Рішення

від 24.06.2008 по справі 13/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        24.06.2008                                                                                               Справа №  13/80

за позовом  Державного підприємства "Спеціальної воєнізованої аварійно-рятувальної частини Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України,  м. Полтава

до  Дочірнього підприємства "Полтаванафтогазгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України",  м. Полтава

про  стягнення 128 981,65 грн.  

                                                                                                            Суддя: Босий В.П.

Представники:

від позивача: Гордієнко Н.В. довіреність №01/224 від 24.01.2008 року

від відповідача: не з'явився.      

Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за не додержання умов договору № 13-С про постійне та обов'язкове профілактичне обслуговування. Згідно уточнення позовних вимог від 14.04.2008р.  основна заборгованість відповідача складає 106 644,14 грн, 3786,38 грн. - пеня, 16710,08 грн. - інфляційні нарахування, 1841,05 грн. - три проценти річних.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник втретє   в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав.

Від відповідача  надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв"язку із зайнятістю його представника. Але відповідачем не ндано доказів поважності причини неявки свого представника. Відповідно до ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх  посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Таким чином, інститут представництва в господарському процесі не обмежує сторони в залученні до участі в справах інших представників.

Крім того, статтею 69 ГПК України передбачено, що  господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору  закінчився.  

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо,  і господарський суд  двічі  повідомляв    належним чином  відповідача  про час, дату  і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка  відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

         Розглянувши матеріали справи,  заслухавши представника  позивача, суд встановив, що 23.03.2004р. між Східним регіональним спеціальним (воєнізованим) аварійно-рятувальним загоном ДСВАРС  МНС України,  та відповідачем  укладено договір № 13-С про постійне та обов"язкове профілактичне обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов"язавася виконати роботи, а відповідач - прийняти роботи та оплатити їх вартість.

          Наприкінці 2005р. відповідно до Указу Президента україни від 10.10.2005р. № 1430/2005 та на виконання  наказу МНС України від 18.10.2005р. № 272 була проведена реорганізація Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби та Східного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону. В процесі реорганізації на базі Східного регіонального загону шляхом виділення було утворено Державне підприємство "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби, яке являється  правонаступником Східного регіонального спеціального (воєнізованого)  аварійно-рятувального загону за вищевказаними договірним  відносинами, що підтверджується установчими документами.

          В зв"язку з вищевикладеним з січня 2006 року всі зобов"язання за договорами виконує ДП "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина".

         Позивач  за договором  № 13-С про постійне та обов"язкове профілактичне обслуговування від 23.03.2004р.  в період з травня 2007р. по січень 2008р. виконав роботи на загальну суму 106508,53  грн. (уточнення до позовної заяви та наданий розрахунок суми основного боргу), про що свідчать акти виконаних умов договору. ( в матеріалах справи).

          Довідки про виконання в грудні 2007 р. умов Договору були підприсані  відповідачем.

          23.02.2007р. між сторонами по справі укладено Договір № 68 про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, відповідно до умов якого  позивач надав відповідачу послуги по навчанню його працівників на загальну суму 11025,00 грн, про що свідчать приймально-здавальний акт № 901-91 від 11.05.2007р., приймально-здавальний акт № 818-91 від 30.03.2007р. ( в матеріалах справи). Відповідач в порушення взятих на себе зобов"язань не розрахувався з позивачем.

          18.02.2008р. в результаті зарахування зустрічних вимог, борг відповідача зменшився на 10899,39 грн. (Правочин про проведення зарахування зустрічних вимог від 18.02.2008р. - в матеріалах справи).

          Відповідно до п. 4.3  Договору  № 13-С від 23.03.2004р.  позивачем нарахована пеня в розмірі 3786,38  грн.

          У відповідності з Законом України “Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” розмір пені  за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у період, за який сплачується пеня.

          Ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

          Судом досліджено, що пеня нарахована  відповідно до вимог ст. 232 ГК України та ЗУ "Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”.

          Згідно зі ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Інфляційні витрати, за розрахунками позивача,  становлять 16710,08 грн.    за  час прострочення  виконання грошового зобов”язання.  Три проценти річних з простроченої суми складає 1841,05 грн.

          У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

     Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов"язанні  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

             Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

          Отже, суд дійшов  висновку, що відповідач дійсно  порушив  взяті на себе зобов"язання.  

До стягнгення підлягає: 106644,14 грн. боргу, враховуючи проведення зарахування зустрічних вимог,  3786,38 грн. - пені, 16710,08 грн. - інфляційних нарахувань та 1841,05 грн. -  річних.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85   ГПК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтаванафтогазгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України"( м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 7, р/р 260331220017 в РУ ПІБ м. Полтава, МФО 331069, ЗКПО 01431630) на користь  Державного підприємства "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України ( м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 53, р/р 26009100005251 в ПОФ АППБ "Аваль", МФО 331605, ЗКПО 33891246) - 106644,14 грн. боргу, 3786,38 грн. - пені, 16710,08 грн. - інфляційних нарахувань, 1841,05 грн. -  річних, 1289,81 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового забезпечення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                          Босий В.П.