведення перевірки проінформовано позивача 28.07.2010р.; про проведену перевірку зроблено запис у журналі реєстрації перевірок під №2 від 31.08.10р.

Результати перевірки зафіксовані у акті №13975/23-2/34581914, у якому, зокрема, зазначено, про порушення відповідачем ст.ст.2, 15 Закону України "Про плату за землю", що стало причиною заниження податкового зобов'язання з податку на землю за період з квітня 2009р. по червень 2010р. на загальну суму 103242,30 грн., у т.ч. з квітня по листопад 2009р. на 6724,19грн. в місяць, у грудні 2009р. на 6724,20 грн., з січня по червень 2010р. на 7120,76грн. в місяць.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обов'язків платників податку тощо, до обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів), віднесені, зокрема, такі зобов'язання, як: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни (ст.9 Закону).

Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), силу п.8 ч.1 ст.14 Закону, віднесено до загальнодержавного податку.

В силу чч. 2-4 ст.14 Закону, загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України; порядок зарахування їх до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України; плата на землю на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим за ставкою в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Спеціальним по відношенню до норм вказаного Закону у спірних правовідносинах є Закон України "Про плату за землю", який визначає: розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів; об'єкти плати за землю; суб'єктів плати за землю; порядок обчислення та сплати земельного податку та плати за користування земельною ділянкою тощо.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю", про порушення якої вказано у акті перевірки, використання землі в Україні є платним.

Також, вищевказаною нормою встановлено форми плати за землю - земельний податок або орендна плата, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною 2 ст.2 Закону, зокрема, визначено суб'єктів земельного податку, якими є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів -учасників угоди про розподіл продукції.

При цьому, цією ж нормою визначено, що справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди; а за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

В силу ст.15 Закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.13 Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, -договір оренди такої земельної ділянки.

Підстави набуття права на землю визначені гл.19 Земельного кодексу України (далі -ЗК України). При цьому, ст.125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Також, нормами ЗК України визначається перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку. Відповідні документи, за змістом ч.4 ст.70 КАС України, є належними доказами наявності прав на земельну ділянку.

Так, згідно ст.126 ЗК України, такими документами є: державний акт -посвідчує право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, свідоцтвом про право на спадщину -посвідчує право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення; акт на право постійного користування земельною ділянкою -посвідчує право постійного користування земельною ділянкою; зареєстрований договір оренди землі -посвідчує право оренди земельної ділянки.

Між позивачем у справі -ТОВ "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" та ТОВ "Черкаситехномаш" 26.12.06р. укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивачу передано у власність нежилі будівлі площею 40593 кв. м, розташовані за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2. Право власності на вказані будівлі зареєстровано за позивачем 30.01.10р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності №13389736 (а.с.79).

Крім того, між вказаними особами 26.01.07р. укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого у власність позивача передано нежилі будівлі площею 5054,7 кв.м, які розташовані за аналогічною адресою. Право власності на вказані будівлі за позивачем зареєстровано 30.01.07р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності №1339011.

В силу ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти, а до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення; якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як встановлено під час розгляду даної справи, позивачем протягом 2009-2010рр. подані податкові розрахунки земельного податку, у яких ним самостійно визначено суму зобов'язання з податку на землю за користування земельною ділянкою, що перебуває під придбаними нежилими будівлями загальною площею 83035 кв. м., розташованими за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2.

Підставою для нарахування плати за землю, як вказано у додатку №1 до податкового розрахунку за спірні періоди, є дані з державного земельного кадастру, підтверджені довідковими матеріалами.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовані матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки під час проведення перевірки донарахування земельного податку здійсненого відповідачем на підставі витягу з додатку №1 до протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин від 22.09.08р. №72, відповідно до якого визначено, що позивачу необхідно оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 16,360га для обслуговування будівель і споруд по збору та обслуговуванню автотранспортних засобів по пров. Лавандовому, 2; щодо земельної ділянки площею 2,6 га рекомендовано провести аукціон за умови переводу земель сільськогосподарського призначення у встановленому порядку. Однак, відповідне рішення, оформлене вказаним протоколом, виходячи з положень вищевказаних норм ЗК України, не є підставою для переходу права на вказану земельну ділянку до позивача, у зв'язку з чим, за змістом ст.15 Закону України "Про плату за землю", у позивача не виникло обов'язку сплачувати земельний податок з земельної ділянки, право власності або право користування щодо якої до нього не перейшли. Таким чином, донарахування земельного податку за спірний період у розмірі 103242,3грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій сумою 51621,15 грн. за результатами перевірки спірним податковим повідомленням-рішенням безпідставне.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.10 у справі № 2а-13475/10/17/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 червня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко