Ухвала

від 14.06.2011 по справі 2а-14333/10/13/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14333/10/13/0170

14.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Факелл"- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № 14/10-0 від 13.01.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 03.03.11 у справі № 2а-14333/10/13/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факелл" (вул. Трубаченко, буд. 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95048)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факелл" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, що виразилися у невизнанні податкових декларацій та додатків до декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 та травень 2010 протиправними.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим №0016801502/2 від 15.10.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 192644,00 грн. прийняте в результаті проведення невиїзної документальної перевірки від 04.10.2010 актом №14059/15-2.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факелл" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою, відповідач: Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Факелл" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 14.06.11 представник позивача не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.11 підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 04.10.10 була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Факелл" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року.

За результатами перевірки був складений Акт №14059/15-2 від 04.10.10. В акті зафіксовано, порушення підпунктів 7.7.2. статті 7 Закону про ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю "Факелл" завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 192644,00 грн. за червень 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.10 №0016801502/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 192644,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.4. статті 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податкової декларації.

Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим у своїх запереченнях та в акті перевірки від 14.10.10 вказує на те, що податкові декларації з ПДВ за квітень 2010 року та за травень 2010 року не визнані у якості податкової звітності, оскільки заповнені з порушенням.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Факелл" 17.05.10 була подана податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року. Листом від 20.05.10 №20975/10/15-2 відповідач повідомив про невизнання податкової декларації у якості податкової звітності. Матеріали справи встановлено, що 27.05.10 у 16:22 позивачем була податна податкова декларація з ПДВ в електронному вигляді за квітень 2010 року. На підтвердження отримання вказаної звітності позивачем була отримана квитанція №2 про прийняття на районному рівні з зауваженнями. 14.06.10 повторно позивачем була подана декларація з ПДВ за квітень 2010 року, яка також була прийнята на районному рівні з зауваженнями. 27.05.10 на адресу позивача було спрямовано повідомлення про невизнання податкової звітності за квітень 2010 року -декларації з ПДВ разом з додатками, з посилання на пункти 3.3., 4.3., 5 Порядку заповнення та надання податкової деклараціях з податку на додану вартість від 30.05.1997 №166.

Суд першої інстанції встановив, що підставою для невизнання податкової звітності послугувало те, що у податковій декларації зазначені особи, що підписали декларацію -директор Гірська І.В., головний бухгалтер -«нет».

Судом встановлено, що 10.02.09 між Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факелл" був укладений договір №1192 про визнання електронних документів. Відповідно до пункту 1.3. розділу 3 договору для надання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС платник податків зобов'язаний використовувати особистий ключ, відповідно якому посинений сертифікат відкритого ключа надано платником податків до органу ДПС разом з цим договором. Позивачем наданий посилений сертифікат відкритого ключа серійний номер 82С98 власника ГірськаІ.В., та посилений сертифікат відкритого ключа серійний номер 82С97 власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Факелл".

Згідно до статті 5 Закону України «Про електронний цифровий підпис»від 22.05.03 № 852-ІУ юридичні та фізичні особи можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, сформованим центром сертифікації ключів, а також використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката ключа. У випадках, коли відповідно до законодавства необхідне засвідчення дійсності підпису на документах та відповідності копій документів оригіналам печаткою, на електронний документ накладається ще один електронний цифровий підпис юридичної особи, спеціально призначений для таких цілей.

У підпункті 7.6. Інструкції №233 «Про подання податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку»зазначено, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Таким чином, позивачем не порушений порядок оформлення податкової звітності, тому дії податкової щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року є протиправними.

Також, судом встановлено, що поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню на розрахунковий рахунок складає 206258,00 грн. Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2), позивачем був включений залишок від'ємного значення, що виник у березні 2010 року 133098,00 грн. та у лютому 2008 року у сумі 73160,00 грн.

В акті перевірки від 04.10.10 відповідач посилається на порушення позивачем порядку складання Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, а саме невірно вказані податкові періоди у яких відображена фактична сплата отримувачем товару частини залишку від'ємного значення, а саме порушений хронологічний порядок.

Судом першої інстанції не встановлено порушення порядку формування складу залишку від'ємного значення у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року, оскільки 14.06.210 у 13:28 позивачем була подана податкова декларація з ПДВ за травень 2010 року, отримання якою підтверджується квитанцією №2 з позначкою «Документ прийнятий на районному рівні».

Відповідно до пункту 7.5. Інструкції №233 «Про подання податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку»підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, отримання позивачем квитанції №2 про прийняття податкової декларації на районному рівні без зауважень свідчить про безумовне визнання податковим органом вказаного документа у якості податкової звітності.

У зв'язку з чим наступне спрямування позивачу повідомлення від 16.06.10 №26636/10/15-2 про невизнання декларації з ПДВ за травень 2010 року у якості податкової звітності суд вважає протиправним, оскільки зазначення відсутності підпису головного бухгалтеру на податковій декларації не вважається порушенням її замовлення.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, у рядку 26 декларації з ПДВ за травень 2010 року позивачем визначений розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, після бюджетного відшкодування дорівнює 206220,00 грн. У додатку 2 до декларації позивачем зазначено, що вказане значення складається з 73122,00 грн. за лютий 2008 року, 133098,00 грн. за березень 2009 року.

Згідно поданої позивачем податкової декларації за червень 2010 року, сума бюджетного відшкодування, у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів зазначено у розмірі 192644,00 грн.

З метою підтвердження достовірності зазначених даних на адресу позивача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим був спрямований запит та запропоновано надати фінансово-господарські документи на підтвердження суми, яка заявлена до відшкодування, проте , при розгляди справи в суді першої інстанції, докази дійсного сповіщення позивача про витребування підтверджуючих документів надано не було та не було надано самого листа яким документи витребувалися та доказів його існування.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Мотивація та докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не дають адміністративному суду підстав для висновків, які б спростовували правову позицію позивача.

У підпункті 7.7.10 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Чинне законодавство не передбачає можливість обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, воно не пов'язане зі сплатою ПДВ постачальником отримувача бюджетного відшкодування.

Відповідно правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за червень 2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.11 у справі № 2а-14333/10/13/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 червня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко