Ухвала

від 20.07.2011 по справі 2а-380/11/4/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-380/11/4/0170

20.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Привалової А.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Шкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Садівничого товариства "Аграрнік"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.06.11

представник позивача, Садівничого товариства "Аграрнік"- Свириденко Анатолій Петрович, довідка № 232344,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 04.04.2011 у справі № 2а-380/11/4/0170

за позовом Садівничого товариства "Аграрнік" (вул. Научна, 2, с. Аграрне, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95492)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2011 у справі № 2а-380/11/4/0170 позовні вимоги Садівничого товариства "Аграрнік" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономна Республіка Крим - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0023562301 від 24.09.2010 про застосування до Садівничого товариства "Аграрнік" штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 013 506,50 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд представник не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившогося представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач -Садівниче товариство "Аграрнік", звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення №0023562301 від 24.09.2010 про застосування штрафних санкцій у сумі 1019506,50 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків за актом перевірки, покладених в основу спірного рішення, про здійснення позивачем торгівлі електроенергією з членами садівничого товариства і незастосування при цьому реєстратора розрахункових операцій.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, за наслідками перевірки складено акт від 13.09.2010 №11956/23-2/24504874.

Згідно із висновками даного акту встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" - проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 203901,30 грн.

На підставі акту перевірки від 13.09.2010 №11956/23-2/24504874, відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1019506,50 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність (п. 1 ст. 17 Закону №265).

Статтею 2 Закону №265 визначені значення термінів, що застосовуються у цьому Законі, зокрема розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" садівниче товариство є добровільним громадським об'єднанням для організації колективного саду та городництва і створення умов для культурного проведення вільного часу на земельних ділянках, має бути зареєстроване в органах державної влади і має статус юридичної особи, користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, і має самостійний баланс. Садівниче товариство має повну господарську самостійність у впроваджені своєї діяльності і покриває свої витрати за рахунок внесків членів товариства і доходу від його господарської діяльності.

Оскільки енергокомпанія на підставі договору постачає електричну енергію юридичній особі -Садівничому товариству, окремі члени останнього не мають права та юридичних підстав вносити кошти за спожиту електричну енергію за індивідуальними розрахунковими книжками безпосередньо в енергокомпанію.

Взаємовідносини між членами садового товариства і його керівництвом, в тому числі розрахунки за спожиту електроенергію, регулюються статутними документами товариства, або вирішуються згідно з Законом України "Про об'єднання громадян" на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про помилковість ототожнення поняття "розрахункова операція", наведене у Законі №265 із розрахунками членів садівничого товариства із таким товариством за спожиту електроенергію.

Крім того, санкції, застосовані відповідачем за спірним рішенням, є адміністративно-господарськими і на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене ст. 250 ГК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порушення правил здійснення господарської діяльності, за яке відповідачем застосовано штрафну санкцію, відбувалось у період з липня 2007 року по червень 2010 року (про що зазначено в акті перевірки), спірне рішення прийнято із порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме більш ніж через один рік з дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності, отже правильно визнав протиправним та скасував його.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2011 у справі № 2а-380/11/4/0170 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська