Ухвала

від 12.09.2011 по справі 2а-396/11/8/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-396/11/8/0170

12.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 18.03.11 у справі № 2а-396/11/8/0170

за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Трансшина" (просп. Перемоги, 211 А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Виробничо-комерційне підприємство "Трансшина" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, в якому просило визнати протиправним рішення від 21.09.2010 року № 41707/ю/284 з невизнання декларації з ПДВ за серпень 2010 року податковою декларацією і скасувати його у повному обсязі, а також визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 21.10.210 року № 45354/ю/284 з невизнання декларації з ПДВ Виробничо-комерційного підприємства «Трансшина»податковою декларацією та скасувати його у повному обсязі.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.03.2011 року позовні вимоги Виробничо-комерційного підприємства "Трансшина" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим від 21.09.2010 року № 41707/10/28-4 з невизнання декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, поданої Виробничо-комерційним підприємством «Трансшина», податковою декларацією. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим від 21.10.210 року № 45354/10/28-4 з невизнання декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, поданої Виробничо-комерційним підприємством «Трансшина», податковою декларацією. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо непроведення в картці особового рахунку з податку на додану вартість Виробничо-комерційного підприємства «Трансшина»показників податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим провести в картці особового рахунку Виробничо-комерційного підприємства «Трансшина»показники податкових декларацій Виробничо-комерційного підприємства «Трансшина»з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Виробничо - комерційного підприємства «Трансшина»3,40 грн. судового збору.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в який ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що ВКП «Трансшина»подано до ДПІ в м. Сімферополі податкову звітність - податкові декларації з податку на додану вартість з розрахунками та розшифровками за серпень 2010 року та за вересень 2010 року, які прийняті податковим органом 20.09.2010 року за № 162249 та 20.10.2010 року за № 194388 відповідно.

Повідомленнями від 21.09.2010 року за № 41707/10/28-4 та від 21.10.2010 року за № 45354/10/28-4 ДПІ в м. Сімферополі повідомила ВКП «Трансшина»про те, що не визнає подані податкові декларації податковими деклараціями, посилаючись на пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку з тим, що у порушення п. 3.3, п. 3.4 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції наказу ДПА від 12.05.2010 року № 313, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2010 року за № 350/17645) в даних деклараціях не зазначений обов'язковий реквізит Mail».

Судом першої інстанції було встановлено та не заперечувалось відповідачем, що привласнення статусу «не визнана податковою декларацією»призвело до невідображення її показників у картці особового рахунку з ПДВ платника податків -позивача у справі, що підтверджується даними картки особового рахунку позивача з ПДВ.

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Положення п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Згідно п. 3.3 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції наказу ДПА від 12.05.2010 року № 313, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2010 року за № 350/17645) декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в разі наявності вищезазначених недоліків податкової декларації з ПДВ така податкова декларація вважається невизнаною як податкова декларація, про що повідомляється платника податків із зазначенням підстав її неприйняття, отже, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, перелік яких є вичерпним.

Підпунктом 7.2.8 пунктом 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно зі статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Приписами п.п. 4.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»чітко встановлено випадки, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що законом встановлено вичерпний перелік обставин, за яких податкова декларація може бути не визнана такою контролюючим органом, по-перше це коли в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, або по-друге її не підписано відповідними посадовими особами, або не скріплено печаткою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що з боку відповідача є неприпустимим виходити за коло передбачених законом підстав при наданні оцінки поданим деклараціям шляхом довільного тлумачення поняття «обов'язкові реквізити», виходячи з того, що безпосередньо самим законом такі реквізити не визначено.

Судом першої інстанції також вірно визначено, що наслідком подачі податкової звітності платником податків з урахуванням її відповідності всім обов'язковим вимогам до такої звітності, належного підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків є відображення в картці особового рахунку відповідних податкових зобов'язань, задекларованих у поданій звітності.

А отже позивачем дотримано вимоги законодавства щодо подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року та за вересень 2010 року органу ДПС.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач безпідставно не здійснив дій щодо відображення показників поданої декларації в картці особового рахунку позивача, та навпаки надав позивачу відповідь про невизнання спірних декларацій податковими деклараціями.

Судова колегія погоджується з висновком проте, що відповідачем у порушення положень ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачем не спростовано

Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та, з урахуванням положень ст. 11 КАС України, суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим у непроведенні в картці особового рахунку з податку на додану вартість ВКП «Трансшина»розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року та зобов'язав Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим провести в картці особового рахунку ВКП «Трансшина»розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 18.03.11 у справі № 2а-396/11/8/0170 за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Трансшина" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій - залишено без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова