Ухвала

від 03.08.2011 по справі 2а-2005/10/8/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2005/10/8/0170

03.08.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Сімейного фермерського господарства "Гуляй - Поле"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 16.02.11 у справі № 2а-2005/10/8/0170

за позовом Сімейного фермерського господарства "Гуляй - Поле" (вул. Студенческая, буд. 11, с. Якимівка, Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим, 97122)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, буд. 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.11 у справі № 2а-2005/10/8/0170 позовні вимоги Сімейного фермерського господарства "Гуляй - Поле" задоволені, а саме: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000161700/0 від 15.03.06 в частині визначення Сімейному фермерському господарству "Гуляй - Поле" податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 874,72грн. за основним платежем та 1749,44грн. штрафних санкцій, стягнуто з Державного бюджету України на користь Сімейного фермерського господарства "Гуляй - Поле" 01,70грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що при проведенні документальної перевірки податкової декларації по податку на додану вартість за результатами операцій з продажу молока, худоби (у тому числі молока і м'яса в живій вазі, реалізованої переробним підприємствам), птаха, вовни, молочної продукції і м'ясопродуктів, зроблених у власних переробних цехах (декларація № 1), затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997р. за № 250/2054, наданої в ДПІ, встановлено, що 28.02.2005р. згідно накладної №2 СФГ «Гуляй-поле»за готівку був реалізований КРС на м'ясо в кількості 5 голів, живою вагою 965 кг на суму 4825,00 грн., в т.ч. ПДВ 804,16 грн., але дана операція в Декларації № 1 СФГ «Гуляй-поле»не відображена, внаслідок чого була занижена чиста сума зобов'язань на 804,16 грн. в декларації № 1. Крім того, відповідачем зазначено, що при проведенні документальної перевірки податкової декларації по податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва (декларація № 2) встановлено, що у 2004-2005р.р. до складу податкового кредиту СФГ «Гуляй-поле»неправомірно віднесена сума податку на додану вартість по реалізації зерна в рахунок орендної плати за оренду земельних паїв, а також видана натуроплата комбайнерам за прибирання -всього в сумі 18147,08 грн., що є порушенням п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Сімейне фермерське господарство «Гуляй-Поле»має статус юридичної особи з 05.03.1997р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 587771, виданим Нижньогірською районною державною адміністрацією АР Крим ( том 1 а.с. 5).

Джанкойською ОДПІ в АРК було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства СФГ «Гуляй-Поле»за період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року., за результатами якої складено акт перевірки №156/23-01/24692638 від 13.03.2006р. (том 1 а.с. 9-21).

Перевіркою встановлено ряд порушень позивачем чинного податкового законодавства України, в тому числі порушення:

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося у невключенні до податкових зобов'язань у декларацію № 1 (податкова декларація по ПДВ за результатами операцій з продажу молока, худоби (у тому числі молока і м'яса в живій вазі, реалізованої переробним підприємствам), птаха, вовни, молочної продукції і м'ясопродуктів, зроблених у власних переробних цехах), доходи від реалізації КРС у сумі 4825,00 грн., у тому числі ПДВ 804,16 грн.;

- п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося у заниженні чистої суми зобов'язань в Декларації № 2 (податкова декларація по ПДВ по реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва) на суму 19438,80 грн. з причини включення до складу податкового кредиту суми ПДВ без наявності податкових накладних у сумі 1291,72 грн., та включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по реалізації зерна в рахунок орендної плати за оренду земельних паїв, а також виданої натуроплати комбайнерам і прибирання в сумі 18147,08 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося у невключенні до податкових зобов'язань у Декларації № 3 (податкова декларація по ПДВ по інших категоріях операцій) доходів за реалізований металобрухт на суму 2400,00 грн., у тому числі суми ПДВ 400,00 грн., які не є сільськогосподарським видом діяльності. Чиста сума податкових зобов'язань по ПДВ у декларації № 3, що підлягає сплаті до бюджету, складає 400,00 грн.;

- п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, п. 4 Порядку акумуляції і використання коштів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999р. № 271, яке виразилося у неперерахуванні на окремий рахунок суми податку на додану вартість, отриманої за результатами діяльності по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва в сумі 17157,00 грн., яка у зв'язку з цим вважається як використана не по цільовому призначенню і підлягає стягненню до державного бюджету у безперечному порядку;

- п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІY від 22.05.2003р., відповідно до якого при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, що розраховується по формулі. За цим епізодом донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 3250,45 грн. та відповідно до п.п. 8.1.2 ст. 8 вищевказаного Закону за допущені несвоєчасні розрахунки з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня. Всього донараховано податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. 3317,63 грн.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0000252301/0 від 15.03.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 17757,00грн., у тому числі 400грн. за основним платежем і 17357,00грн. за штрафними санкціями, нарахованими відповідно до п.п.17.1.3 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також податкового повідомлення-рішення №0000161700/0 від 15.03.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 9952,89грн., у тому числі 3317,63грн. за основним платежем і 6635,26грн. за штрафними санкціями, нарахованими відповідно до п.17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язнь платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(том 1 а.с. 7-8).

Позовні вимоги СФГ «Гуляй-Поле»про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2006р. № 0000252301/0 вирішені адміністративним судом по суті при розгляді справи № 2-31/10273-2006А.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2010р. на новий розгляд до суду першої інстанції було направлено вказану справу щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2006р. №0000161700/0 в частині визначення Сімейному фермерському господарству «Гуляй-поле»податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 874,72 грн. за основним платежем та 1749,44 грн. штрафних санкцій.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки, у 2004р. з СФГ «Гуляй-Поле»працювали суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи ОСОБА_2 (контракт з працівником від 30.05.2004р., термін дії контракту з 01.07.2004р. по 15.08.2004р.), який був платником єдиного податку за період з 12.07.2004р. по 31.08.2004р. та ОСОБА_3 (контракт з працівником від 30.05.2004р., термін дії контракту з 01.07.2004р. по 15.08.2004р.), який також був платником єдиного податку за період з 12.07.2004р. по 31.08.2004р. (том 1 а.с. 17)

Згідно бухгалтерських документів СФГ «Гуляй-Поле», приватним підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 13-15 жовтня 2004р. нарахована і виплачена натуроплата -соняшник, яровий ячмінь, озимий ячмінь, озима пшениця, при цьому не утриманий податок з доходів фізичних осіб. Одержання сільськогосподарської продукції підтверджено розписами приватних підприємців у відомості на видачу сільськогосподарської продукції 13-15.10.2004р.

Таким чином, за висновком Джанкойської ОДПІ, позивачем порушено п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІY від 22.05.2003р., відповідно до якого при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, що розраховується по формулі. Донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 874,72 грн.

Згідно з п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003р., зі змінами та доповненнями, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

При цьому, відповідач зазначив, що з доходу, отриманого суб'єктом підприємницької діяльності в межах здійснення власної підприємницької діяльності, законодавчі та методологічні підстави для утримання податку з такого доходу у джерела виплати відсутні лише у разі сплати ним єдиного податку, фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб, але, як пояснив відповідач під час розгляду даної справи, згідно заяви до Нижньогірського відділення Джанкойської ОДПІ (вх. № 4091/10 від 17.08.2004р.) ОСОБА_3 припинив працювати по єдиному податку з 01.09.2004р. та згідно заяви до Нижньогірського відділення Джанкойської ОДПІ (вх. № 4092/10 від 17.08.2004р.) ОСОБА_2 припинив працювати по єдиному податку з 01.09.2004р.

Таким чином, на думку ДПІ, у порушення п. 1.15 ст. 1, п.п. 8.1.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 ст.9, п.п. 4.2.1 ст. 4, п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент -СФГ «Гуляй-Поле»не утримав податок з доходів фізичних осіб з нарахованого та сплаченого доходу у натуральному вигляді у періоді, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були платниками єдиного податку (жовтень 2004р.).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889, який діяв в період, за який проведено перевірку, платником податку є резидент, що одержує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Згідно з п.1.15 ст.1 вказаного Закону податковий агент -юридична особа або фізична особа, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок платника податків, вести податковий облік та надавати податкову звітність податковим органам згідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону.

Відповідно до п.3.4. ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»при нарахуванні доходів в будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується по формулі.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у виді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані (виплачені) платникові податків відповідно до умов трудової чи цивільно-правової угоди, а також доходи від надання майна в оренду.

Відповідно до п.8.1.1 ст.8 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку податку.

Згідно з п.22.3 ст.22 Закону починаючи з 1 січня 2004 року і до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування встановлюється на рівні 13% від об'єкта оподаткування.

Разом з тим, відповідно до п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003р., з наступними змінами і доповненнями, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

П.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 даного Закону визначає, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Як свідчать матеріали справи, 30.05.2004р. між СФГ «Гуляй-Поле»та ОСОБА_3 був укладений строковий трудовий договір, по якому останній зобов'язався з 1 липня до 15 серпня 2004р. виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а позивач зобов'язався виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання цієї роботи. При цьому, відповідно до п. 5 вказаного контракту працівник зобов'язався на строк дії даного контракту виконувати роботи в якості комбайнера (том 1 а.с. 121). Аналогічного змісту контракт з працівником було укладено позивачем 30.05.2004р. і з ОСОБА_2(том 2 а.с. 35).

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що відповідно до трудових угод (контрактів) від 30.05.2004р. між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вказані підприємці зобов'язалися перед позивачем у період з 15 липня до 15 серпня 2004р. на свій ризик виконати на користь замовника (позивача) певні роботи -надати послуги комбайнера на прибиранні (том 1 а.с. 106-107, 160-161).

В силу п. 6.1 даних договорів Замовник виплачує Підряднику винагороду в розмірі 1% від кількості намолоченого та 1 грн. за 1 годину на ремонті. Строків виплати вищевказаної винагороди договорами обумовлено не було.

Факт реєстрації вказаних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб підтверджується відповідними Свідоцтвами про державну реєстрацію СПД (том 1 а.с. 233-234), а факт їх перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності -єдиному податку підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтв про сплату єдиного податку від 12.07.2004р., строк дії яких -2004р., вид діяльності -надання послуг в якості комбайнера на прибиранні сільськогосподарських культур, місце здійснення діяльності -СФГ «Гуляй-Поле»(том 1 а.с. 119-120).

Аналіз змісту вказаних трудових угод дозволяє віднести їх до категорії договорів підряду.

Так, відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В силу ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у п. 2.1 вищевказаних трудових угод від 30.05.2004р., для виконання робіт Замовник забезпечує Підрядника необхідними приміщеннями, засобами, матеріалами, обладнанням та компенсуючими виробами.

Під час нового розгляду даної справи, на виконання вимог Вищого адміністративного суду України, для того, щоб дійти однозначного висновку щодо характеру правовідносин між позивачем і названими суб'єктами господарювання та, відповідно, з'ясувати порядок оподаткування доходів цих суб'єктів, судом було встановлено, що комбайни, на яких працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належать СФГ «Гуляй-Поле», що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію машини та тимчасовим реєстраційним талоном (том 2 а.с. 43-45).

Але використання належних СФГ «Гуляй-Поле»комбайнів у підприємницькій діяльності суб'єктами господарювання ОСОБА_2 та ОСОБА_3,, як слідує з положень ст. 839 Цивільного кодексу України та умов трудових угод (контрактів) від 30.05.2004р., не суперечить чинному законодавству України.

Окрім того, судовою колегією встановлено, що як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3, до податкового органу податкова звітність за 9 місяців 2004р. та за 2004р. не надавалась, що підтверджується довідками ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим від 17.06.2010р. (том 2 а.с. 16-17).

Згідно зі ст. 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р. оподаткуванню підлягає виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а відповідно до абз. 5 ст. 1 вказаного Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто, об'єктом оподаткування є саме сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто всі інші доходи такого суб'єкта, в тому числі у не грошовій формі, не впливають на базу оподаткування цим податком, а тому і не повинні були відображатися у звітах вищевказаних осіб як платників єдиного податку.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до накладних про видачу зернових натуроплата на користь ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 була здійснена позивачем на виконання вимог договорів, а не контрактів (том 1 а.с. 49-56).

З наявних в матеріалах справи Книг обліку доходів та витрат суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 вбачається, що в них відображена отримана від позивача за відповідними накладними про видачу зернових сільськогосподарська продукція (том 2 а.с. 89-95).

Відповідно до п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р., з наступними змінами і доповненнями, відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Вказане дозволяє зробити висновок про те, що ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 перестали перебувати на спрощеній системі оподаткування та перейшли на загальну систему оподаткування з жовтня 2004р.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що це не може свідчити про припинення вказаними особами своєї підприємницької діяльності взагалі, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи повідомлень про внесення запису щодо прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення нею підприємницької діяльності, вищевказані особи за власним бажанням прийняли таке рішення тільки 30.01.2008р. (том 2 а.с. 73,77).

Як свідчать матеріали справи, трудовими угодами (контрактами) було передбачено надання підрядних послуг комбайнерів за період з 01.07.2004р. по 15.08.2004р., тобто вказані послуги були надані вищевказаними особами під час їх реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності та перебуванні на спрощеній системі оподаткування, а дохід за надані послуги отримано у жовтні 2004р., коли вони продовжували існувати як суб'єкти господарювання, але не на спрощеній, а на загальній системі оподаткування.

Разом з тим, п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»чітко визначає, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Таким чином, законодавець не ставить оподаткування вищевказаних доходів фізичних осіб в залежність від системи оподаткування. Тобто, якщо дохід отримано фізичною особою у межах її підприємницької діяльності, то його оподаткування здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту, а якщо така особа отримує інші доходи (поза межами підприємницької діяльності), то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності, про що чітко зазначено у п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 даного Закону.

Крім того, як зазначено у чинному на час оподаткування Податковому роз'ясненні щодо застосування положень п. 1.8 ст. 1, п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затвердженому 29.12.2003р. наказом ДПА України № 633, особа, яка є джерелом виплати доходу на користь суб'єкта підприємницької діяльності , не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування -оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між вказаним указом та Законом. Вказані платники єдиного податку вже оподатковують свій доход єдиним податком.

В силу абз. «д»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не є податковим агентом щодо виплачених вказаним підприємцям доходів і відповідно до п.9.12 ст.9 вказаного Закону доходи підприємця у джерела їх виплати не оподатковуються, а відтак податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ № 0000161700/0 від 15.03.2006р. в частині визначення Сімейному фермерському господарству «Гуляй-поле»податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 874,72 грн. за основним платежем та 1749,44 грн. штрафних санкцій прийнято відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами. Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки податкові повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000161700/0 від 15.03.06 в частині визначення Сімейному фермерському господарству "Гуляй - Поле" податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 874,72грн. за основним платежем та 1749,44грн. штрафних санкцій, підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.11 у справі № 2а-2005/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 серпня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко