Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а/0570/2069/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/2069/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцька М.М.

при секретарі Перовій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Прокурора Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Донецьк)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» (м. Макіївки)

про

стягнення адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 32 178,09 грн., -

за участю

прокурора Профатило О.П.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю

Прокурор Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» про стягнення адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 32 178,09 грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали адміністративний позов, просили задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, просив відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши доводи прокурора, представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

15 лютого 2012 року Прокурор Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» про стягнення адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 32 178,09 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Позивач стверджує, що фактично за даними звіту інвалід не працював. Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. У зв'язку з чим, просили стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню. За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 29 546,67 грн.

На суму заборгованості за період з 16.04.11р. по 06.02.12р. нарахована пеня в розмірі 2 631,42 грн. Загальна сума заборгованості, яку позивач намагається стягнути з відповідача становить 32 178,09 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення відповідно до яких зазначив, що з 2007 року на посаді головного бухгалтера підприємства працює ОСОБА_3, яка відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.10.04р. є інвалідом третьої групи. Відповідач заперечує факт роботи вказаної особи за сумісництвом, та зазначає про працю на повну ставку та про те, що для вказаної особи місце роботи на підприємстві відповідача є основним.

Прокурор Центрально-Міського району м. Макіївки представляє інтереси держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, яке в свою чергу відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача пояснили, що на підприємстві впродовж 2010 року повинно бути працевлаштоване 1 інваліда, а фактично не працювало жодного інваліда. Отже відповідач не виконав нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів, за що його й притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради 09.04.04 року за кодом 20390138.

20 лютого 2012 року Донецьким окружним адміністративним судом було надіслано судовий запит до Макіївського міського центру зайнятості, щодо надання інформації відносно надання відповідачем звітів про наявність вакансій за формою №3-ПН, зазначення в цих звітах вакансій саме для інвалідів та офіційних звернень з приводу працевлаштування інвалідів протягом 2010 року, інформації щодо загальної кількості направлених з метою працевлаштування інвалідів у 2010 році, кількості фактично працевлаштованих інвалідів за результатами направлення, кількості інвалідів яким було відмовлено у працевлаштуванні.

Відповідно до листа вих.№02-23/2099 від 12.03.12р. Макіївського міського центру зайнятості відповідачем протягом 2010 року звітів про наявність вакансій за формою 3-ПН та офіційні звернення з приводу працевлаштування інвалідів не надавались.

Відповідач у своєму запереченні вказує на те, що головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3, працює на повну ставку і це місце роботи для неї є основним. В обґрунтування цього відповідач надає копію наказу №07/01-1 від 03.01.07р. про прийняття на роботу ОСОБА_3

Проте, позивачем у судовому засіданні надані докази, які спростовують заперечення відповідача.

Так позивачем надано копію наказу Макіївського міського відділу охорони здоров`я Міської дитячої лікарні №11 від 02.02.90р. за №34-к ОСОБА_3 була прийнята за переведенням на посаду лікаря-педіатра. Про що у трудовій книжці було зроблено запис за номером 9. Судом встановлено, що трудову книжку ОСОБА_3 не було внесено записів, щодо працевлаштування до підприємства відповідача.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом №58 від 29.07.93р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Також до матеріалів справи долучено особову картку ОСОБА_3 із зазначенням відомостей про надання чергової відпустки, особовий рахунок за 2010 рік з вказанням нарахованої заробітної платні, надбавки, премії, страхових внесків, вислуги років.

Позивачем в обґрунтування позову надано довідку від 23.03.11р. №5 видану підприємством відповідача для територіального Управління Пенсійного фонду України де зазначено, що ОСОБА_3 працює на посад головного бухгалтера з 01.04.96р. на умовах штатного сумісництва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що основним місцем роботи ОСОБА_3 є Міська дитяча лікарня №11.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно зі ст. 18 Закону України №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Статтею 19 Закону України №875 встановлено, що для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону №875 передбачена відповідальність за те, що підприємство, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Виходячи з правового змісту вищенаведених статей, підприємство, самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів, тобто на підприємстві повинно працювати необхідна визначена кількість осіб, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, шляхом забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості.

Як вбачаться з результатів перевірки, яка проводилась на підставі наказу Генеральної прокуратури України від 12.04.11р. №3 «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України», на підприємстві відповідача середньооблікова численність штатних працівників в 2010 році облікового складу відповідача становить 15 осіб. Інвалідів у вказаний період на підприємстві не працювало та не надавалось відомостей до центру зайнятості про наявність робочих місць для інвалідів.

Відповідно до ст. 20 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до п.3.7 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна)

"Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" для роботодавців, у яких працює 15 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює (рядок 03 (відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні") - рядок 02 (середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність)) х рядок 05 (середньорічна заробітна плата штатного працівника)

При цьому, для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює 1 х (рядок 05/2).

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін на підприємстві відповідача середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу дорівнює 15 осіб, з урахуванням округлення її до цілого значення.

З системного тлумачення положень Інструкції вбачається, що застосування формули розрахунку адміністративно-господарських санкції залежить від середньооблікової кількості штатних працівників. Розмежування законодавцем підприємств на яких обліковується від 8 до 15 осіб та тих на яких працює 15 осіб і більше, на думку суду пов`язана із необхідністю підприємств застосовувати округлення штатної кількості працівників до цілого числа для формування статистичних даних.

Аналіз наведених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що на підприємстві відповідача середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 15 осіб, з урахуванням округлення, що підтверджується позивачем, тому до позивача має бути застосована формула розрахунку для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» про стягнення адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 29 546,67 грн., підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача 14 773, 34 грн.

Стосовно заявленої до стягнення пені за період з 16.04.11р. по 06.02.12р. в розмірі 2 631,42 грн. суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 20 Закону України № 875 пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закону і п.4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Згідно поданих позивачем розрахунків, сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 2 631,42 грн.

Враховуючи, зменшення суми адміністративно - господарської санкції, позовні вимоги про стягнення пені, також підлягають частковому задоволені у розмірі 119,61 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Господарським кодексом України, Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року, Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, ст.ст. 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 158 - 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» про стягнення адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 32 178,09 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Спецвисотрембуд» (86132, Донецька область, м.Макіївка, вул.Панченко,84/12, кв.140, р/р 26001000102227 ПАТ «Укрсоцбанк», м. Києв, МФО 300023, ід.код 20390138) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул. Університетська, 91, р/р 31216230700001 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ід.код 13492430) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 14 773,34 грн. та пеню в сумі 119,61 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 10 квітня 2012 року.

Повний текст постанови складений 17 квітня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.