Постанова

від 04.07.2011 по справі 2а-2681/10/4/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2681/10/4/0170

04.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Малого колективного підприємства "Фірма"Дюбек" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу представника Малого колективного підприємства фірми "Дюбек" - Ємельянова Станіслава Олексійовича на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 19.11.10 року у справі № 2а-2681/10/4/0170

за позовом Малого колективного підприємства фірми "Дюбек" (вул. Першотравнева, 9, с.Насипне, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98180)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне підприємство «Фірма «Дюбек»звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Феодосії та просить: скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2007 року № 000826 0000122301/0 та № 000827 0000112301/0.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.11.2010 року допущено заміну відповідача у справі його правонаступником, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 19.11.10 року у справі № 2а-2681/10/4/0170 в задоволені адміністративного позову Малого колективного підприємства фірми "Дюбек" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 04.07.2011 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Мале колективне підприємство фірма "Дюбек" є юридичною особою, ідентифікаційний код 23441652, зареєстроване у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво від 06.10.1997 року № 00429654, індивідуальний податковий номер 234416501116).

З 12.12.2006 року по 16.01.2007 року посадовими особами ДПІ в м. Феодосії АР Крим було проведено виїзну планову документальну перевірку Малого колективного підприємства фірма "Дюбек" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 01.10.2006 року. Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон №334) та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168), що призвело до заниження податку на прибуток у 3-му кварталі 2005 року на суму 98750,00 грн. та завищення податкового кредиту (заниження суми податку на додану вартість) в липні 2005 року на суму 125000,00 грн., відповідно. У зв'язку з чим, податковий орган дійшов до висновку, що позивач здійснив господарську операцію, яка не пов'язана із отриманням доходу, тож витрати підприємства за такою операцією не можуть бути віднесені на валові.

20.01.2007 року за результатами перевірки був складений акт №115/23-1/23441652 (а.с. 81-107, т. 1).

На підставі вказаного акту перевірки та відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення про визначення Малому колективному підприємству фірмі «Дюбек» сум податкового зобов'язання: з податку на прибуток у загальній сумі 148125,00 грн., у тому числі за основним платежем -98750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -49375,00 грн.; з податку на додану вартість у загальній сумі 187500,00 грн., у тому числі за основним платежем -125000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -62500,00 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що 24.06.2005 року між Приватним підприємством «Торгово-комерційна фірма «Спецмегапостач»(постачальник) та Малим колективним підприємством фірмою «Дюбек»(покупець) був укладений договір № 57 (а.с. 20-22, т. 1), пунктом 1.1 якого передбачено, що за цим договором постачальник приймає на себе зобов'язання передати у власність покупцеві товар за номенклатурою, в кількості, за ціною та на умовах, визначених в цьому договорі (сигареторобна машина марки С-9 за ціною 800000,00 грн. з ПДВ, приставка для приклеювання ацетатних фільтрів марки СF-4 за ціною 700000,00 грн. з ПДВ, машина для укладання сигарет в касети марки СР-1 з ціною 500000,00 грн. з ПДВ. Сукупність вищеперерахованих агрегатів складає лінію «Шкода АС-11»).

За цим Договором покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти у власність та оплатити товар на умовах, визначених цим договором (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом передачі емітованих покупцем векселів та оформлюються актом приймання-передачі.

Додатковою угодою №1 сторони домовились викласти п. 3.1 договору №57 від 24.06.2005 року в наступній редакції: «Постачальник передає Товар покупцеві на складі покупця м. Луганськ вул. Краснодонська, 7».

На виконання умов укладеного договору ПП «Торгово-комерційна фірма «Спецмегапостач»передало позивачеві обладнання на загальну суму 2000000,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-28.07-05 від 28.07.2005 року (а.с. 65, т. 1).

Продавцем також була видана податкова накладна №НН-28.07-05 від 28.07.2005 року на суму ПДВ 333333,33 грн. (а.с. 66, т. 1).

Розрахунки між підприємствами здійсненні шляхом передачі Приватному підприємству «Торгово-комерційна фірма «Спецмегапостач»5 простих векселів, про що свідчить акт приймання-передачі векселів від 29.07.2005 року (а.с. 67).

В третьому кварталі 2005 року до складу валових витрат позивачем була віднесена сума 1666666,67 грн. (2 000 000,00 грн. -333333,33 грн. ПДВ). За отриманою податковою накладною сума ПДВ у розмірі 333333,33 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту за липень 2005 року.

Відповідно до акту про технічний стан лінії по виробництву сигарет «Шкода АС-11»(а.с. 18, т. 1) позивачем і Приватним підприємством «Торгово-комерційна фірма «Спецмегапостач»проведено пробний запуск лінії по виробництву сигарет, в результаті якого вироблені сигарети. Вказаний акт підписаний представниками сторін, які скріплено печатками.

За твердженням позивача, вказане обладнання було ним придбано з метою використання у власній господарській діяльності (для виробництва тютюнових виробів).

З цією метою позивач 28.06.2005 року уклав з ЗАТ «Спецмонтаждорстрой»договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 300,00 кв.м, яке розташовано у м.Луганську, вул. Краснодонська, 7. Орендна плата за передане майно склала за умовами договору 450,00 грн. з ПДВ (а.с. 72, т. 1).

Вказане майно прийнято позивачем за актом прийому-передачі від 28.07.2005 року (а.с. 73, т. 1), а відповідно до додаткової угоди від 23.09.2005 року договір оренди розірвано (а.с. 74, т. 1), згідно із актом прийому-передачі майно повернуто орендодавцю 30.09.2005 року.

21.09.2005 року між Малим колективним підприємством фірмою «Дюбек» (продавець) та Приватним підприємством «Торгова група «Буд-Майстер-М»(покупець) був укладений договір №45 (а.с. 15, т. 1), пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання (вказаного у специфікації), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно із специфікацією до цього договору (а.с. 16, т. 1) предметом договору є сигареторобна машина марки С-9 за ціною 415000,00 грн. з ПДВ, приставка для приклеювання ацетатних фільтрів марки СF-4 за ціною 365000,00 грн. з ПДВ, машина для укладання сигарет в касети марки СР-1 з ціною 261666,67 грн. з ПДВ. Загальна сума договору складає 1250000,00 грн., в тому числі ПДВ 208 333,33 грн.

В п. 3.1 договору сторони передбачили, що оплата за проданий товар здійснюється шляхом передачі Продавцеві простих векселів, емітованих продавцем. Факт оплати оформлюється актом приймання-передачі векселів, підписаним сторонами договору.

Вказане обладнання було передано позивачем Приватному підприємству «Торгова група «Буд-Майстер-М»за відповідним актом приймання-передачі від 23.09.2005 року, підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств (а.с. 17, т. 1).

На суму проданого товару позивачем була виписана податкова накладна №14 від 23.09.2005 року (а.с. 61, т. 1).

В рахунок оплати вартості обладнання Приватним підприємством «Торгова група «Буд-Майстер-М»були передані позивачу 3 простих векселя на загальну суму 1480000,00 грн., про що свідчить акт приймання-передачі векселів від 20.10.2005 року, дисконт по отриманих векселях склав 230000,00 грн. (а.с. 62, т. 1). Позивачеві були передані три з п'яти векселів (№613846072485, №3190926844, №3190926846), емітованих позивачем при здійсненні розрахунків з ПП «Торгово-комерційна фірма «Спецмегапостач».

За результатами проведеної господарської операції позивачем до складу валових доходів 3-го кварталу 2005 року віднесена сума 1041666,67 грн. Сума ПДВ по виписаній податковій накладній була включена підприємством до складу податкових зобов'язань за вересень 2005 року у розмірі 208333,33 грн.

Вказана справа вже розглядалася і, постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2007 року, позов був задоволений, скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії від 30 січня 2007 року № 0008260000122301/0 та № 0008270000112301/0.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2010 року касаційна скарга Державної податкової інспекції в м. Феодосії була задоволена. Скасована ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2007 року та постанова Господарського суду АРК від 17 травня 2007 року та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.02.2010 року у цій справі судам слід було з'ясувати, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету; встановити й обґрунтувати наявність (або відсутність) розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу товару за ціною, значно нижчою за ціну придбання та одержання внаслідок таких операцій збитків на суму 750000,00 грн.; з'ясувати, чи мали операції з придбання та реалізації обладнання реальний характер, як перевозилось і зберігалось обладнання (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат).

При новому розгляду справи, перевіряючи зазначені обставини судом першої інстанції було встановлено, що усі документи фінансово-господарської діяльності за 2005 рік (у тому числі первинні та зведені документи бухгалтерського і податкового обліку, яки були витребувані для проведення судової експертизи) були знищені за спливом строків зберігання (акт від 15.04.2008 року та від 23.03.2010 року) (а.с. 93-95, т. 2). Зазначене унеможливлює встановлення або спростування судом додаткових обставин щодо перевезення і зберігання придбаного обладнання. Що стосується реальності проведених операцій, суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів для спростування цього факту, крім того відповідач по суті цього не заперечує.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.2.1. статі 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Підпункт 5.3.1. статті 5 вищеназваного Закону визначає перелік витрат, які не включаються до складу валових. При цьому, збиткова операція купівлі-продажу майна, не віднесена до підпункту 5.3.1. статті 5 даного Закону.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з наступними змінами і доповненнями, під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Отже, вказана норма визначає господарську діяльність не як діяльність по отриманню доходів, а як діяльність, направлену на отримання доходів від господарських операцій.

П. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до ч. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 року, під доходами розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період. Цим же Положенням встановлено, що прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Відповідно до п. 2.1 статуту Малого колективного підприємства фірми «Дюбек»в якості одного з видів діяльності підприємства передбачено виробництво та реалізація тютюнових виробів.

Згідно з довідкою Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим №09/2-6-06/1017 від 20.03.2005 року Мале колективне підприємство фірма «Дюбек»здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 16.00.0 „Виробництво тютюнових виробів", 51.35.0 „Оптова торгівля тютюновими виробами ".

Також з наявного матеріалах справи акту про технічний стан лінії по виробництву сигарет «Шкода АС-11»(а.с. 18, т. 1) вбачається, що позивачем і Приватним підприємством «Торгово-комерційна фірма «Спецмегапостач»проведено пробний запуск лінії по виробництву сигарет, в результаті якого вироблені сигарети. Вказаний акт підписаний представниками сторін, які скріплено печатками.

За твердженням позивача, вказане обладнання було ним придбано з метою використання у власній господарській діяльності (для виробництва тютюнових виробів).

З цією метою позивач 28.06.2005 року уклав з ЗАТ «Спецмонтаждорстрой»договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 300,00 кв.м, яке розташовано у м.Луганську, вул. Краснодонська, 7. Орендна плата за передане майно склала за умовами договору 450,00 грн. з ПДВ (а.с. 72, т. 1).

Вказане майно прийнято позивачем за актом прийому-передачі від 28.07.2005 року (а.с. 73, т. 1), а відповідно до додаткової угоди від 23.09.2005 року договір оренди розірвано (а.с. 74, т. 1), згідно із актом прийому-передачі майно повернуто орендодавцю 30.09.2005 року.

Отже, витрати з придбання обладнання для виробництва сигарет безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю МКП фірми «Дюбек», а тому, відповідно до норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", вони відносяться до складу валових витрат підприємства. У той же час, згідно з п. 5.11 вказаного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат сума вартості придбаного товару за договором № 45 від 21.09.2005 року.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Стаття 43 ГК України гарантує підприємцям право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом

З системного аналізу вищевказаних норм слід, що отримання прибутку є не обов'язковою ознакою господарської діяльності. Отримання прибутку є лише метою здійснення підприємницької діяльності, яка може бути і не досягнута.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до звіту про оцінку вартості майна від 09.09.2005 року, зробленого ТОВ «Експертно-юридичний центр», ринкова вартість поточної лінії по виробництву сигарет марки «Љkoda AC11»(у складі якої: сигареторобна машина типу Љkoda С-9, приставка для приклеювання ацетатних фільтрів Љkoda СF-4, машина для укладання сигарет в касети Љkoda СР) визначена оцинщіком рівною 1110900,00 грн. з ПДВ (а.с. 116-127, т. 1).

Вказаний звіт є належним письмовим доказом у справі у розумінні ст.ст. 69, 79 КАС України. У даному випадку, позивач, керуючись ст. 71 ч.1 КАС України належним чином довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, отже заперечення відповідача полягають лише на припущеннях.

Таким чином, купівля - продаж основних засобів Малим-колективним підприємством «Фірма»Дюбек», як система, для подальшого перепродажу без додержання економічного ефекту - не є метою у підприємницької діяльності позивача. Тобто, неможно робити висновок за однією операцією, яка на час здійснення, не отримала економічного ефекту, про те, що позивач ухилявся від сплати податку, не мав наміру використовувати їх у власній господарській діяльності.

П. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (станом на здійснення операції по придбанню обладнання з виробництва сигарет) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів, які підлягають амортизації.

Оскільки вартість придбаного обладнання з виробництва сигарет була правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат, позаяк їх придбання пов'язано з подальшим використанням у господарській діяльності, то сплачений в складі його ціни податок на додану вартість відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені податкові накладні, які підтверджують право позивача на податковий кредит.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що з матеріалів справи не вбачається порушення позивачем норм податкового законодавства України.

За приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порушуючи вимоги ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач належним чином не довів правильність та обґрунтованість прийнятих рішень щодо позивача.

Враховуючи викладене, колегія судів приходить до висновку, що відповідач -суб'єкт владних повноважень при прийняття вищевказаних рішень діяв упереджено, необґрунтоване, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вказаним обставинам судом першої інстанції не дана належна оцінка.

З огляду на вищенаведене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову. Такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та зроблений при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, що є належною підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду АРК від 19 листопада 2010 року та ухвалення нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 3 ст. 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Малого колективного підприємства фірми "Дюбек" - Ємельянова Станіслава Олексійовича на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 19.11.10 року у справі № 2а-2681/10/4/0170, задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 19.11.10 року у справі № 2а-2681/10/4/0170, скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Малого колективного підприємства фірми "Дюбек", задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Феодосія № 0008260000122301/0 від 30.01.2007 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія № 0008270000112301/0 від 30.01.2007 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська