Рішення

від 03.10.2008 по справі 12/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/56

03.10.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Трейд»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильні технології»

Про                              стягнення 42 814, 26 грн.

та

Зустрічним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильні технології»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Трейд»

Про                              стягнення штрафу в розмірі 1 532, 5 грн. та моральної шкоди в розмірі 29 212, 5 грн.

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача                 Яцюк В.І. –предст. (дов. б/н від 14.11.2007 р.)

Від відповідача             Кучеренко М.В. –предст. (дов. № 1 від 22.12.2006 р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в розмірі 42 814,26 грн. (10 456 грн. основного боргу, 777,78 грн. пені, відсотки за неправомірне користування коштами у розмірі 418, 81 грн., суму індексу інфляції у розмірі 1 949,17 грн., моральну шкоду в розмірі 29 212,5 грн.) у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором підряду № 10 від 28.06.2007 р., укладеного сторонами.

Ухвалою суду від 18.02.2008 р. порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В засіданні 15.04.2008 р. оголошена перерва.

Ухвалою суду від 14.05.2008 р. відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 23.06.2008 р. прийнято до розгляду зустрічний позов про стягнення штрафу у розмірі 1 532, 5 грн. та моральної шкоди у розмірі 29 212, 5 грн.

В судових засіданнях 01.07.2008 р., 23.07.2008 р. оголошувалися перерви

В судовому засіданні 05.08.2008 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.06.2007 р. між сторонами укладено договір підряду № 10, згідно умов якого підрядник (позивач) зобов'язався виготовити та передати замовнику (відповідачу) продукцію згідно специфікації, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виготовлену продукцію.

Відповідно до п. 4 договору вироби виготовлялися з матеріалів замовника, які він надав згідно накладних, долучених до матеріалів справи.

Щодо вартості роботи, то за твердженням позивача між сторонами було досягнуто домовленість щодо вартості пошиття одного виробу у розмірі 40 грн., після чого розпочалося масове пошиття виробів.

Наприкінці липня 2007 р. позивачу зателефонувала представник відповідача та повідомила про відмову оплачувати пошиття одного виробу в розмірі 40 грн., тоді як може сплатити лише 25 грн.

Позивач змушений був прийняти такі умови, так як робота по виготовленню виробів завершувалася, а частина продукції вже була передана відповідачу.

04.08.2007 р. був складений протокол погодження ціни у розмірі 25 грн.

02.08.2007 р. вироби, що були виготовлені позивачем, передані відповідачу згідно акту приймання-передачі виконаних робіт.

За вироблену продукцію відповідач зобов'язаний був сплатити 50 756 грн.

03.08.2007 р. позивачу перераховано 25 000 грн., 17.08.2007 р. –12 700 грн., 15.10.07 р. –2 600 грн.

Решта суми в розмірі 10 456 грн. відповідачем не сплачена.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.4 договору), що згідно розрахунку позивача становить 777, 78 грн.

Претензія позивача від 01.10.2007 р. була відхилена листом від 22.10.2007 р. В якості підстави вказано невиконання позивачем умов договору.

Також позивач заявляє до стягнення 418, 81 грн. відсотків за неправомірне користування коштами в розмірі облікової ставки НБУ, інфляційні витрати в розмірі 1949, 17 грн.

Крім штрафних санкцій позивач стверджує про те, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода в розмірі 29 212, 5 грн. А саме: позивач стверджує, що зниження ціни виробу з 40 грн. до 25 грн. принизили ділову репутацію позивача, викликали обурення працівників позивача, викликання недовіри працівників до керівництва позивача.

Під час розгляду справи позивачем подано уточнений розрахунок суми позову.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач стверджує, що позивачем не дотримано умов договору щодо якості продукції, так як передана продукція не придатна для подальшого використання.

Зокрема, сторони домовились про виготовлення брюк та комплектовки (крою) курток; костюми робочі моделі 111 КН, 223 КН.

Щодо підписання актів приймання-передачі робіт, то відповідач стверджує, що вони підписані під впливом фізичного насильства представників позивачів. Як результат неприйняття виробів був би зрив планової поставки продукції третій особі та накладення штрафних санкцій на відповідача.

Відповідач також стверджує, що позивачем заподіяно йому збитків у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, які він відшкодовувати не бажає.

Відповідачем подано зустрічний позов про стягнення збитків у розмірі 1 532, 5 грн. та моральної шкоди у розмірі 29 212, 5 грн.

Зустрічні позовні вимоги відповідач мотивує наступним чином.

На думку відповідача, позивач відступив від умов договору та допустив недоліки, що погіршило якісні характеристики кінцевої продукції.

Згідно актів прийому-передачі від 02.08.2007 р. відповідачем виготовлено та передано 2 243 одиниці продукції, з яких 1 630 відповідає якісним вимогам, 22 одиниці –не відповідають вимогам щодо розмірної сітки, 591 одиниця не відповідає вимогам щодо придатності.

Пунктом  6.3 договору передбачено, що у випадку виготовлення, здавання, передачі підрядником виробів неналежної якості, підрядник у строк, узгоджений сторонами, безоплатно за власний рахунок усуває недоліки виробів. У разі неможливості усунути недоліки підрядник на протязі п'яти днів компенсує замовнику вартість виробів неналежної якості згідно ціни зазначеної у протоколі узгодження ціни, та сплачує замовнику штраф у розмірі 10% вартості неякісних виробів.

Станом на 12.05.2008 р. відповідачем сплачено 41 300 грн., що є оплатою за 1630 одиниць продукції, що виготовлені без відступів від умов договору, та за 22 одиниці, що не відповідають вимогам якості щодо розмірної сітки.

Згідно п. 6.3 договору позивач зобов'язаний оплатити штраф в розмірі 10% від вартості неякісних виробів, що становить 1 532, 5 грн.

Загальна вартість неякісних виробів становить 15 325 грн.

Також відповідач просить суд стягнути моральну шкоду у розмірі 29 212, 5 грн.

Позивач проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив з тих підстав, що між сторонами 02.08.2007 р. підписані без претензій акти виконаних робіт, що є підтвердженням належного виконання позивачем своїх зобов'язань.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно укладеного між сторонами договору підряду №10 від 28.06.07 р. ціна за одиницю виробу, загальний обсяг та якість виробів визначаються у протоколі узгодження ціни, специфікації та затвердженим сторонами еталоном-зразком (пп. 2.1, 3.1, 5.1 договору).

Суду надано підписаний представниками сторін та затверджений їх печатками протокол погодження ціни від 04.08.2007 р., згідно якого визначено і ціну на одиницю виробу, і асортимент та кількість виробів. Зокрема, сторони погодили виготовлення костюмів робочих (модель 111КН 223 КН) ціною 25 грн. за одиницю кількістю 1 681 штук, костюмів робочих (модель 111КН 223 КН) ціною 25 грн. за одиницю кількістю 562 штук.

Доказів існування будь-яких інших домовленостей між сторонами з приводу виконання умов договору суду не надано.

Також суду надано акти приймання-передачі виконаних робіт від 02.08.07 р., згідно яких відповідачу як замовнику передано 1652 штук костюмів робочих ціною 25 грн. на загальну суму 41 300 грн. та 591 штука брюк ціною 12 грн. на суму 7 092 грн. Також актом підтверджено прийняття робіт з крою курток (комплектовка) у кількості 591 штука ціною 4 грн. вартістю 2 364 грн.; в акті зазначено про готовність брюк та про часткову готовність курток (крійка, комплектація). Актами підтверджено відсутність взаємних претензій та виконання зобов'язань в належному обсязі.

Аналіз вказаних документів дає суду підстави для наступних висновків.

Так як акти виконаних робіт датовані і підписані раніше, ніж протокол погодження ціни, і згідно пояснень сторін фактично роботи виконані до підписання протоколу погодження ціни, то ціною договору, тобто ціною, щодо якої сторони дійшли згоди, є саме ті, що зафіксовані в актах виконаних робіт. Саме за такою ціною і в такій кількості сторони погодили обсяг робіт та її вартість, саме така вартість має бути сплачена відповідачем.

Зокрема, згідно першого акту виконаних робіт відповідач має заплатити 41 300 грн., згідно другого –9 456 грн., разом –50 756 грн.

Згідно наданих суду доказів відповідач розрахувався за отримані вироби частково: 03.08.2007 р. позивачу перераховано 25 000 грн., 17.08.2007 р. –12 700 грн., 15.10.2007 р. –2 600 грн. Решта суми в розмірі 10 456 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 456 грн. підлягають до задоволення.

Згідно ст. 625 ЦК України позивач як кредитор має право вимагати оплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1 728, 67 грн. та 3% річних в сумі 247, 03 грн.

Також підлягають до задоволення вимоги про стягнення пені у розмірі 1317,41 грн. за час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, так як це передбачено п. 6.4 договору, а також враховуючи те, що розмір пені не перевищує обмеження, встановлені законодавством та договором.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 29 212, 5 грн., то в задоволенні вимог в цій частині суд відмовляє з таких підстав.

Стягнення моральної шкоди не може бути безумовним наслідком встановлення факту порушення договірних зобов'язань відповідачем, тому завдання моральної шкоди і конкретний її розмір мають бути доведені, що відсутнє в даному випадку.

Факт зміни ціни договору в односторонньому порядку, на який посилається позивач, не може бути підставою для висновку про завдання моральної шкоди, так як суду не надано доказів досягнення сторонами згоди щодо іншого розміру ціни, ніж зазначений у актах та протоколі погодження ціни. Твердження позивача про досягнення усної домовленості таким доказом бути не може.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Вимога про стягнення з позивача штрафної санкції, передбаченої п. 6.3 договору не може бути задоволена, так як факт передачі виробів неналежної якості не підтверджено належним чином.

Відповідачем підписано акти виконаних робіт без зауважень, а тому числі, щодо якості, а з формулювання, що стверджує про відсутність претензій до позивача. За таких обставин суд не має підстав брати до уваги твердження відповідача про примусове підписання актів.

За таких обставин підстави для застосування штрафної санкції згідно п.6.3 договору відсутні.

Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 29 212, 5 грн., то в цій частині зустрічні позовні вимоги також не можуть бути задоволені у зв'язку з відсутністю обґрунтування. Крім того, безпосередньо зі змісту зустрічного позову очевидно, що вимога про стягнення моральної шкоди заявлена відповідачем на противагу відповідній вимозі позивача, а не за наявності підстав для стягнення моральної шкоди.

Щодо стягнення витрат на оплату правової допомоги в розмірі 1 000 грн. згідно видаткового касового ордера від 14.11.2007 р., то вони не можуть бути стягнуті, оскільки суду не надано доказів того, що це є витратами саме на оплату послуг адвоката, що прямо передбачено ст. 44 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильні технології»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 17, оф.1, ідентифікаційний код 32074356, п/р 26005962480933 в КФ «ПУМБ», МФО 32074356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Трейд»(08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Чкалова, 38-а, ідентифікаційний код 31071071, п/р 26007671127722 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) 10 456 грн. заборгованості, 1 728, 67 грн. інфляційних витрат, 247, 03 грн. 3% річних, 1317, 41 грн. пені, 137, 49 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

           Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко