Рішення

від 24.06.2008 по справі 4/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  4/156

24.06.08

За позовом          Державної установи „Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»      

До                    Приватного підприємства „В і Д”

Про                    усунення перешкод щодо користування приміщенням –виселення

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача:           Голіченко М.В.-дов.

від відповідача:          Князев С.В.-дов.

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні Державною установою «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»права користування та розпорядження майном, приміщеннями загальною площею 86,5 кв. м., розміщених на 9 поверсі будівлі гуртожитку № 49/51 по вул. Жилянській у місті Києві шляхом виселення з усіма залежними особами та майном із приміщення загальною площею 86,5 кв. м., розміщених на 9 поверсі гуртожитку № 49/51 по вул. Жилянській у місті Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна № 10а-08-06  від 10.08.2006р. не звільняє спірне приміщення та не повертає майно орендарю –Державній установі «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України».

Відповідач проти позову заперечує, просить суд залишити позов без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України, оскільки на його думку позовна заява позивача подана за підписом заступника директора - головним лікарем Сіромахою С.О., при цьому у довідці №1360 з ЄДРПОУ вказано керівника –Книшова Г.В. За твердженням позивача, позивачем не подано до суду належних доказів, які б підтверджували повноваження Сіромахи С.О. на підписання позовної заяви.

Твердження відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п.2.13 посадової Інструкції головного лікаря Інституту (позивача), затвердженої директором Інституту 05.07.2006р., головний лікар повинен та має право підписувати та пред'являти від імені Інституту довіреності, а також листи, заяви, скарги, претензії, позовні заяви до відповідних органів державної влади та управління, юридичних і фізичних осіб, підприємств, установ, організацій, до всіх судів, передбачених Законом України „Про судоустрій України”.

Крім того, суду надана Довіреність від 28.02.2008р. за №04-34/614 відповідно до якої  Державна установа „Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»в особі директора Книшова Геннадія Васильовича, який діяв на підставі Статуту, уповноважив заступника директора, головного лікаря клініки Інституту Сіромаху Сергія Олеговича підписувати від імені Інституту позовні заяви.      

По суті спору відповідач письмових заперечень суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

10.08.2006 року між Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України (Орендодавець) та Приватним підприємством «В і Д»(Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 10а-08-06  від 10.08.2006р., відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення для розташування офісу площею 86,5 кв. м., розміщене на 9 поверсі будівлі гуртожитку, що перебуває на балансі Орендодавця, по вул. Жилянській, 49/51 у місті Києві.

          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Пунктом 10.1 Договору сторонами було встановлено строк дії Договору з 10 серпня 2006 року по 9 липня 2007 р.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни умов цього Договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей Договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з письмового дозволу Академії медичних наук України.

Сторони погодили (п. 10.2 Договору), що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

31.05.2007р. позивач на адресу відповідача направив листа № 04-34/302, яким було повідомлено про термін дії Договору до 09.07.2007р.

Листом № 04-34/4138 від 09.07.2007р. позивач знову повідомив відповідача про закінчення терміну дії Договору та просив його з'явитися до Інституту для підписання Акту приймання-передачі нерухомого майна в 3-х денний строк.

Відповідач не спростував факт отримання ним зазначених листів.

Незважаючи на закінчення терміну дії Договору, Орендар не звільнив займане приміщення загальною площею 86,5 кв. м., розміщених на 9 поверсі будівлі гуртожитку № 49/51 по вул. Жилянській у місті Києві.

Листом № 04-34/4216 від 16.07.2007р. директор Приватного підприємства «В і Д»черговий раз був повідомлений про закінчення терміну дії Договору, а листом № 04-34/4529 від 16.08.2007р. його було повідомлено про неможливість подальшої оренди майна у зв'язку із необхідністю використання майна для власних потреб.

У відповіді на претензію від 09.01.2008р. відповідач підтвердив строк дії Договору в 11 місяців, проте заявив, що має переважне право на подальшу оренду спірних приміщень.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до  ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статті 785, 391 Цивільного кодексу України вказують, у разі припинення договору найма (оренди) наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача в відзиві на позовну заяву від 09.01.2008р. щодо переважного права на подальшу оренду приміщень загальною площею 86,5 кв. м., розміщених на 9 поверсі будівлі гуртожитку № 49/51 по вул. Жилянській у місті Києві, оскільки позивач не має наміру здавати в оренду зазначені приміщення.

Відповідно до ст. 49  Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

24.06.08р. в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.. 85 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Приватне підприємство „В і Д” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 49/51, юридична адреса: 03022, вул.. Васильківська,34, код ЄДРПОУ 30111254) з усіма залежними особами та майном із приміщення загальною площею 86,5 кв. м., розміщеного на 9 поверсі гуртожитку № 49/51 по вул. Жилянській у місті Києві, та повернути зазначене приміщення Державній установі „Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України” (01110, м. Київ, вул. М. Амосова, 6, код ЄДРПОУ 05493562).

Стягнути з Приватного підприємства „В і Д” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 49/51, код ЄДРПОУ 30111254) на користь Державної установи „Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України” (01110, м. Київ, вул. М. Амосова, 6, код ЄДРПОУ 05493562) 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                                          І.І. Борисенко

Рішення підписано:15.07.2008р.