Ухвала

від 11.07.2011 по справі 2а-4347/11/0170/26

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4347/11/0170/26

11.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 28.04.11 по справі № 2а-4347/11/0170/26

за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості (Новоселівське шосе, 3,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,96576)

про стягнення сплаченого забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.11 адміністративний позов - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Сакського міськрайонного центру зайнятості сплачене забезпечення за безробіттю у сумі 9174 гривень 71 копійок.

Не погодившись з постановою суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.02.1999 року та 06.11.2008 року ОСОБА_2 звернулася до Сакського міськрайонного центру зайнятості із заявою, в якій просила вирішити питання її працевлаштування та зазначила, що підприємницькою діяльністю вона не займається, пенсію не отримує, не є найманим працівником по договору цивільно-правового характеру, не має інших передбачених законодавством доходів. Окрім того, зазначеною заявою відповідач зобов'язалася повідомити позивача у випадку працевлаштування, укладення цивільно-правових договорів, а також зайняття іншою діяльністю, яка пов'язана з отриманням прибутку (а.с.5,9).

Наказом 254 Сакського міськрайонного центру зайнятості від 24.02.1999 року та наказом від 06.11.2008 року ОСОБА_2 був наданий статус безробітної (а.с.7,11).

Відповідно до наданих відповідачкою відомостей, Сакським міськрайонним центром зайнятості було призначене та виплачувалося ОСОБА_2 матеріальне забезпечення по безробіттю з 17.02.1999 року по 10.02.2000 року та з 30.10.2008 року по 15.06.2009 року.

Згідно з ч. 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Тобто, у разі зайняття особи підприємницькою діяльністю вона не вважається безробітною та не має права на отримання відповідної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 08.09.1998 року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців як фізична особа-підприємець (а.с. 13). Разом з тим, при зверненні ОСОБА_2 до Сакського міськрайонного центру зайнятості, вона позивача про зазначені обставини не попередила, що підтверджується заявами відповідача, в яких вона вказала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 5, 9).

20 квітня 2010 року позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яким було встановлено, що відповідач з 08.09.1998 року є суб'єктом підприємницької діяльності, а отже відноситься до категорії зайнятого населення, але внаслідок подачі нею недостовірних відомостей про її особу, перебуває на обліку як безробітна та незаконно отримує матеріальне забезпечення.

За період знаходження ОСОБА_2 на обліку в Сакському міськрайонному центру зайнятості, їй було виплачено матеріальне забезпечення загальною сумою в сумі 9174,71 гривень.

23.04.2010 року позивачем був виданий наказ № МТ 100423-1 про повернення незаконно сплачених ОСОБА_2 коштів та 28 квітня 2010 року на її адресу було направлене письмове повідомлення про необхідність в строк п'ятнадцяти днів з дня отримання листа перерахувати позивачеві незаконно одержані суми, які було отримане відповідачкою (а.с. 15).

Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_2 не сплатила дану заборгованість в добровільному порядку, вона підлягає стягненню з неї примусово, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача стосовно той обставини, що вона не відноситься до зайнятого населення, згідно з п.3 ст.3 Закону України "Про зайнятість населення", не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.04.11р. по справі № 2а-4347/11/0170/26 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.04.11р. по справі № 2а-4347/11/0170/26 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва