Ухвала

від 12.09.2011 по справі 2а-14711/10/8/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14711/10/8/0170

12.09.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.11.10,

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 24.02.11 у справі № 2а-14711/10/8/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір" (пр. Перемоги, 56,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір" задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 27.05.2010 року № 0020642301/0, від 01.07.2010 року № 0020642301/1, 12.11.2010 року № 0020642301/2 та від 15.11.2010 року № 0020642301/3.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в книзі наданої до перевірки відсутній облік бракованих товарів, з якими звернулись покупці в кількісному і вартісному вираженню по видам усунення дефектів, отже відсутність такого обліку позбавляє права платника податків на збільшення валових витрат.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір»є юридичною особою.

09.04-06.05.2010 за результатами планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір»з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АРК складено акт перевірки за № 6419/2302/14274391 від 14.05.2010 та Довідку про загальну інформацію щодо ТОВ «Асоціація Таір»та результати його діяльності за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п.п. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, а саме заниження податку на прибуток у сумі 215 815 грн., в т.ч. за: 1 квартал -на 53344 грн., 2 квартал -на 41334 грн., 3 квартал -на 57038 грн. та за 4 квартал -на 64099 грн.

На зазначений акт позивачем подані заперечення на вказаний акт перевірки за вих. № 247 від 17.05.2010, за результатами розгляду яких ДПІ в м.Сімферополі у відповіді за вих. № 21267/10/23-2 від 21.05.2010 повідомила про те, що порушення, вказані у п. 3.1.2 акту документальної перевірки від 14.05.2010 залишаються без змін, оскільки встановлені згідно вимог діючого законодавства України (том 2 а.с. 52, 53-55).

Податковим повідомленнм- рішенням № 0020642301/0 від 27.05.2010, позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 288952,00грн., в тому числі 215815,00грн. основного платежу і 73137,00грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 9).

Вказане податкове повідомлення-рішення, оскаржено позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в порядку п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000, за результатами розгляду якої ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено рішення за вих. № 3755/10/1/25-017 від 21.06.2010 про залишення без задоволення скарги позивача та залишення без змін податкового повідомлення-рішення №0020642301/0 від 27.05.2010 (том 2 а.с. 56-60, 61-65).

01.07.2010 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення №0020642301/1 про визначення тієї ж суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (том 2 а.с. 47).

Позивач звернувся до ДПА в АР Крим з повторною скаргою за вих. № 345 від 02.07.2010 на податкове повідомлення-рішення №0020642301/0 від 27.05.2010р., яка рішенням ДПА в АР Крим за вих. № 2018/10/25-023 від 27.08.2010 також залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0020642301/0 від 27.05.2010 та рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №3755/10/1/25-017 від 21.06.2010, прийняте за розглядом первинної скарги -без змін (том 2 а.с. 66-68, 69-71).

12.11.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення №0020642301/2 про визначення тієї ж суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (том 2 а.с. 48).

Крім того, позивач звернувся до ДПА України зі скаргою на рішення про результати розгляду повторної скарги № 2018/10/25-023 на податкове повідомлення-рішення №0020642301/0 від 27.05.2010.

15.11.2010 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення №0020642301/3 про визначення тієї ж суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (том 2 а.с. 49).

19.07.2010 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим складено та надіслано на адресу позивача першу податкову вимогу № 1/2237, в якій зазначено, що станом на 19.07.2010р. сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток підприємств складає 282129,67 грн., в тому числі 208992,67 грн. основного платежу та 73137,00 грн. штрафних санкцій (том 2 а.с. 50).

Крім того, 25.08.2010 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим складено другу податкову вимогу № 2/2680, в якій зазначено, що станом на 25.08.2010р. сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток підприємств складає 111,57 грн. пені. Вказана вимога, відповідно до відмітки на ній, отримана позивачем 30.08.2010р. (том 2 а.с. 51).

Як зазначено у п. 3.1.2 акту перевірки, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. встановлено, що у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»відображений показник за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. у загальній сумі 10 262 109 грн., що включав у себе витрати по операціям з придбання ТМЦ, товарів, послуг по зберіганню товарів, електроенергії, охорони, послуги зв'язку, інкасація, послуги інтернету, послуги по гарантійному та післягарантійному обслуговуванню побутової техніки та інші господарські послуги. Перевіркою даного показника на підставі таких документів як: відомість податкового обліку валових витрат, журнали-ордери по бухгалтерським рахункам № 20, 281, 301, 311, 37, 631, 92, 93, реєстри банківських операцій по рахункам, витратні та прибуткові касові документи, витратні та прибуткові накладні, рахунки, акти прийому-передачі та інші первинні бухгалтерські документи, встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»за 2009р. у сумі 863 261 грн., в т.ч. за: 2 квартал на 213378 грн., 2 квартал -на 165335 грн., 3 квартал -на 228150 грн. та 4 квартал -на 256 398 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості висновків відповідача, згідно яких завищення валових витрат призвело до донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 215815 грн.

Відповідно до п.п. 5.4.3. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, з наступними змінами і доповненнями, витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або витрати на гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, включаються платником податку до складу валових витрат на підставі цієї норми виключно за умови, якщо такий платник є продавцем товарів, який взяв на себе зобов'язання здійснювати після продажу таких товарів їх гарантійне обслуговування за власний рахунок.

Разом з тим, позивач протягом перевіреного періоду не здійснював за власний рахунок операцій з гарантійного ремонту (обслуговування) та операцій з гарантійної заміни проданих товарів, а виступав організатором гарантійного та післягарантійного обслуговування проданих побутових товарів відповідно до умов укладених з виробниками таких товарів договорів про надання гарантійного та післягарантійного сервісного обслуговування побутової техніки та встановлених умов гарантії цих виробників.

Приписи п.п. 5.4.3. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не поширюються на позивача стосовно операцій, коли він виступає організатором гарантійного обслуговування проданих товарів за рахунок їх виробників відповідно до умов договорів, за якими фінансове забезпечення витрат покупця -позивача компенсується виробником і така компенсація відноситься позивачем до складу валового доходу.

Таким чином, позивачем не здійснювалася гарантійна заміна проданих ним товарів, що виключає підстави для висновку про наявність у нього обов'язку вести окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому центральним податковим органом.

Так, як свідчать матеріали справи та було виявлено перевіркою, саме гарантійне обслуговування (заміну) проданих товарів, а також їх післягарантійне обслуговування здійснювалося спеціалізованими підрядними суб'єктами господарювання відповідно до умов укладених з ними договорів про сервісне обслуговування побутової техніки.

Судом встановлено, що позивачем були укладені договори з підрядниками на сервісне гарантійне та післягарантійне обслуговування побутових товарів на підставі яких протягом перевіреного періоду були надані позивачу сервісні гарантійні та післягарантійні послуги, що підтверджується актами прийому-передачі робіт на загальну суму 863 261,00 грн. (том 1 а.с. 197-213).

Кошти в розмірі 863 261,00 грн. були перераховані позивачем вищевказаним ФОП, що підтверджується платіжними дорученнями № 53 від 29.01.2009р. в сумі 38580,00 грн., № 54 від 29.01.2009р. в сумі 12000,00 грн., № 112 від 24.02.2009р. в сумі 63030,00 грн., № 182 від 30.03.2009р. в сумі 67768,00 грн., № 237 від 22.04.2009р. в сумі 32000,00 грн., №255 від 29.04.2009р. в сумі 42600,00 грн., № 331 від 29.05.2009р. в сумі 67135,00 грн., №412 від 30.06.2009р. в сумі 55600,00 грн., № 487 від 31.07.2009р. в сумі 70850,00 грн., № 553 від 28.08.2009р. в сумі 98650,00 грн., № 656 від 30.09.2009р. в сумі 58650,00 грн., № 743 від 30.10.2009р. в сумі 88598,00 грн., № 820 від 30.11.2009р. в сумі 95050,00 грн., № 937 від 29.12.2009р. в сумі 72750,00 грн. та банківськими виписками (том 1 а.с. 214-240).

У бухгалтерському обліку позивач вказав витрати на оплату послуг сервісного гарантійного та післягарантійного обслуговування побутової техніки підрядникам на загальну суму 863 261,00 грн. відобразив за дебетом рахунку 90.3 «Собівартість робіт і послуг»в кореспонденції з кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», а в податковому обліку ці витрати віднесені ним до складу валових витрат як витрати, що пов'язані з веденням позивачем господарської діяльності, на загальних підставах за правилом першої події на підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що підтверджується даними рядку 04.1 «Витрати на придбання послуг»декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 кв. 2009р., півріччя 2009р., 9 місяців 2009р. та 2009р. (том 1 а.с. 181-189).

Судова колегія погоджується, що віднесення даних витрат до складу валових витрат є правомірним, оскільки відповідно до довідки Головного управління статистики в АР Крим з ЄДРПОУ від 19.12.2005р. № 05/3-6-06/2746 основними видами діяльності ТОВ «Асоціація Таір»за КВЕД є: роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (52.12.0), ремонт інших електропобутових товарів (52.72.2).

Отже, вичерпний перелік витрат, які не можуть бути віднесені до складу валових витрат, зазначено у п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а спірні витрати до цього переліку не відносяться.

У законодавчих актах України, зокрема, в п.п. 5.3.9 ст. 5 та ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

Разом з тим, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Досліджені договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення та банківські виписки містять обов'язкові реквізити та відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів та повністю підтверджують правомірність віднесення відображених в них витрат до складу валових витрат, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 27.05.2010р. № 0020642301/0, від 01.07.2010р. № 0020642301/1, від 12.11.2010р. №0020642301/2 та від 15.11.2010р. №0020642301/3 про визначення ТОВ «Асоціація Таір»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 288952,00грн., в тому числі 215815,00грн. основного платежу і 73137,00 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.11 у справі № 2а-14711/10/8/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.11 у справі № 2а-14711/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко