Ухвала

від 05.07.2011 по справі 2а-15074/09/10/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15074/09/10/0170

05.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА"- ОСОБА_2, довіреність № 232 від 10.05.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- ОСОБА_1, довіреність № 8/10-0 від 11.03.11

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 02.06.10 у справі № 2а-15074/09/10/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Генерала Васильєва буд.32-А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0007772301/0 від 16.06.2009 року, №0007772301/1 від 28.08.2009 року, №0007772301/2 від 06.11.2009 року, №0007772301/3 від 21.01.2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" судові витрати по сплаті судового збору 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою, відповідач: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 05.07.11 з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Відкрите акціонерне товариство "Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007772301/0 від 16.06.09, № 0007772301/1 від 28.08.09, № 0007772301/2 від 06.11.09 про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Позивач уточнив позовні вимоги заявою від 15.02.10 та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0007772301/0 від 16.06.09, № 0007772301/1 від 28.08.09, № 0007772301/2 від 06.11.09 про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.03.08 по 31.03.08 , з 01.04.08 по 30.04.08, з 01.10.08 по 31.10.08 , з 01.12.08 по 31.12.08, з 01.01.09 по 30.01.09, з 01.02.09 по 28.02.09, про що було складено акт №5449/23-4/01130621 від 12.06.09.

З акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.1.8 ст. 1. пп.7.2.1 п.7.2. пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР та вважав, що неможливо підтвердити в рядках 25.1 Декларації позивача з податку на додану вартість відповідних періодів суму 141479,93 гривень, у зв'язку з чим, на думку відповідача, у Відкритого акціонерного товариства

«Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»відсутнє право на бюджетне відшкодування за вказані періоди.

Даний акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0007772301/0 від 16.06.09, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 141479,93 гривень по деклараціям за квітень, травень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень 2009 року.

Позивачем податкове повідомлення-рішення було оскаржене в апеляційному порядку, встановленому ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181-111. За результатами розгляду апеляційних скарг позивача Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі, Державною податковою адміністрацією в АР Крим та Державною податковою адміністрацією України, згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.01 з наступними змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 року за №567/5758), прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007772301/1 від 28 08.09, №0007772301/2 від 06.11.09 та №0007772301/3 від 21.01.10 без зміни зменшеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181- ІІІ (надалі - Закон №2181), встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2 181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168-ВР від 03.04.97, бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст.7 Закону № 168-ВР/97.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168-ВР/97 встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до нп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону № 168-ВР/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно підпункту "б"пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону 168-ВР/97, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.05 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.05 за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно акту перевірки відповідач стверджує, що податок на додану вартість не було сплачено до бюджету підприємствами, які є одними з постачальників позивача. Разом з тим акт перевірки не містить відомостей щодо несплати податку контрагентом повивача. Тобто, наданий акт перевірки не містить відомостей про ненадходження податку на додану вартість, що сплачена позивачем в ціні придбаного товару, до бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки відсутні посилання на будь-які первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність факту виявленого порушення податкового законодавства, також, сума заниженні бюджетного відшкодування визначена відповідачем в акті перевірки лише в загальній сумі по кожному податковому (звітному) періоду без посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача або будь-які інші документи, на підставі яких податковий орган дійшов висновку, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування саме у такому розмірі.

Крім того, в тексті акту перевірки відсутні посилання на те, що податкові накладні видані контрагентами у період, коли вони не були платником податку на додану вартість; дані офіційного веб-сайту Державного податкової адміністрації України не містять відомостей про те, що на дату виписки перевіряємих податкових накладних постачальники (контрагенти) не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, були ліквідовані у встановленому порядку, відсутні відомості про визнання недійсними установчих документів ТОВ, анулювання та скасування його державної реєстрації; її акті не зроблено висновок про нікчемність укладеної позивачем угоди з контрагентами, та під час розгляду справи в суді першої інстанції не було надано доказів подання відповідного позову про визнання укладеної угоди недійсною. Представником відповідача під час розгляду справи також не було надано доказів, що спростовують наведені обставини.

Дослідивши податкові накладні суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, що встановлені Законом № 168-ВР/97. Стосовно зазначення в акті перевірки про невизначеність місця розташування юридичної особи або зазначення невірного місця розташування та у зв'язку з викладеним про невідповідність податкових накладних вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168-ВР/97. суд зазначив, що в тексті акту відсутнє посилання на номер та дату акта перевірки місцезнаходження вказаної юридичної особи, не зазначено про дату встановлення вказаного стану, під час розгляду справи представником відповідача не надані будь-які інші документи на підтвердження такого висновку з зазначенням відповідної дати. Також, суд зазначив, що відомості про дату визначення відсутності ТОВ за місцем реєстрації в акті перевірки відсутні, у зв'язку з чим акт перевірки в зазначеній частині не може бути прийнятий судом у якості належного доказу по справі.

У всіх наданих видаткових накладних та податкових накладних зазначено, що вони видані продавцями (ТОВ «Вілла-С», ЄДРПОУ 30936797. ТОВ «Аверс», ЄДРПОУ 311121829, ТОВ «Лакмар»ЄДРПОУ 33444162, ТОВ Акік-Схід ЄДРПОУ 24662680, ТОВ «СВ Альтера», ЄДРПОУ 25401254, ТОВ Техлайт ЄДРПОУ 32460932) позивачу, скріплені печаткою а з зазначенням коду ЄДРПОУ, підписані уповноваженою особою ДП та містять відомості про поставлений товар, його ціну, суму ПДВ і загальну суму з ПДВ тощо.

Крім того, на підтвердження реального виконання укладених з постачальниками угод позивачем суду першої інстанції надано платіжні доручення.

Також, в акті перевірки та в наданих під час розгляду справи документах відсутні відомості про те, що укладені між позивачем та контрагентами угоди не були реально виконані сторонами. Відповідачем також не надано суду доказів стосовно невикористання отриманих товарів у власній господарській діяльності позивача. Про наявність таких доказів також не повідомлено і під час розгляду справи та представником відповідача не було заявлено клопотання про їх витребування судом у третіх осіб для залучення до матеріалів справи.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем на порушення зазначених вимог наказу Державної податкової адміністрації України в акті перевірки не зазначено жодних доказів на підтвердження відсутності реального виконання укладених угод та не доведено невикористання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача. Суд зазначив, що питання виконання або невиконання укладеної угоди, отримання товару та його відображення у бухгалтерському обліку позивача взагалі не відображено в акті перевірки та інших документах що надані представником відповідача під час розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні відомості про несплату контрагентами позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з поставки товарів позивачу або про недекларування вказаних податкових зобов'язань в податкових деклараціях за відповідні податкові (звітні) періоди.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкового повідомлення - рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.10 у справі № 2а-15074/09/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко